Зразок роботи
Слово у спілкуванні буває животворчим і руйнівним. Воно може об’єднувати і роз’єднувати людей, приносити задоволення або прикрощі. Все залежить від того, яка інформація передається за допомогою слова і як це роблять її відправники.
З метою поліпшення інформування людей на даному етапі все ширше використовуються технічні засоби, зокрема комп’ютери, і в цьому, звичайно, вбачається прогрес. Але водночас безпосереднє спілкування заміняється опосередкованим, що здійснюється засобами масової інформації, а це веде до зростання відчуженості між людьми, зниження рівня їх комунікабельності, контактності, а також – емоційності. Водночас людина – це жива істота, яку не може і не повинна замінити машина. Тому роль слова у міжособистісній та діловій взаємодії людей має особливе значення, а у зв’язку з цим зростає актуальність проблеми підготовки майбутніх фахівців до спілкування в нових умовах. Від того, на якому рівні перебуває культура ділових людей, залежать результати їхньої професійної діяльності, взаємини з колегами, партнерами по бізнесу та клієнтами, врешті-решт психічне здоров’я.
Маючи низький рівень культури ділового спілкування, співрозмовники нерідко ставляться до інших як до об’єктів, яких не цінують. При цьому вони прагнуть або демонструвати зверхність, або ж використовувати інших у своїх корисних цілях, маніпулюючи ними. За високого рівня культури спілкування ділові люди ставляться до інших як до партнерів, яких цінують і з якими готові співпрацювати. Завдяки цьому вони успішно вирішують професійні проблеми, мають можливість виявити себе і задовольнити інтереси обох сторін (свої і партнерів). Від такого спілкування виграють не лише окремі люди, а й організації та об’єднання, до яких вони входять.
Актуальність обраної теми дослідження зумовлена тим фактом, що в даний час для ефективного продуктивного існування на українському ринку більшості підприємств характерна відсутність у персоналу навичок грамотного ділового спілкування, незважаючи на те, що ділове спілкування, при якому дотримуються усі правила та норми, закладені суспільством, може істотно збільшити ефективність праці та успіху в досягненні намічених цілей на підприємстві. Також, проблема ділового спілкування є актуальною темою, особливо під час світового економічної кризи. Адже вміння правильно і адекватно поводитися під час ділового спілкування – одна з головних складових успіху конкурентоспроможного підприємства. Вміння ділової людини провести ділову бесіду, не створивши конфлікту є однією з необхідних якостей, котру досвідчений роботодавець шукатиме у своїх підлеглих.
Метою дипломної роботи є пошук та виявлення ефективних рекомендацій з вдосконалення ділового спілкування на основі розглянутого та узагальненого матеріалу, з урахуванням аналізу стану ділового спілкування на прикладі будівельної організації ТОВ «МК-Монтаж».
Постановка мети дослідження зумовила необхідність вирішення наступних взаємопов’язаних завдань:
Розкрити поняття та особливості ділового спілкування.
Проаналізувати існуючі види ділового спілкування, його функції та стилі.
Дослідити структуру та способи ділового спілкування.
Надати характеристику діловому спілкуванню та здійснити його аналіз на прикладі підприємства ТОВ «МК-Монтаж».
Проаналізувати поведінку персоналу підприємства в різних ситуаціях ділового спілкування.
Ознайомитися з існуючими методами навчання працівників підприємства правилам ділового спілкування
Розробити заходи щодо підвищення ефективності у процесі ділового спілкування.
Проаналізувати ефективність запропонованих заходів щодо вирішення проблем ділового спілкування в ТОВ «МК-Монтаж».
Об’єктом дослідження виступає безпосередньо процес ділового спілкування.
Предметом дослідження є методи вдосконалення прийомів ділового спілкування у певній організації.
Суб’єктом дослідження виступає Товариство з обмеженою відповідальністю «МК-Монтаж».
Методи дослідження обумовлені об’єктом і предметом дипломної роботи. Для розв’язання визначених завдань, досягнення мети застосовано комплекс взаємодоповнюючих методів дослідження: методи систематизації та використання інформаційного матеріалу (аналіз, абстрагування, огляд документів); теоретичного узагальнення; методи класифікації; графічний метод; метод порівняння; табличний метод.
