Педагогічні умови організації самостійної художньої діяльності дітей молодшого дошкільного віку (ID:145116)

ВСТУП Актуальність дослідження. Мистецтво пробуджує творчу активність дитини, розвиває емоційно-чуттєву сферу, образне мислення, уяву, спостережливість, розум, формує естетичні уявлення,моральну поведінку. Різні види мистецької діяльності та власна художня діяльність дітей повинні гармонійно поєднуватись на заняттях і в життєвих ситуаціях. Слід ширше розуміти виховні можливості художньої творчості, не зводячи їх до розвитку умінь і навичок. Саме тому його слід розглядати як специфічну підсистему більш загальної системи - дошкільного дитинства, а виховання, навчання і розвиток дитини в її умовах - у тісному взаємозв'язку із загальною виховною роботою, з усіма видами і сферами життєдіяльності дітей. Образотворча діяльність поряд з грою - одна з найбільш бажаних дітьми у вільний час. Однак аналіз масової практики показує, що за відсутності розвивального навчання самостійна діяльність нерідко носить репродуктивний характер: діти малюють напам'ять те, що вміють. Якщо проаналізувати малюнки дітей, виконані у вільний час, то, як правило, за тематикою і способом зображення вони подібні з темами занять. Таким чином, навчання орієнтоване на розвиток самостійності та творчості, неодмінна умова становлення художньої діяльності. Вивчення проблеми самостійності, в даний час, ведеться в різних аспектах. Досліджуються: сутність самостійності, її природа (Г.А. Бал, П.І. Підкасистий, А.Г. Хрипкова); структура і співвідношення компонентів самостійності (Ю.Н. Дмитрієва, Г.Н. Годіна, Т.Г. Гуськова ); етапи, умови і методи розвитку самостійності (З.В. Єлісєєва, Н.С. Крівова, А.А. Люблінська, К.П. Кузовкова); взаємозв'язок самостійності з різними психічними процесами (Т.І. Горбатенко, Д.В. Ольшанський, Н.А. Циркун); значення і роль самостійності як чинника адаптації до дошкільного освітнього закладу (Т.М. Філютіна). Загалом, тема ефективної організації самостійної художньої діяльності у дітей молодшого дошкільного віку є надзвичайно актуальною, що і зумовило вибір теми курсової роботи: «Педагогічні умови організації самостійної художньої діяльності дітей молодшого дошкільного віку». Мета – вивчити особливості організації самостійної художньої діяльності дітей молодшого дошкільного віку. Досягненню поставленої у курсовій роботі меті сприятиме вирішення наступних завдань: 1. Висвітлити сутність самостійної художньої діяльності; 2. Розглянути форми та засоби організації самостійної художньої діяльності дітей молодшого дошкільного віку; 3. Проаналізувати програми навчання і виховання самостійної художньої діяльності дітей молодшого дошкільного віку; 4. Виявити стан організації самостійної художньої діяльності дітей молодшого дошкільного віку; Об'єкт дослідження: самостійна художня діяльність дітей молодшого дошкільного віку. Предметом дослідження – є процес організації самостійної художньої діяльності дітей молодшого дошкільного віку. Методи вивчення. Для вирішення наукових завдань, поставлених у роботі, застосовувався комплекс загальнонаукових методів: аналіз і узагальнення, класифікація, оцінювання, порівняльний аналіз. Теоретичною основою роботи послужили класичні положення педагогіки, праці сучасних вітчизняних і зарубіжних вчених різних галузей знань, в яких висвітлені фундаментальні положення організації самостійної художньої діяльності, законодавство та правова база України, а також програми розвитку дітей дошкільного віку. База дослідження. Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) комбінованого типу №19 " Кобзарик", м. Біла Церква. Структура роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, висновків, списку використаних джерел, додатків. Висновки до першого розділу Самостійна, вільна діяльність — це специфічна форма організації життєдіяльності дітей, яка розгортається у час, вільний від організованих форм освітньої роботи, як правило, з ініціативи та за бажанням малюків: діти самі визначають цілі, завдання, засоби і план втілення свого задуму, самостійно контролюють, аналізують і оцінюють його виконання. Самостійна діяльність може носити як індивідуальний, так і груповий (колективний) характер, коли дитина або сама реалізовує власний інтерес, задум в обраному виді діяльності, або об'єднується з іншими дітьми за спільністю бажань, намірів, планів, уподобань та за взаємними симпатіями. У той чи той спосіб можуть розгортатися різні види діяльності: художня (образотворча, музична, музично-ритмічна, театральна, художньо-мовленнєва), ігрова, рухова, пізнавальна, трудова, комунікативна тощо. Систематичне виділення часу в режимі життєдіяльності дітей у групі дитячого садка для вільної діяльності націлене на вияв потенційних нахилів дитини, на прояв самостійних, ініціативних кроків у виборі заняття, визначенні його змісту та цілковитої свободи його відтворення. Форми організації образотворчої діяльності дошкільників є: індивідуальне виконання завдань в умовах групових занять; виконання завдань парами; виконання завдань невеликою групою; колективна робота; спільна робота з вихователем; спільна робота з дітьми старшого віку; самостійна художня діяльність. Розрізняють пряме і непряме керівництво самостійною діяльністю дітей. Питання виховання самостійної художньої діяльності з дітьми молодшого дошкільного віку висвітлені у розглянутих програмах по-різному. Найбільше розкрита ця тема у Державній Базовій програмі розвитку дитини дошкільного віку „Я у Світі”. Висновки до другого розділу Самостійна діяльність дітей організовується в усіх вікових групах щодня в першій та другій половині дня. Протягом дня поєднуються різні за змістовою направленістю її види (художня, рухова, мовленнєва, ігрова, трудова, дослідницька та ін.) та поступово залучаються до участі в них всі діти даної групи. Мета самостійної художньої діяльності – це створення умов для самостійності, ініціативності, творчих здібностей дітей. В результаті дослідження виявлено дітей: з високим рівнем розвитку - 2 (15 %), з достатнім рівнем розвитку - 5 (38 %), з середнім рівнем розвитку - 5 (38%), з низьким рівнем розвитку - 1 (9%). Рівень розвитку самостійної художньої діяльності дітей молодшого дошкільного віку оцінюються задовільно. Самостійна художня діяльність виникає за ініціативою дитини, при створенні необхідних умов дорослим. Для повноцінного естетичного розвитку і формування художньо-мистецьких здібностей дітей необхідні певні умови: розвивальне середовище; навчання технічним прийомам зображення; організація мистецтвознавчих спостережень; додаткове включення аналізаторів; практичний досвід. Вихователі повинні максимально підтримувати ранні творчі прагнення дітей, стимулювати розвиток художньо-творчої практики, дбати про збагачення дітей життєвими враженнями. В своїй творчості дитина вільна у виборі тем, сюжетів, технік, викладенні своїх думок, прояві фантазії, свого внутрішнього стану і настрою. Вона вправі сама розвивати свої творчі здібності і розв’язувати свої мрії в процесі саме зображувальної діяльності. Керівництво самостійною художньою діяльністю з боку вихователя непряме. Слід давати дітям змогу самостійно користуватись різними посібниками, атрибутами, матеріалами. Вихователь за допомогою бесід, зауважень, порад, заохочень допомагає дітям обрати бажаний вид діяльності. ВИСНОВКИ За матеріалами курсової роботи можна зробити наступні висновки: 1. У молодшому дошкільному віці елементарна художня діяльність дитини вже має ознаки естетичного характеру, а її естетичний розвиток пов'язаний із індивідуальним досвідом. Тому вихователю слід ураховувати, що у своїх творах дитина виявляє елементи самостійності, творчої активності. Стимулювання активності дитини – першочергове завдання вихователя при роботі з даною віковою групою. 