Стратегічні альянси та мережні структури як форми стратегічної інтеграції. (ID:134087)

Однією з основних тенденцій, що характеризують світову економіку на сучасному етапі розвитку, є її глобалізація. При цьому зростає міждержавна і міжфірмова конкурентна боротьба за економічні ресурси і ринки збуту. На основі проведеного дослідження можна зробити висновок, що на даний момент все менше компаній можуть самостійно забезпечити себе всіма необхідними для своєї діяльності ресурсами. Внаслідок цього потужний імпульс розвитку отримує інтеграційна господарська діяльність на рівні компаній: всезростаючий рівень міжнародної конкуренції змушує компанії шукати шляхи об'єднання потенціалів і співробітництва в боротьбі за виживання, або за ринкове лідерство. Встановлення ділових партнерських відношенні між компаніями різних країн і створення корпоративних структур різного ступеня інтегрованості - одна з найпоширеніших організаційних стратегій в останні десятиліття. Відповідно до поставленої мети у роботі було проаналізовано ключові аспекти формування та діяльності основних форм стратегічної діяльності – стратегічного альянсу та мережевої структури. Поява міжнародних стратегічних альянсів зумовлена бажанням компаній зберігати позиції лідера у галузі і отримувати додаткові переваги від участі у таких альянсах. Поняття «стратегічний альянс» можна визначити як довгострокову угоду між двома або більше фірмами у ключових сферах їхньої діяльності з метою створення синергії і досягнення спільних довгострокових цілей. На відміну від економічної співпраці та партнерства, альянси характеризуються більш тісними взаємозв’язками з компаніями-партнерами та мають вищий рівень координації діяльності. У процесі розвитку стратегічних альянсів значно видозмінилися й основні мотиви їхнього створення. На перших етапах головним мотивом створення стратегічних альянсів ТНК було зниження операційних витрат. На сучасному етапі вони створюються переважно з метою отримання доступу до специфічних знань інших компаній, комплементарних ресурсів та отримання нових можливостей. Найпоширенішими альянсів створено в таких галузях, як біотехнологічна, аерокосмічна, автомобільна, хімічноа та у сфері інформаційних технологій. Ці галузі зазвичай характеризуються високими витратами на НДДКР і тому економія часу на розробку та запровадження на ринок нових технологій є основним мотивом для укладання таких стратегічних альянсів Мережні організації виникають у сферах, де координація між конкретними дійовими особами може принести значні прибутки і де умови діяльності швидко змінюються. Таким чином, мережні формати бізнесу передбачають, що основним об’єктом аналізу стає вже не фірма, а обмін між фірмами чи групами фірм. Формування мережі створює для її учасників найкращі умови для використання загального потенціалу об’єднання. Ключовими завданнями підприємств у мережній організації бізнесу є такі: визначення суб’єктів взаємодії, оцінка їх значущості, більш детальне дослідження параметрів взаємодії, виявлення перспективних напрямів розвитку мережі та ролі окремих підприємств. Міжнародні стратегічні альянси та мережні структури відіграють важливу роль у створенні переваг компаній. Передусім, вони значно впливають на формування нових знань та досвіду, рівень якості продукції, застосовувані технології, а також інші конкурентні переваги. В межах таких об’єднань створюється рух ресурсів та активів, що зумовлює значні вигоди від їх спільного використання для досягнення загальних цілей.