Зразок роботи
РОЗДІЛ І.
ПОНЯТТЯ ТА ОСОБЛИВОСТІ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВІЙНИ
Уперше термін «інформаційна війна» було згадано в 1985 р. у Китаї. В основу теоретичних підходів китайських спеціалістів у сфері інформаційного протиборства покладено погляди давньокитайського воєнного діяча Сунь-Цзи, який першим, у своєму трактаті «Мистецтво війни», узагальнив досвід інформаційного впливу на супротив¬ника [1, c. 137]. Проте на законодавчому рівні це поняття з'явилося вперше в документах Міністерства оборони США в 1990 р. у зв'язку з новими завданнями Збройних сил після закінчення «холод-ної війни». Більш популярним даний термін став після проведення операції «Буря в пустелі» у 1991 р. в Іраку, де нові інформаційні технології вперше були застосовані у військових цілях [2, c. 70].
П. Шпига та Р. Рудник зазначають, що нині є чотири підходи до визначен¬ня даного поняття:
- перший підхід трактує її як сукупність політико-правових, соціально-економіч¬них, психологічних дій, що передбачають захоплення інформаційно-го простору, витіснення ворога з інформаційної сфери, знищення його комуніка¬цій, позбавлення засобів передачі повідомлень, а також інші подібні цілі;
- за другим підходом інформаційна війна — це найгостріша форма протистоян¬ня в інформаційному просторі, де першочергового значення набува¬ють такі якості взаємодії, як безкомпромісність, висока інтенсивність суперечки та короткотривалість гострого суперництва;
- за третім підходом інформаційна війна інтерпретується як форма забезпечен¬ня та ведення військово-силових дій за допомогою найсучасніших електронних засобів (цифрових випромінювачів, супутникових передавачів та інших аналогічних засобів, які застосовуються для виконання військових завдань);
- четвертий підхід ототожнює інформаційні війни з кібернетичними війна¬ми (протистояння між технічними системами) [3, c. 328].
Українські дослідники Д. Богуш та О. Юдін зазначають, що про веден¬ня інформаційної війни можна говорити лише в тому випадку, коли здійсню¬ється комплексний вплив на інформаційну сферу противника, який передбачає створення умов для ведення бойових дій або виступає як самостій¬ний чинник, який змушує конфронтуючу державу відмовитись від намічених політичних, економічних чи інших цілей. При цьому особливос¬тями інформаційної війни в будь-якому випадку є ризик і невизначеність її результатів [4, c. 19].
На сьогодні термін «інформаційна війна» використовується в двох площи¬нах: у широкому розумінні — для визначення протиборства в інформацій¬ній сфері в ЗМІ для досягнення різних політичних цілей; у вузько-му розумінні — для визначення воєнного протиборс¬тва, у військовій інформаційній сфері для досягнення односторон¬ніх переваг в отриманні, зборі, обробці та використанні інформації на полі бою (в операції, битві) [5, c. 12].
Спираючись на перелічені визначення, можна сказати, що на сьогодні
в світі вже немає дефіциту інформації, а навпаки, фіксується саме її надлишок. Тому можна дійти висновків, що інформаційна війна має такі ознаки: по-перше, завдання інформаційної війни полягає в отриманні певного
виграшу зацікавленою стороною; по-друге, інформаційна війна ґрунтується на використанні інформаційного впливу. Але цих двох ознак мало для визначен-ня інформаційної війни, тому слід вказати, що інформаційна війна
використовує інформаційну зброю (вона може бути як прихована, так і відкрита), так само інформаційна війна не показує напряму своїх цілей. Ще
одна особливість інформаційної війни полягає в тому, що вона може вестись у мирний час, від імені іншої держави, і громадськість може не знати, що за-знає інформаційного впливу [6, c. 84].
Магістр