2. Самостійна, вільна діяльність — це специфічна форма організації життєдіяльності дітей, яка розгортається у час, вільний від організованих форм освітньої роботи, як правило, з ініціативи та за бажанням малюків: діти самі визначають цілі, завдання, засоби і план втілення свого задуму, самостійно контролюють, аналізують і оцінюють його виконання. 3. Самостійна діяльність може носити як індивідуальний, так і груповий (колективний) характер, коли дитина або сама реалізовує власний інтерес, задум в обраному виді діяльності, або об'єднується з іншими дітьми за спільністю бажань, намірів, планів, уподобань та за взаємними симпатіями. У той чи той спосіб можуть розгортатися різні види діяльності: художня (образотворча, музична, музично-ритмічна, театральна, художньо-мовленнєва), ігрова, рухова, пізнавальна, трудова, комунікативна тощо. 4. Систематичне виділення часу в режимі життєдіяльності дітей у групі дитячого садка для вільної діяльності націлене на вияв потенційних нахилів дитини, на прояв самостійних, ініціативних кроків у виборі заняття, визначенні його змісту та цілковитої свободи його відтворення. Форми організації образотворчої діяльності дошкільників є: індивідуальне виконання завдань в умовах групових занять; виконання завдань парами; виконання завдань невеликою групою; колективна робота; спільна робота з вихователем; спільна робота з дітьми старшого віку; самостійна художня діяльність. Розрізняють пряме і непряме керівництво самостійною діяльністю дітей. 5. Питання виховання самостійної художньої діяльності з дітьми молодшого дошкільного віку висвітлені у розглянутих програмах по-різному. Найбільше розкрита ця тема у Державній Базовій програмі розвитку дитини дошкільного віку „Я у Світі”. 6. Організація навчально-виховного процесу у дошкільному навчальному закладі здійснюється відповідно до Закону України "Про дошкільну освіту" і спрямована на реалізацію основних завдань дошкільного навчального закладу. У навчально-виховному процесі дошкільного навчального закладу використовуються такі основні форми організації дітей: спеціально організована навчальна діяльність (заняття), ігри, самостійна діяльність дітей (художня, рухова, мовленнєва, ігрова, трудова, дослідницька та ін.), індивідуальна робота, спостереження, екскурсії, походи, свята та розваги, гуртки тощо. 7. Самостійна діяльність дітей організовується в усіх вікових групах щодня в першій та другій половині дня. Протягом дня поєднуються різні за змістовою направленістю її види (художня, рухова, мовленнєва, ігрова, трудова, дослідницька та ін.) та поступово залучаються до участі в них всі діти даної групи. Мета самостійної художньої діяльності – це створення умов для самостійності, ініціативності, творчих здібностей дітей. 8. В результаті дослідження виявлено дітей: з високим рівнем розвитку - 2 (15 %), з достатнім рівнем розвитку - 5 (38 %), з середнім рівнем розвитку - 5 (38%), з низьким рівнем розвитку - 1 (9%). Рівень розвитку самостійної художньої діяльності дітей молодшого дошкільного віку оцінюються задовільно. 9. Самостійна художня діяльність виникає за ініціативою дитини, при створенні необхідних умов дорослим. Для повноцінного естетичного розвитку і формування художньо-мистецьких здібностей дітей необхідні певні умови: розвивальне середовище; навчання технічним прийомам зображення; організація мистецтвознавчих спостережень; додаткове включення аналізаторів; практичний досвід. 10. Вихователі повинні максимально підтримувати ранні творчі прагнення дітей, стимулювати розвиток художньо-творчої практики, дбати про збагачення дітей життєвими враженнями. В своїй творчості дитина вільна у виборі тем, сюжетів, технік, викладенні своїх думок, прояві фантазії, свого внутрішнього стану і настрою. Вона вправі сама розвивати свої творчі здібності і розв’язувати свої мрії в процесі саме зображувальної діяльності. 11. Керівництво самостійною художньою діяльністю з боку вихователя непряме. Слід давати дітям змогу самостійно користуватись різними посібниками, атрибутами, матеріалами. Вихователь за допомогою бесід, зауважень, порад, заохочень допомагає дітям обрати бажаний вид діяльності.