0 800 330 485
Працюємо без вихідних!
Гаряча лінія
Графік роботи
Пн - Пт 09:00 - 20:00
Сб - Нд 10:00 - 17:00
Пишіть в чат:
Для отримання інформації щодо існуючого замовлення - прохання використовувати наш внутрішній чат.

Щоб скористатися внутрішнім чатом:

  1. Авторизуйтеся у кабінеті клієнта
  2. Відкрийте Ваше замовлення
  3. Можете писати та надсилати файли Вашому менеджеру

Розвиток громадянської інтернет- журналістики на прикладі блогосфери (ID:149921)

Тип роботи: дипломна
Сторінок: 50
Рік виконання: 2016
Вартість: 700
Купити цю роботу
Зміст
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ФУНКЦІОНУВАННЯ СУЧАСНИХ МЕДІАКОМУНІКАЦІЙ 1.1 Інтернет-журналістика в системі ЗМІ: становлення та генеза 1.2 Інтерактивні електронні ЗМІ України: особливості функціонування 1.3 Вплив інтерактивної подачі інформації на розвиток громадянскьої журналістики у сучасному вітчизняному медіа простороі Висновки до першого розділу РОЗДІЛ 2. БЛОГОСФЕРА ЯК НОВИЙ ВИД ЖУРНАЛІСТИКИ 2.1 Специфіка блогосфери, як виду інтернет-журналістики 2.2 Місце громадянської журналістики у сучасному українському медіа-просторі 2.3 В.Бойко, Д.Суворов та А.Шарій як найвідоміші політичні скандальні блогери України; Висновки до другого розділу Загальні висновки Список використаної літератури
Не підійшла ця робота?
Ви можете замовити написання нової роботи "під ключ" із гарантією
Замовити нову
Зразок роботи
Вступ Мабуть, більшість населення всієї планети, що користується інтернетом, не одноразово зустрічала на просторах мережі згадки про блоги. Мережеві- щоденники увійшли у життя людей, так само щільно, як соціальні мережі. З середини минулого століття і до сьогодні, розвиток ЗМІ зробив масштабний стрибок. На зміну друкованим ЗМІ прийшли електронні системи, що глобально змінили особливості техніки ЗМІ. Відтепер ЗМІ являють собою установи, створені для публічної передачі товариству з допомогою спеціального технічного інструментарію різних відомостей. До цього вигляду журналістики йшли довгі роки, долаючи всі перешкоди, щоб вийти на такий рівень. Актуальність даної теми полягає в тому, що журналістика вийшла на новий етап, що перевернув світ «з ніг до голови». Люди почали забувати про інші види ЗМІ, як газети, журнали, телебачення, радіо, тому що на просторах інтернету все можливо знайти, та навіть раніше, ніж по іншим видам ЗМІ. Стрімко розвиватись почала блогосфера, блогери почали витісняти професійних журналістів та репортев. Концепція блогерів спостерігається там, де найчастіше проходять суспільно значущі події, та найбільше споживаються. Таке стрімке зростання інформаційно-комунікаційних технології сприяє перевороту суспільства в цілому. Такі зміни широко сприяють на відкритість громадськості до сфери інтерактивних медіа, що створюються не лише професіональними журналістами. Тепер саме споживачі інформації стають її виробниками. Тому і отримав назву «громадянська» журналістика. На сьогодні це є самий актуальний вид журналістики та маловивчений напрям науковців по певному ряду причин: 1) «громадська» журналістика та все, що з нею пов’язане є новою сферою журналістики, світового інформаційного потоку; 2) усвідомлення феномену "цивільної" журналістики принципово для поняття особливостей сучасної журналістики: це і конкуренція, і співпраця між двома зазначеними сферами, і їх конвергенція. На сьогоднішній день «цивільна» журналістика не має чіткої структури визначення. Формування "цивільної" журналістики обумовлено масштабних технологічних переворотом, адже зміст неможливо без форми. Сьогодні складно уявити, що журналістика може обходитися без допомоги інтернету: Мережа допомагає здобувати інформацію, обробляти інформацію, робити з інформацією придатний для споживача продукт і пропонувати аудиторії цей продукт в найкоротші терміни, отримувати відгук і варіювати пропозицію у відповідності з попитом, а попит коригувати з допомогою пропозиції. Мета дипломного дослідження становлення і розвитку інтернет-журналістики в системі ЗМІ України на прикладі блогосфери Об'єктом дослідження виступає феномен «цивільної» журналістики в Інтернеті. Предметом дослідження є закономірності та особливості функціонування ресурсів «цивільної» спрямованості в глобальній мережі Інтернет. РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ФУНКЦІОНУВАННЯ СУЧАСНИХ МЕДІАКОМУНІКАЦІЙ 1.1 Наукові проблеми про особистий статус медіа комунікацій (масового спілкування) в системі соціальних комунікацій Спершу розглянемо сам феномен медіа, який змінює наш світ, а також може змінювати наше ставлення до світу та наше місце в ньому Якщо дивитись в очі сучасним медіа, то не можливо не погодитись, що медіа показує спрямованість до самостійності. І це дійсно так, тому що за станом на сьогодні створюється нова історія медіа комунікацій. Медіа все все більше стає активним суб’єктом