Психологічна структура особистості воїна як основа роботи з військовослужбовцями (ID:577899)

Проблема особистості – одна з центральних у психології. Дійсно, формування та діагностика особистості військовослужбовця, неможливі без знання структури особистості та закономірностей її формування. Водночас особистість вивчає багато інших дисциплін – філософія, соціологія, педагогіка тощо. Але кожна наука вивчає особистість, керуючись своїм предметом дослідження. Тільки психологія досліджує внутрішній психологічний світ особистості. Вітчизняна психологічна наука використовує три загальних поняття щодо характеристики людини: “індивід”, “особистість”, “індивідуальність”. Індивід – це людська біологічна основа розвитку особистості у певних соціальних умовах. Це визначення людини як представника виду homo sapiens. У понятті “індивід” зафіксовано факт належності до людського роду. Саме тому індивідом називають будь-яку людину з притаманними лише їй природними особливостями. Тобто кожна людина, доросла або немовля, здорова чи хвора, незалежно від її якостей, є індивідом – біологічною особою. Немовляті притаманні анатомічні та фізіологічні властивості тіла й мозку, що належать тільки людині. Вони забезпечують у перспективі оволодіння прямоходінням, знаряддями праці та мовою, розвиток інтелекту , самосвідомості тощо. Але система біологічних, генетичних, анатомічних, фізіологічних чинників передбачає становлення людини лише у певних соціальних культурно-історичних умовах цивілізації. Щоб підкреслити біологічно зумовлену належність новонародженої дитини і дорослої людини саме до людського роду та відрізнити їх від тварин, використовують поняття “індивід” як протилежне поняттю “особини” тварини. Дитина, розпочинаючи спілкування з людьми в процесі активної діяльності, набуває соціальної сутності, тобто стає особистістю. Особистість – категорія соціальна. Таким чином, якщо поняття “індивід” вказує на зв’язок людини з природою, то поняття “особистість” – на зв’язок людини та суспільства. Слід сказати, що у вітчизняній психології немає чіткого визначення терміну “особистість”. Це пояснюється тим, що особистість науковці розглядають у різних аспектах: змістовому, функціональному, рольовому тощо.