Зразок роботи
Основною функцією будь-якої мови є передача значення від мовця до адресата. Базові поняття закодовані як слова, які пов’язані між собою в межах граматики. У структурі кожної людської мови присутні три класи слів: іменники, дієслова та прикметники. Кожен має прототипну концептуальну основу та граматичні функції.
Прикметник як клас слів досліджується з самого початку стародавніх граматик і до сьогодні в межах безлічі напрямів – діахронічного, історико-порівняльного, системно-структурного, семантичного, когнітивно-лінгвістичного, дискурсивного та конструкціоністського. Діахронічний підхід простежує походження цього класу слів і його розвиток у часі; історико-порівняльний напрям досліджує прикметники в міжмовній перспективі; семантичні запити враховують різновиди значень якості / властивості, властивих прикметнику як класу слів.
Новітніші підходи – когнітивно-лінгвістичний, дискурсивний та конструкціоністський – зосереджуються на когнітивному фоні значень на основі масштабу, полярності, доповнення та обсягу, пов’язаних із прикметником, їх дискурсивних реалізаціях у різних типах тексту та жанрах, а також на тому, як утворюються прикметникові конструкції.
Дослідження прикметників у текстах мистецької граматики є важливим і актуальним завданням з кількох причин.
По-перше, мистецька граматика використовує специфічні мовні засоби та конструкції, включаючи прикметники, які можуть мати особливе значення та функції в мистецьких текстах. Вивчення вживання прикметників у мистецькій граматиці дозволяє краще розуміти особливості мистецтва, літератури, музики, кіно та інших видів мистецтва.
По-друге, прикметники в мистецьких текстах можуть мати естетичну, емоційну та стилістичну вагу, вони допомагають створювати настрій, відтворювати образи, передавати авторські ідеї та погляди. Дослідження прикметників у мистецьких текстах може допомогти розкрити їхню роль у формуванні мистецьких образів та естетичних вражень.
По-третє, вивчення прикметників у мистецькій граматиці може бути корисним для вивчення мовної культури та стилістичних аспектів мистецьких творів. Врахування вибору та вживання прикметників у мистецьких текстах може сприяти розумінню авторської інтонації, настрою та стилю твору.
Дослідження прикметників у мистецькій граматиці може бути цікавим напрямом для порівняння особливостей вживання прикметників у різних мовах, зокрема українській та англійській, що може сприяти розвитку мовознавства та міжкультурної комунікації.
Об’єктом дослідження є функції прикметників у текстах мистецької граматики в українській та англійській мовах.
Предмет дослідження – україномовні та англомовні тексти мистецької граматики.