Зразок роботи
У сучасній українській літературі велика увага приділяється дослідженню поняття гендеру, під яким звичайно розуміють соціально-рольову й культурну інтерпретацію рис особистості і моделей поведінки чоловіка та жінки. Ця тема розкрита у творчості таких сучасних письменниць, як С. Йовенко, Н. Зборовська, Г. Тарасюк, Люко Дашвар. Проблема соціальних взаємодій між статями, відмінностей і подібностей у соціальній поведінці чоловіків і жінок розглядається в дослідженнях Е. Шовалтер, М. Рудницької, М. Балаклицького, О. Забужко та інших.
У романі «Сад Гетсиманський» І. Багряний вперше в українській літературі розкрив образ нової жінки і чоловіка, сформований під впливом тоталітарної системи. Це один із перших творів, що започаткували «табірну» прозу, пізніше представлену іменами О. Солженіцина, В. Шаламова [Солженіцин 1997; Шаламов 1989]. У романі письменник відобразив цілу історичну епоху, у якій особливо виділяється мотив жіночої долі. «Сад Гетсиманський» І. Багряного досліджували такі відомі сучасні літературознавці, як М. Балаклицький, О. Пастушенко, М. Сподарець, М. Неврлий. Текст роману був розглянутий на рівні метафізичної проблематики жанру, біблійних образів і символіки. Так, «з огляду традиційної релігійності» дослідив образ жіноцтва М. Балаклицький.
Це значить, що дослідження були спрямовані на вивчення художніх образів без урахування гендерних аспектів поведінки героїв роману І. Багряного «Сад Гетсиманський» в історичних умовах епохи тоталітаризму.
Загалом діаспорними літературознавцями Ю. Войчишин, В. Гришком, І. Качуровським, І. Костецьким, Г. Костюком, Ю. Лавріненком, Д. Нитченком, Р. Рахманним, Б. Романенчуком, О. Тарнавським, М. Шлемкевичем, Ю. Шерехом та вище названими сучасними дослідниками було здійснено спробу простудіювати багрянівську спадщину саме з естетико-ідеологічної позиції.
В українській літературі залишається не до кінця дослідженим у гендерному аспекті образ нової жінки та традиційних типів жінок, чоловічих образів, носіїв духовної культури, а також моделей поведінки обох статей у романі «Сад Гетсиманський» І. Багряного. Спостерігається серед науковців зацікавлення цією темою сьогодні, але досі літературознавча наука потребує грунтовного дослідження проблеми гендерних відмінностей персонажів твору письменника. Адже в умовах сучасного процесу глобалізації в Україні стає визначальним модель поведінки жіноцтва і чоловіків, яка була змальована у романі «Сад Гетсиманський» І. Багряного.
Тому актуальність обраної теми зумовлена необхідністю дослідження та класифікації в літературознавстві всіх іпостасей образу жіноцтва і чоловіків із гендерної точки зору в умовах тоталітаризму, втілених і розкритих на прикладах героїв роману І. Багряного «Сад Гетсиманський».
Мета курсової роботи полягає в дослідженні особливостей розкриття жіночих і чоловічих образів у гендерному аспекті.
Поставлена мета передбачає розв’язання таких завдань:
1) дати визначення поняття гендеру в літературознавстві;
2) охарактеризувати гендерні підходи в літературі;
3) систематизувати наявні в сучасному літературознавстві рівні втілення гендерної проблематики в художньому тексті;
4) проаналізувати образи чоловіків у романі «Сад Гетсиманський» І. Багряного в умовах тоталітаризму;
5) класифікувати жіночі образи в історико-політичному аспекті гендеру.
Матеріалом дослідження став роман І. Багряного «Сад Гетсиманський».
Об’єктом вивчення є гендерні особливості поведінки героїв твору.
Предметом аналізу стала образна система роману «Сад Гетсиманський» І. Багряного.
Для досягнення мети нашої роботи були використані такі методи дослідження: порівняльно-історичні методи аналізу (для теоретичного окреслення умов тоталітарного режиму, процесу глобалізації), типологічні (для виділення типів образу жіноцтва), порівняльні методи з елементами аналізу та класифікації (для поділу жіночих, чоловічих образів та узагальнення їх на основі схеми дослідження), методи формальної логіки (для систематизації результатів дослідження).
Матеріали й одержані результати можуть знайти практичне застосування на заняттях з історії української літератури, для літературної наочності на основі гендерно-літературного змісту в школі, для подальшої наукової розробки в літературознавстві проблеми образу жінок і чоловіків в гендерному аспекті у творчості І. Багряного.
Магістр