Зразок роботи
І РОЗДІЛ
Положенням Національного банку України "Про кредитування" передбачено класифікацію кредитів, що надаються комерційними банками, за такими ознаками:
• за строками користування;
• за забезпеченням;
• за ступенем ризику;
• за методами надання;
• за строками погашення.
1.1 Кредити за строками користування
За строками користування кредити поділяються на:
• строкові, тобто кредити, надані на визначений у договорі строк. В свою чергу вони поділяються на короткострокові (до 1 року включно), середньострокові (до 3 років) та довгострокові (понад 3 роки). Строк кредиту, а також відсотки за його користування (якщо інше не передбачено умовами кредитного договору) розраховуються з моменту отримання (зарахування на рахунок позичальника або сплати платіжних документів з позичкового рахунку позичальника) до повного погашення кредиту та відсотків за його користування. Короткострокові кредити можуть надаватися банками у разі тимчасових фінансових труднощів, що виникають у зв’язку із витратами виробництва та обігу, не забезпечених надходженнями коштів у відповідному періоді. Середньострокові кредити можуть надаватись на оплату обладнання, поточні витрати, на фінансування капітальних вкладень. Довгострокові кредити можуть надаватись для формування основних фондів. Об’єктами кредитування можуть бути капітальні витрати на реконструкцію, модернізацію та розширення вже діючих основних фондів, на нове будівництво, на приватизацію та інше.
• кредити до запитання – кредити, що видаються на невизначений строк і які на вимогу кредитодавця повинні бути повернені у визначений ним час. Якщо кредитодавець не вимагає повернення, то кредит погашається позичальником у строк, визначений ним самостійно.
• прострочені – це кредити, щодо яких строк погашення, встановлений кредитним договором, минув.
• відстрочені – кредити, стосовно яких на основі клопотання позичальника строки погашення були перенесені на більш пізній строк.
Конкретні строки користування позичками визначаються в кредитному договорі, виходячи з строків проведення заходу, що кредитується, його окупності та інших умов.
У разі неможливості погашення позичальником заборгованості по позичці і процентів по ній у строки, встановлені кредитним договором, якщо вжиті заходи по своєчасному погашенню кредиту виявилися безрезультатними, банк може надати позичальнику в окремих випадках відстрочку погашення боргу за письмовим клопотанням позичальника. Одночасно з клопотанням позичальник подає до банку конкретні заходи щодо погашення кредиту із зазначенням сум і строків здійснення. Якщо відповідною установою банку прийняте рішення про відстрочку погашення кредиту, то укладається додаткова кредитна угода, переоформлюються строки дії гарантії, поручительства, переглядається реальність реалізації застави і т. і.
Процентна ставка по відстрочених кредитах збільшується відповідно до кредитного договору. Якщо клієнт звертається в банк з клопотанням про надання повторної пролонгації погашення кредиту, то установі банку слід здійснити поглиблений аналіз його господарсько-фінансової діяльності, за результатами якого визначити доцільність цього заходу (як правило, звертання позичальника за додатковою пролонгацією погашення кредиту свідчить про суттєві прорахунки у його фінансовій діяльності і може задовольнятися лише у виняткових випадках). При відмові банку в наданні відстрочки погашення кредиту банк реалізує своє право на стягнення кредиту і процентів по ньому з спрямуванням стягнення на забезпечення, прийняте при його видачі, в установленому законодавством порядку.
При цьому на незабезпечену поверненням позичкову заборгованість установлюється підвищений процент. У разі відмови у сплаті боргів по позичках банк стягує борги в претензійно-позивному порядку. Якщо розроблені при наданні відстрочки погашення кредиту заходи не забезпечили погашення боргу, то його відносять на рахунок прострочених. У разі виникнення простроченої заборгованості установа банку в цей же день здійснює погашення боргу за рахунок коштів гаранта або поручителя.
Магістр