Зразок роботи
Актуальність дослідження переломної епохи переходу від античності до середньовіччя, важко переоцінити, адже саме «епоха кризи античної культури», внаслідок падіння Західної Римської імперії, сприяє трансформації владних структур, зокрема, змінюється образ королівської влади, концепція якої, в тому вигляді, в якому успадкують її середні віки, формується на основі трьох складових: суверенного regnum, філософського ідеалу rex та ідеї християнської королівської влади.
Обмеженість і фрагментарність джерельної та історіографічної бази, невелика кількість робіт даної тематики, відсутність комплексних робіт присвячених проблемам формування нового образу королівської влади в ранньому Середньовіччі, робить її надзвичайно цікавою, оскільки функціональна роль інституту королівської влади є необхідною для розуміння не тільки структури і меж компетенції інших владних інститутів в процесі державотворення, а й суспільства в цілому. Очевидним є той факт, що образ королівської влади періоду ранніх середніх віків являє собою досить складну і маловивчену проблему.
Ми чітко усвідомлюємо, що наше дослідження носить фрагментарний характер. Проблема трансляції імперської ідеї та формування образа нової королівської влади в період, що цікавить нас, надзвичайно багатогранна, уваги гідні самі різні її аспекти - ті, які можуть бути виявлені тільки на шляху реконструкції споконвічного соціально-культурного контексту. Цей шлях дозволяє порушити питання про характерні риси європейської культури та ключових проблем європейської історії.
Об`єктом дослідження виступає трансформація образу королівської влади, що відображена в концепціях репрезентативних представників інтелектуальної еліти перехідної епохи другої половини V –VІ століття.
Предметом виступають власне самі концепції, що відображають три складові: суверенний regnum, філософський ідеал rex та ідею християнської королівської влади.
Об`єкт та предмет дослідження визначають мету даної роботи – простежити процес формування образу королівської влади та королівської влади крізь призму бачення латинських авторів V –VІ століття, як важливу складову середньовічного світу, що почав зароджуватись, в її відношенні до римської імперської традиції.
Визначена нами мета ставить наступні завдання дипломної роботи:
• Охарактеризувати ключові концепції королівської влади, що формувались протягом V-VI століття;
• Дати характеристику образам королівської влади у відповідності з існуванням у меровінгській Галлії, остготській Італії та Бургундському королівстві.
• Розкрити місце і роль інтелектуалів пізньоантичної доби в контексті політичної та соціокультурної історії латинського Заходу другої половини V –VI століття.
• Дослідити процеси формування в суспільстві розглянутих авторів позитивних та негативних стереотипів по відношенню до імперської традиції;
• Порівняти концепції суверенного regnum, філософського ідеалу rex та концепцію християнської королівської влади.
Методи дослідження: При підготовці даної роботи були використані різні методи аналізу, засновані на принципах історизму й наукової об'єктивності, а також системному підході.
Так, історико-порівняльний, історико-типологічний та історико-системний методи дозволили розкрити багатоплановий характер досліджуваного процесу.
Історико-порівняльний метод дає змогу простежити як змінюється образ короля в переломну епоху від античності до середньовіччя та доволяє порівняти концепції королівської влади пізньоантичних інтелектуалів на прикладі функціонування у новоутворених варварських королівствах.
Історико-типологічний метод, заснований на диференційованому вивченні, дає більш точну характеристику королівській владі варварських королівств в період раннього середньовіччя. Даний метод застосовується насамперед у роботі із джерелами.
Метод аналізу й синтезу дає можливість визначення ключових моментів дослідження й подальшого складання з отриманих даних загального образу королівської влади, успадкованого середньовічною епохою.
Практична значимість роботи полягає в можливості використання в інших працях, які торкаються проблем формування нового образу королівської влади раннього середньовіччя, заснованого на ключових концепціях пізньоантичних авторів V-VI століття.
Хронологічні рамки даної роботи охоплюють V-VI століття, адже саме цей період як нерозривний ланцюг єдиної культурної традиції пов`язує між собою пізньоантичних інтелектуалів, які формували концепції королівської влади ранньої середньовічної доби. Ці автори були свідками народження та перевтілення нової королівської влади, привнісши свою невід`є мну роль у її формуванні.
Територіальні межі, які визначені в темі дослідження, простягаються на територію колишньої Західної Римської імперії, де утворилось ряд варварських королівств. Увага зосереджена саме на меровінгській Галлії, Остготському та Бургундському королівстві.
Магістр