Зразок роботи
У державному освітньому стандарті початкової загальної освіти формується ідея про особистісно-орієнтований та розвиваючий підхід у початковій школі, в якій зміст освіти буде направлено на придбання учнями досвіду різних видів діяльності, зокрема на оволодіння способами активної пізнавальної діяльності. Однією з перспективних форм реалізації нової парадигми освіти безсумнівно є включення учнів в дослідну діяльність. Метою цієї діяльності є набуття учнями функціонального досвіду дослідника як універсального способу освоєння дійсності, розвиток здатності до критичного мислення.
Для повноцінного розвитку особистості необхідна фундаментальна підготовка і починати її необхідно якомога раніше – з початкової школи. Сучасні здобувачі освіти повинні орієнтуватися в нових технологіях, володіти широким спектром компетенцій, приймати самостійні рішення, проявляти творчий підхід у вирішенні виникаючих проблем. Наявність всіх перерахованих якостей у здобувачів освіти можливо гарантувати лише при формуванні дослідницьких умінь. Однак формувати дані вміння необхідно з урахуванням вимог сучасного світу і прискореного технічного прогресу.
В останні роки в Україні спостерігається бурхливий розвиток комп’ютерних технологій, ІТ-сфери, нанотехнологій, робототехніки. Цей процес є необхідною умовою для реформування та розвитку освіти у відповідь на сучасні суспільні вимоги. Тобто технологізація багатьох сфер діяльності вимагає від держави створити сприятливі умови для підготовки кваліфікованих спеціалістів. Через кілька років найпопулярнішими професіями будуть інженер, програміст, аналітик, технік з робототехніки. Ці напрями навчання охоплюють STEM-освіту, яку можна впровадити вже в початковій школі.
Необхідність формування дослідницьких умінь в учнів визнавалася багатьма видатними педагогами. Наукові праці Г. Коджаспірова, Ю. Коджаспирова, Ю. Бабанського, Н. Зюзекевич були присвячені сутності «умінь» з педагогічної точки зору. Трактування поняття «дослідницькі вміння», визначення структури даних умінь і їх сутність з точки зору різних підходів аналізувалася в працях А. Савенкова, Н. Головізніна, І. Зимової, Е. Шашенковой, В. Успенського. Структурні компоненти дослідницьких умінь виділяли С. Зуєва, Н. Федотова, А. Хуторський. Класифікації загальнонавчальних умінь, а також дослідницьких умінь становили К. Кортнєв, М. Шушаріна, Н. Андрєєва, В. Марголіна, А. Татур та інші. Серед досліджень останніх років, присвячених проблемі формування дослідницьких умінь у молодшому шкільному віці, можна виділити роботи А. Гладкової, Н. Семенової та ін.
Магістр