використання суспільства, показуючи себе як всеохоплююче середовище реальної свідомості. Згідно з цим, не можливо не прийти до висновку, що медіа спрямовані змінити свій соціальний статус в сучасному суспільстві. Вони створюють медіа реальність, прагнуть стати суб’єктом. Будь-яка спільнота може стати представленою в якості багатоканальної системи комунікативних зв’язків. Найголовнішим видом соціальної комунікації являється медіа комунікації. Масмедія відноситься до підтипів медіа спілкування. Масова комунікація не є підтипом соціальної та її не можна ототожнювати з соціальною. Соціальна комунікація – штучно створений вид професійної комунікативної діяльності, що спрямована на встановлення та підтримання суспільної взаємодії. Масове спілкування може стати також професіаналізованим, піднятися до рівня професійної діяльності. Стати професіаналізованою означає відповідно перейти на рівень активносі певних інституцій, масове спілкування стає працею для забезпечення комунікації між виробником та споживачем. Такий вид діяльності отримає статус «медіа комунікації», які розглядаються як підтип соціальної. Основне твердження є в тому, що соціальні комунікації за своєю суспільною місією не є тим зручним середовищем для медіа комунікацій, яким воно є. Чому так - Одним з основних конфліктів медіа комунікацій з соціальними у ставленні до комуніката. Термін «соціальної комунікації» слід розуміти, як систему суспільної взаємодії, до якої входять визначені шляхи, способи та засоби підтримання контактів на основі професійно-технологічної діяльності, що спрямоване на розробку, організацію та вдосконалення відносин у суспільстві. Соціальні комунікації створюють за законом спілкування та все, що використовується для організації суспільно комунікаційної діяльності. Потрібно визнати соціальні комунікації штучно створеними, але науково визначеними шляхами, способами та засобами, які утворюють комунікаційні мережі. У системі соціальних комунікацій, медіа комунікаціям, що являються медіабізнесом, необхідно знайти своє соціокомунікативне місце, яке буде дозволяти знаходити ті логічні конфлікти. В іншому випадку, потрібно буде погодитись, що медіа комунікації не є сумісними з соціальними. Соціальний комунікативний процес є необхідною та важливою передумовою ставлення, розвитку та функціонування усіх соціальних суб’єктів, від особистості до суспільства. Адже він забезпечує зв'язок між людьми та їх групами, встановлює можливий зв'язок між поколіннями, накопиченням та передачею соціального досвіду, його збагачення, поділ праці та обмін, організацію спільної діяльності, трансляцію культури. Соціальні комунікації дають змогу здійснювати також управління суспільством, включаючи систему державного управління. Основні соціальні завдання соціальної комунікації: 1) Інтеграція окремих індивіді у соціальній групи і спільності, враховуючи суспільство в цілому; 2) Внутрішня структуризація суспільства, складових його спільнот, соціальних організацій та інститутів; 3) Відокремлення суспільства і різних груп, спільнот один від одного у процесі їх взаємодії та спілкування. 1.2 Інтернет - журналістика в системі засобів масової комунікації: становлення та ґенеза Термін «масові комунікації» несуть в собі суть понять «комунікації» та «маси», що являють собою предмет досліджень у соціології та психології. Спершу дослідження масової комунікації несли в собі переважно біхевіористський характер. На сьогодні мова вже піде про проникнення та поєднання традиційних напрямків масмедії з такими, на перший погляд, віддаленими від масмедії напрямками, як кібернетика та інформатика. Масова комунікація представляє систему, що включає в себе джерела повідомлень та їх отримувачів, що зв’язані між собою фізичним каналом руху повідомлень. Цими каналами являються: 1) Друковані масові засоби інформації ( газети, журнали, листівки і т.д); 2) Телебачення та радіо; 3) Звукозапис та відеозапис. Масова комунікація розвивається в часі технічно-опосердкованого процесу створення, розподілу, поширення, збереження та сприйняття інформації та її обміну між комунікатором та комуні кантом. Засоби комунікації являють собою речові та матеріальні компоненти комунікативного процесу та завжди виражаються способом передачі, збереження, виробництва та розповсюдження культурних цінностей в суспільстві. Вітчизняна сітьова журналістика почала з‘являтись у середини 90-х років ХХ століття. Ринкові відносини масової інформації шукали нові шляхи для закріплення на інформаційному полі, змінювали та поширювали свої типові характеристики. Першим мало засвоєним сегментом став інтернет. Електронні книги, журнали та газети давно стали відноситись до сучасного мережевого контенту. Людина завдяки просторам мережі може лише за кілька простих дій, сидячи вдома читати будь-які новини, або журнал чи