ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ЗДІЙСНЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО НАГЛЯДУ ЗА ОСОБАМИ, ЗВІЛЬНЕНИМИ З МІСЦЬ ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ (ID:994429)

РОЗДІЛ 1 1. ЗМІСТ АДМІНІСТРАТИВНОГО НАГЛЯДУ ОРГАНІВ ПОЛІЦІЇ ТА ЙОГО ВИДИ Визнавши адміністративний нагляд самостійним науковим і правовим явищем, учені й досі не сформували єдиної точки зору щодо його місця в загальній системі способів забезпечення законності в державному управлінні. Адміністративний нагляд розглядається як один із різновидів надвідомчого державного контролю. Крім того, це самостійний інститут адміністративного права, норми якого регулюють самостійний вид державної діяльності – наглядову. Чинне законодавство покладає на поліцію широке коло повноважень щодо здійснення адміністративного нагляду. Унаслідок цього існують два види адміністративного нагляду, який здійснюється органами поліції: 1) загальний адміністративний нагляд, який здійснюється з метою забезпечення встановлених правил (приписів) фізичними та юридичними особами, зокрема, він виявляється під час здійснення патрульною поліцією, а також іншими підрозділами превентивної діяльності щодо забезпечення правил безпеки дорожнього руху, перевірки дотримання паспортних правил, правил дозвільної системи тощо; 2) спеціальний адміністративний нагляд, тобто адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі. У науковій літературі існують різні підходи до визначення поняття «адміністративний нагляд поліції». Так, авторський колектив навчального посібника «Актуальні проблеми адміністративної діяльності поліції » за загальною редакцією П. А. Трачука визначає сутність адміністративного нагляду поліції як систематичний нагляд за точним і неухильним дотриманням посадовими особами та громадянами правил, що регулюють публічний порядок і публічну безпеку, з метою попередження і припинення порушень цих правил, а також виявлення порушників і притягнення їх до встановленої законом кримінальної чи адміністративної відповідальності або вжиття до них заходів суспільного впливу. [12, с.87] Схоже визначення сутності адміністративного нагляду поліції наводять автори навчального посібника для підготовки до іспиту «Поліцейська діяльність» за редакцією О. С. Юніна. Учені звертають увагу на те, що адміністративний нагляд є методом діяльності поліції щодо забезпечення публічної безпеки й порядку, дотримання законності та правопорядку в суспільстві, гарантування прав і свобод людини, який полягає в спостереженні за поведінкою фізичних та юридичних осіб відповідно до завдань і повноважень органів поліції, попередженні та припиненні порушень правил співжиття і притягненні винних до юридичної відповідальності. При цьому адміністративний нагляд не має на меті бути підставою для втручання у приватноправові відносини, його правова природа походить із призначення органів поліції забезпечувати порядок і виконання закону у громадських місцях. Тому держава через систему органів виконавчої влади, в тому числі й поліції, здійснює контроль і нагляд за виконанням правових норм. [15, с.134] Колектив авторів підручника «Адміністративно-юрисдикційна діяльність поліції» за загальною редакцією М. В. Корнієнка зазначає, що під адміністративним наглядом поліції необхідно розуміти правоохоронну діяльність зі спостереження за додержанням законності організаційно не підпорядкованими об’єктами, що здійснюється безперервно у зв’язку з виконанням комплексу адміністративних засобів впливу з метою забезпечення публічної безпеки й порядку, попередження і припинення правопорушень, відновлення порушених правовідносин та притягнення винних до відповідальності. [10, с.130] Більш широке визначення сутності адміністративного нагляду поліції дає авторський колектив підручника «Адміністративна діяльність органів поліції України» за загальною редакцією В. В. Сокуренка. На думку науковців, адміністративний нагляд поліції є засобом адміністративного впливу, видом її виконавчо-розпорядчої діяльності, а з іншого боку, – засобом забезпечення режиму законності в діяльності поліції. Адміністративний нагляд поліції забезпечує охорону відповідних суспільних відносин і матеріальних цінностей, причому не лише від правопорушень, але й від протиправних дій і стихійних явищ. Суб’єкти наглядової діяльності зобов’язані піклуватися насамперед про те, щоб не допустити настання шкідливих наслідків, запобігти їм, виявити обставини, що можуть бути їх причиною, і вжити певних заходів для усунення виявлених відхилень. Інакше кажучи, як наголошують учені, на першому плані – попередження, припинення, щоб не допустити настання шкоди, а на другому – застосування поліцейських заходів для загальної та індивідуальної превенції правопорушень у майбутньому. [11, с.236]