Фізична реабілітація при астенічному синдромі (ID:851166)

2.1. Методи досліджень Програма дослідження має мету і завдання дослідження, визначення об'єкта та питання, що підлягали спостереженню, кількості та загальної тривалості спостережень. Використання методів теоретичного рівня, на кшталт: абстрагування, аналіз та синтез, узагальнення і т. д. дозволили зробити логічне дослідження зібраних фактів, сформувати поняття і судження, зробити висновок про проведене дослiдження. На теоретичному рівні наукове мислення дослiдженої проблеми допомогло узагальнити теоретичні результати [1, с. 110]. Застосування такого роду методів, як емпіричних слугує для окреслення таких методик, на кшталт які пов'язані із сенсорним (чуттєвим) досвідом. Через таке вважається, що емпіричні методи базуються на твердих та незаперечних даних. Окрім того, емпіричне дослідження твердо дотримується наукового методу в протилежність іншим дослідним методам. Найважливішою та необхідною передумовою, яка лежить в основі методології емпіричного дослідження полягає в тому, що вона забезпечує можливість свого відтворення і підтвердження спростування. Так, емпіричними є методи, до яких відноситься метод спостереження, метод опису, метод вимірювання та метод експерименту [1]. Охарактеризуємо кожний метод більш детально. Метод спостереженням є цілеспрямованим сприйняттям явищ об'єктивної дійсності [3, с. 74]. Метод опису є фіксацією відомостей засобами природної чи штучної мови, стосовно об'єкту [3]. Метод вимірювання є процес порівняння об'єкта з подібними властивостями чи сторонами [3]. Метод експерименту є спостереженням у спеціально створюваних та контрольованих умовах, які дозволяють відновити хід явища при повторенні умов [3]. Так емпіричні методи існують для позначення емпіричного пізнання, зокрема чуттєвого, або живого споглядання. Слід зазначчити, що сам процес є пізнанням, яке охоплює в себе три взаємопов'язані форми, а саме [5]: 1. Відчуття – відображення в свідомості людини окремих сторін, властивостей предметів, безпосередній вплив їх на органи чуття; 2. Сприйняття – цілісний образ предмета, безпосередньо даний у живому спогляданні сукупності всіх своїх сторін, синтез даних відчуттів; 3. Уявлення – узагальнений чуттєво-наочний образ предмета, який впливає на органи чуття в минулому, але не сприймається в даний момент. Методи дослідження включалєть комплекс клiнiчних обстежень [5, с. 12]: це вивчення iсторiї захворювання; це бесіда із хворим; це спостереження; це оцінка м’язової сили (тест Ловета); це оцінка обсягу рухів; це електромiографiя. Оцінка тактильної і больової чутливості (тест ISCSCI).