0 800 330 485
Працюємо без вихідних!
Гаряча лінія
Графік роботи
Пн - Пт 09:00 - 20:00
Сб - Нд 10:00 - 17:00
Пишіть в чат:
Для отримання інформації щодо існуючого замовлення - прохання використовувати наш внутрішній чат.

Щоб скористатися внутрішнім чатом:

  1. Авторизуйтеся у кабінеті клієнта
  2. Відкрийте Ваше замовлення
  3. Можете писати та надсилати файли Вашому менеджеру

Експлуатація електроривода в машинобудівному виробництві (ID:147264)

Тип роботи: курсова
Дисципліна:Енергетика
Сторінок: 28
Рік виконання: 2016
Вартість: 150
Купити цю роботу
Зміст
Вступ 5 1. Регулювання швидкості ДПС зміною напруги на якірному ланцюзі 8 2. Розрахункова частина 11 2.1 Характеристика асинхронного двигуна 4А100S2У3 20 3. Опис схеми керування асинхронного двигуна з короткозамкненим ротором за допомогою оптосимісторів 22 4. Висновок 26 Список використаної літератури 28
Не підійшла ця робота?
Ви можете замовити написання нової роботи "під ключ" із гарантією
Замовити нову
Зразок роботи
Регулювання частоти обертання двигуна зміною напруги живлення застосовується лише при IB = const. При роздільному живленні ланцюгів обмотки якоря і обмотки збудження при незалежному збудженні. Частота обертання в режимі Х.Х. n0 пропорційна напрузі а від напруги не залежить тому механічні характеристики двигуна при зміні напруги не змінюють кута нахилу до осі абсцис, а зміщуються по висоті залишаючись паралельними один одному. Для здійснення цього способу регулювання необхідно ланцюг якоря двигуна підключити до джерела живлення з регульованою напругою. Для управління двигунами малої і середньої потужності в якості такого джерела можна застосувати регульований випрямляч в якому напруга постійного струму змінюється регулювальним автотрансформатором (АТ) включеним на вході випрямляча. Для управління двигунами великої потужності доцільно застосовувати генератор постійного струму незалежного збудження; привід здійснюється за допомогою приводного двигуна (ПД) в якості якого зазвичай використовують трифазний двигун змінного струму. Для живлення постійним струмом ланцюгів збудження генератора Г і двигуна Д використовується збудник В - генератор постійного струму напруга на виході якого підтримується незмінним. Описана схема управління двигуном постійного струму відома під назвою системи «генератор - двигун» (Г-Д). Механічні характеристики зміщуються вздовж осі ординат залишаючись паралельними один одному. Це створює найбільш сприятливі умови при регулюванні частоти обертання двигунів шляхом зміни напруги U що підводиться до ланцюга якоря. Такий метод регулювання частоти обертання набув найбільшого поширення ще й завдяки розробці і широкому застосуванню регульованих тиристорних перетворювачів напруги. Двигуна постійного струму зміною опору в ланцюзі якоря призводить до зміни жорсткості характеристик в широких межах а тому при швидкостях менше половини номінальної стабільність роботи двигуна різко погіршується. З цієї причини діапазон регулювання швидкості обмежений. Швидкість можна регулювати в сторону зменшення від номінальної (про це свідчать електромеханічні і механічні характеристики). Високу плавність регулювання забезпечити важко. Також недоліком є і наявність значних втрат потужності в процесі регулювання. [5] Початкові глибини різання на переходах Таблиця 3.1 № з/п Операція Примітка 1 2 3 4 5 6 7 Алюміній 11 60 2 1 4 1 2,5 60 Щоб число проходів було цілим і парним необхідно в процесі розрахунку провести коректування глибини різання Операцію 1,7 виконуємо прохідним різцем тому приймаємо глибину різання 60 мм. У загальному випадку кількість проходів визначається по формулі: m=h/R де h – перевищення розміру заготівки над розміром готової деталі; в даному випадку діаметр заготовки буде складати 125 мм згідно стандартам по сортименту ГОСТ2590 R – глибина різання мм. (табл.3.1) h1=125 m=125/(55 )=2 Приймаємо m1 = 2; Коригована глибина різання : t_1=h_1/m_1 = 125/2= 62,5 мм. Аналогічно для усіх інших операцій: h2=5 m2=4 t2=2,5 h3=30 m3=30 t3=1 h4=30 m4=8 t4=3,75 h5=30 m5=30 t5=1 h6=0 m6=0 t6= 0 h7=120 m7=2 t7=60 Операцію 6 я виключаю оскільки глибина різання на ній буде складати 0 мм. тобто її обробляти не потрібно під час першої операції знімається шар металу 5 мм по всій довжині заготовки. Для кожного переходу визначається швидкість зусилля і потужність різання. Швидкість різання V_i=(C_v/(T^m∙t_i^(x_v )∙S^Yv ))∙Kv де: Cv = коефіцієнт що характеризує матеріал різця матеріал оброблюваної деталі вид токарського верстата. для 1,7 поверхонь 240; для 2 поверхні 200 для 3,5 поверхні 290 для 4 поверхні 215 Дані були взяті із довідника Ю.В.Барановського режими різання матеріалів (табл.8) T - непохитність різця; (T = 60 хв) m xv,yv - показники ступеня що залежить від властивості оброблюваного матеріалу матеріал різця і виду обробки. Kv = загальний коефіцієнт на швидкість різання при сталі 45 і непохитності різця 60 хв Kv = 1.2(табл.8) t – відкорегована глибина різання; S – подача супорта. S = 0,8 мм/об. Приймаємо: m = 0.2; xv = 0.18; yv = 0.5; V_1=(240/(〖60〗^0,2∙〖62,5〗^0,18∙〖0,8〗^0,5 ))∙1.2=(240/(2,26∙2,1∙0,89))63,2 м/хв V_2=(200/(〖60〗^0,2∙〖2,5〗^0,18∙〖0,8〗^0,5 ))∙1.2=(200/(2,26∙1,17∙0,89))108,5 м/хв V_3=(290/(〖60〗^0,2∙1^0,18∙〖0,8〗^0,5 ))∙1.2=(290/(2,26∙1∙0,89))174 м/хв V_4=(215/(〖60〗^0,2∙〖3,75〗^0,18∙〖08〗^0,5 ))∙1.2=(215/(2,26∙1,26∙0,89))110,4 м/хв V_5=(290/(〖60〗^0,2∙1^0,18∙〖0,8〗^0,5 ))∙1.2=(290/(2,26∙1∙0,89))174 м/хв V_6=0 V_7=(240/(〖60〗^0,2∙〖60〗^0,18∙〖0,8〗^0,5 ))∙1.2=(240/(2,26∙2∙0,89))72 м/хв