«Фінансово-економічна безпека підприємств» (ID:215937)

Найбільш актуальними зовнішніми загрозами фінансово-економічній безпеці підприємств в Україні на даний час є наступні. • Недоступність довгострокових джерел фінансування. Довгострокові кредити та позики є важливим джерелом фінансування підприємства, яке дозволяє йому зберігати фінансову незалежність. Упродовж 2001–2008 рр. в Україні спостерігалася стійка тенденція до зростання довготермінового кредитування банками суб’єктів господарювання. Світова фінансова криза 2008 р. внесла свої корективи у розвиток вітчизняного кредитного ринку: в 2009 р. його розвиток був майже зупинений, а з 2010 р. – почав скорочуватися. Багато банків згорнули свою кредитну діяльність. Структура кредитного портфеля банківських установ станом на кінець січня 2010 р. засвідчує дисбаланс між кредитуванням позичальників різних видів економічної діяльності: кредитуються в основному торгівля та промисловість (на них припадає 63,8% усіх виданих кредитів суб’єктам господарювання, причому, 39,3% – на торгівлю). • Неплатоспроможність підприємств-партнерів. Як засвідчив аналіз статистичних даних, в Україні ще залишається понад третина збиткових підприємств. А постійні збитки – це прямий шлях до банкрутства, а, отже, неплатоспроможності. Особливо зросли випадки затримки виплати заборгованості у зв’язку з фінансово-економічною кризою 2008 р. Фінансово-неспроможні підприємства несуть потенційну загрозу для успішно працюючих підприємств. • Недобросовісна конкуренція. Органами Антимонопольного комітету упродовж 2012 р. припинено 3971 порушення законодавства про захист економічної конкуренції, з них відповідно: зловживань монопольним (домінуючим) становищем – 1502; антиконкурентних дій органів влади – 734; антиконкурентних узгоджених дій суб’єктів господарювання – 608; порушень у вигляді недобросовісної конкуренції – 180. Порушниками сплачено штрафів, пені та відшкодовано шкоди на суму майже 10 млн. гривень. Активно використовується в Україні такий метод недобросовісної конкуренції, як тиск на уряд з метою лобіювання власних корпоративних інтересів.