Метод аналізу використовувався при дослідженні проблем ділового спілкування на підприємстві.
Графічний метод використовувався для створення схеми кадрового складу підприємства.
Табличний та порівняльний метод використовувався для подання інформації у зручному вигляді для чіткого виділення основної думки.
Методи класифікації були використані при теоретичному підході при написанні дипломної роботи, для виділення основної інформації дослідження.
Як правило, звертати увагу на правила ведення ділових бесід прийнято у державних установах вищого рівня, на підприємствах, в установах, організаціях, де значну частину персоналу складають дипломати, бізнесмени; коли є необхідність в проведенні ділових заходів, де спілкування відбувається між керівними органами підприємств. Вважається, що саме для людей такого рівня і потрібне освоєння навичок ведення ділових бесід. Але, такий підхід до розгляду питання, а саме існування вищевказаного шаблону, призводить до невміння працівників нижчих рівнів спілкуватися один з одним, а також, безпосередньо, і з керівниками. За основу дипломної роботи взято будівельне підприємство ТОВ «МК-Монтаж», де серед персоналу є і керівники вищого рівня, заступники директорів, які мають вищу освіту, а також звичайний персонал, який виконує роботу зі здійснення основної діяльності підприємства, які мають освіту середню за спеціальністю. Саме за таким прикладом ми матимемо змогу оцінити рівень ділового спілкування не на прикладі державної установи, де має місце навчання спілкуванню працівників, а на прикладі звичайного підприємства, де ділове спілкування майже не береться до уваги.
Тому, наукова новизна визначається оцінкою стану ділового спілкування на будівельному підприємстві ТОВ «МК-Монтаж», де ділове спілкування здійснюється між працівниками різного рівня освіти, різного рангу та матеріального становища, при чому увага проведення процесу ділового спілкування не приділяється майже зовсім. Виражається наукова новизна також і у набутті певних навичок для подальшої розробки рекомендацій з впровадження системи навчання працівників підприємства з метою вдосконалення та покращення ефективності ділових комунікацій в його господарській діяльності.
Практичне значення одержаних результатів полягає у вдосконаленні прийомів ділового спілкування в ТОВ «МК-Монтаж», щоб забезпечити ефективність діяльності та успіх в досягненні намічених цілей на підприємстві.
Інформаційною базою дослідження є навчальні підручники, посібники, матеріали періодичних друкованих видань.
За результатами дослідження сформульовані напрямки удосконалення ділового спілкування на підприємстві ТОВ «МК-Монтаж».
Одержані результати в подальшому можуть бути використані для розроблення ефективних прийомів ведення ділового спілкування на підприємстві.
У вступі викладено актуальність теми, об’єкт і предмет дослідження, методи його проведення, практичне значення отриманих результатів тощо.
У першому розділі «Теоретичні підходи до організації ділового спілкування на підприємстві» досліджуються: поняття ділового спілкування, його структура, види та стилі; основні його функції; наявність способів та стратегій ділового спілкування.
У другому розділі «Аналіз стану ділового спілкування на підприємстві м. Кривого Рогу ТОВ «МК-Монтаж» досліджено: аналіз процесу ділового спілкування на підприємстві; проблеми при веденні ділової бесіди між працівниками; наявність системи навчання працівників для покращення рівня ділового спілкування.
У третьому розділі «Розробка заходів, спрямованих на підвищення ефективності в процесі ділового спілкування в ТОВ «МК-Монтаж» досліджено: основні напрямки вдосконалення ділового спілкування на підприємстві; впровадження різних методів навчання для покращення рівня ділового спілкування; аналіз ефективності запропонованих заходів щодо вирішення проблем при здійсненні процесу ділового спілкування.
Обсяг та структура роботи. Бакалаврська робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, рекомендацій, переліку посилань. Робота викладена на 75 сторінках, ілюстрована 5 рисунками, 10 таблицями, 3 додатками. Перелік посилань включає 60 найменувань.
Магістр