Зміст
Вступ
Розділ 1. Загальні положення авторського договору
1.1 Поняття та особливості авторського договору
1.2 Характеристика авторської угоди
1.3 Зміст авторського договору
1.4 Припинення та розірвання авторського договору Розділ 2. Класифікація та види авторських договорів
2.1 Класифікація авторських договорів
2.2 Видавничий договір
2.3 Договір про депонування рукопису
2.4 Постановчий договір
2.5 Сценарний договір
2.6 Договір художнього замовлення
2.7 Договір про використання твору декоративно-прикладного
мистецтва
2.8 Договір про створення аудіовізуального твору
Розділ 3. Відповідальність сторін за порушення авторського
договору
3.1 Відповідальність автора
3.2 Відповідальність користувача
Розділ 4. Відмінності авторського договору від інших форм договорів
4.1 Відмінності договорів авторського права від договорів промислової
власності
4.2 Відмінне в авторському договорі від договорів на створення і
використання результатів науково-технічної діяльності
Висновок
Список використаної літератури та нормативних актів
ринаймі нині, авторський договір є найдосконалішою правовою фор-
мою, яка дає змогу авторові в найбільшій мірі і належним чином реалізувати свої права та інтереси.
Авторський договір дає авторові можливість в найкращий спосіб захистити свої права та інтереси, а також включити до нього відповідні умови та застереження.
Через авторський договір, як через правовий інструмент, автором можуть бути реалізовані такі основні права, як право на публікацію чи інше обнародування твору, право на відтворення, право на розповсюдження та
інші права, при цьому, звичайно, не береться до уваги незаконне використання твору у будь-який спосіб.
В той же час авторський договір є не лише правовою формою реалізації авторських прав, а одним з оптимальних способів доведення твору до широкої аудиторії.
Отже, авторський договір є основним способом забезпечення суспільного споживання продукту духовної творчості, а також найважливішим етапом руху наукового чи художнього твору від його творця до широкого
споживача - читача, слухача, глядача.
Проте, щоб довести до громадськості найновіші наукові досягнення,
їх потрібно опублікувати чи оприлюднити. Це можуть бути усні доповіді,
інформації, повідомлення тощо, але ж основною формою повідомлення
наукових досягнень суспільству є їх публікація, яка може здійснюватись в формі наукових статей, брошур, монографій, збірників статей, підручників, навчальних посібників та багатьма іншими способами.
Таким чином, в ході вивчення законодавства з авторського права та й інтелектуальної власності, взагалі, я дійшла до таких висновків та про необхідність доповнення таких пропозицій:
1. Авторські договори повинні мати такі види залежно від:
а) готовності твору:
- договір на готовий твір,
- договір замовлення;
б) характеру відносин суб‘єктів договору:
- договір з роботодавцем,
- договір з іншими особами;
в) правовідносини, які регулюються авторським договором:
- договір про надання дозволу на використання твору,
- договір про надання права на використання твору,
- договір про передачу ( відчуження ) майнових прав на твір.
2. Видавничий договір мати такі види залежно від: способу видання
твору ( механічний, фото, електронний ); об‘єкта видання ( літературні, музичні, художні твори ); виплати чи невиплати авторської винагороди ( видавничий договір із виплатою авторської винагороди, договір на видання твору за рахунок коштів автора ); виду видання, де публікується твір ( у періодичних виданнях, в постійних виданнях ).
3. При розміщенні твору у електронних виданнях виникає окреме
майнове право автора - право на розміщення твору в електронному середовищі надання, якого повинно оформлюватися окремим договором про пе-
редачу права на розміщення твору в електронному середовищі.
4. Договір на видання твору за рахунок коштів автора має бути підвидом видавничого договору, за яким видавець зобов‘язується надати послуги з редагування, художньо-графічного оформлення, коректури, опублікувати за рахунок коштів автора твір, а автор зобов‘язується прийняти виконану роботу та й оплатити її.
5. Істотними умовами авторського договору необхідно вважати - строк, порядок, момент передачі майнових прав, строк та порядок їх повернення; спосіб використання твору, розмір винагороди, порядок та строки її виплати; відповідальність за невиконання або неналежне виконання.
6. Правове регулювання договору з роботодавцем має особливості,
що дозволяє виділити його в окремий вид авторського договору і визначи
ти його, як договір, який укладається між автором ( особою, що працює за наймом ) і роботодавцем ( фізичною або юридичною особою ), у відповідності з яким автор зобов‘язується передати майнові права на твір, який був чи буде створений в порядку виконання службових обов‘язків відповідно до службового завдання, а роботодавець зобов‘язується прийняти майнові права на твір і оплатити їх.
7. Відповідальність може наставати як за невиконання ( ненадання твору, невикористання твору, внесення необумовлених в договорі виправлень до твору ), так і за неналежне виконання умов авторського договору ( порушення строків надання твору, надання твору в неналежному стані, порушення строків виплати винагороди ).
8. Відповідальність за невиконання умов авторського договору потре-
бує конкретизації. За невиконання чи неналежне виконання умов авторского договору, можливе встановлення неустойки ( штрафу, пені ) за домовленістю сторін.
Магістр