0 800 330 485
Працюємо без вихідних!
Гаряча лінія
Графік роботи
Пн - Пт 09:00 - 20:00
Сб - Нд 10:00 - 17:00
Пишіть в чат:
Для отримання інформації щодо існуючого замовлення - прохання використовувати наш внутрішній чат.

Щоб скористатися внутрішнім чатом:

  1. Авторизуйтеся у кабінеті клієнта
  2. Відкрийте Ваше замовлення
  3. Можете писати та надсилати файли Вашому менеджеру

ПОНЯТТЯ І ВИДИ ЦЕРКОВНИХ ПОКАРАНЬ (ID:127640)

Тип роботи: реферат
Дисципліна:Релігієзнавство
Сторінок: 13
Рік виконання: 2015
Вартість: 110
Купити цю роботу
Зміст
ПЛАН Вступ 1. Поняття та види церковних покарань 1.1. Покарання для мирян 1.2. Покарання для осіб духовних 2. Церковні покарання в Стародавній Русі Висновок Список використаної літератури
Не підійшла ця робота?
Ви можете замовити написання нової роботи "під ключ" із гарантією
Замовити нову
Зразок роботи
Трапляються випадки, коли людина знову і знову повторює помилки, настільки погрузаючи в цьому, що вже не бореться з ними. У такому випадку Церква накладає на людину певні обмеження, або єпітимію (від грецьк. επιτιμία — “покарання”). Мета такого покарання полягає не в самому каранні людини, а в тому, щоб вказати їй шлях до виправлення. Дотримуючись єпітимії, людина має виховати у собі відразу до гріха та силу протистояти йому. Наприклад, ласолюбець може смиряти себе вживанням помірної кількості їжі. Помірність у цьому випадку рятує його від багатьох інших гріхів, адже ласолюбство — це набагато більше, ніж вгамування голоду. Ласолюбство, у свою чергу, породжує блудну пристрасть. Таким чином, стримано харчуючись, людина може поступово позбутися цих пристрастей. Проте трапляється така заскнілість у гріхах, коли людина зовсім відходить від спільноти віруючих у Христа людей. Звичайно причиною цього є розумові гріхи, коли людина відкидає істину, підмінюючи її хибними ідеями й переконуючи в цьому інших людей. У такому випадку після кількаразових умовлянь, як написано в Євангелії, Церква піддає таку людину або плоди її міркувань анафемі. Анафема (грецьк. ανάθεμα — “відлучення”, від ανατίθημι — “покладати, накладати”) — відділення (кого-небудь від громади), вигнання, прокляття. Анафема констатує той факт, що людина відійшла від істини, своїми неправильними домислами спотворює її, і Церква свідчить, що її вчення суперечить істині, тому спілкування з цією людиною слід уникати.