0 800 330 485
Працюємо без вихідних!
Гаряча лінія
Графік роботи
Пн - Пт 09:00 - 20:00
Сб - Нд 10:00 - 17:00
Пишіть в чат:
Для отримання інформації щодо існуючого замовлення - прохання використовувати наш внутрішній чат.

Щоб скористатися внутрішнім чатом:

  1. Авторизуйтеся у кабінеті клієнта
  2. Відкрийте Ваше замовлення
  3. Можете писати та надсилати файли Вашому менеджеру

Управлінський облік (ID:835151)

Тип роботи: контрольна
Сторінок: 5
Рік виконання: 2023
Вартість: 100
Купити цю роботу
Зміст
1. За рівнем охоплення витрат собівартість класифікується на: А) Планову та фактичну Б) Виробничу та повну В) Технологічну, виробничу, повну Г) Пряму та непряму. 2. Метод розподілу витрат допоміжних виробництв, що передбачає ігнорування взаємних послуг між цими виробництвами – це метод: А) Прямого розподілу Б) Послідовного розподілу В) Одночасного розподілу Г) Врахування взаємних послуг. 3. Не є завданням управлінського обліку: А. Інформаційне забезпечення процесу прийняття управлінських рішень Б. Перевірка показників фінансової звітності В. Збереження майна власника Г. Максимізація вартості підприємства Д. Усунення асиметрії інформації 4. З метою оцінки запасів та визначення фінансового результату витрати класифікують на: А. Спожиті, неспожиті Б. Релевантні, нерелевантні В. Прямі, непрямі Г. Постійні, змінні Д. Правильна відповідь а і в 5. У спрощеному вигляді функцію витрат можна описати за формулою (де У – загальні витрати; а – загальні постійні витрати; b – змінні витрати на одиницю діяльності (факора); х – значення фактора витрат): А. У = а + bх Б. У = а - bх В. У = аbх Г. У = а + b + х Д. У = а - b – х 6. До виробничої собівартості не включаються: А. Прямі матеріальні витрати Б. Прямі витрати на оплату праці В. Інші прямі витрати Г. Вартість зворотних відходів Д. Змінні ЗВВ 7. Визначити неправильне твердження щодо методу середньозваженої при попроцесному калькулюванні: А) Одиниці продукції, що залишилися у незавершеному виробництві, оцінюються за середніми витратами; Б) При розрахунку умовних (еквівалентних) одиниць продукції, одиниці продукції які знаходяться у незавершеному виробництві на початок періоду, обліковуються так, ніби вони були розпочаті і завершені обробкою протягом звітного періоду; В) При розрахунку умовних (еквівалентних) одиниць продукції до уваги приймаються лише витрати поточного періоду; 8. Метод вищої-нижчої точки вивчення поведінки витрат передбачає визначення функції витрат на основі припущення, що: А) Змінні витрати  це середнє значення витрат при різних видах діяльності; Б) Змінні витрати – це різниця між загальними витратами при найвищому та найнижчому рівнях діяльності; В) Постійні витрати дорівнюють маржинальним витратам; Г) Змінні витрати – це витрати при найнижчому рівні діяльності. 9. Підрозділ, який характеризується інтенсивним використанням обладнання, вірогідніше за все при розрахунку нормативної ставки накладних виробничих витрат за базу розподілу обере: А) Години прямої праці робітників; Б) Витрати на оплату прямої праці; В) Машино – години; 10. Правильним щодо змінних і постійних витрат є твердження: А) Змінні витрати на одиницю змінюються, а постійні витрати на одиницю залишаються без зміни; Б) Змінні витрати на одиницю не змінюються в межах релевантної області, а постійні витрати на одиницю змінюються; В) Загальні змінні витрати міняються в межах релевантної області й зафіксовані в довгостроковому періоді, а постійні витрати ніколи не міняються Г) Змінні витрати на одиницю збільшуються нерівномірними збільшеннями, у той час як постійний витрати збільшуються рівномірними збільшеннями 11. Встановити відповідність термінів: 1. Релевантні витрати – Г А. Сукупність прямих витрат на виробництво продукції (робіт, послуг) 2. Основні витрати - А Б. Вигоди, які втрачаються, коли вибір одного напряму дії вимагає відмовитися від альтернативного рішення 3. Альтернативні витрати - Б В. Витрати на виробництво додаткової одиниці продукції 4. Маржинальні витрати - В Г. Витрати, що можуть бути змінені внаслідок прийняття певного рішення А) А-1, Б-3, В-4, Г-2 Б) А-2, Б-1, В-4, Г-3 В) А-2, Б-3, В-4, Г-1 Г) А-3, Б-1, В-4, Г-2 Д) А-3, Б-2, В-3, Г-4. 12. Методи вивчення поведінки витрат: а. Технологічний аналіз; б. Метод вищої- нижчої точки; в. Метод візуального пристосування; г. Метод найменших квадратів; д. Метод аналізу облікових даних. Характеристика: 1. Метод визначення функції витрат на основі розподілу витрат на змінні та постійні (Д) 2. Системний аналіз функції діяльності для визначення технологічного взаємозв’язку між витратами ресурсів та результатом діяльності (А) 3. Передбачає побудову функції витрат на основі припущення, що змінні витрати – це різниця між загальними витратами при найвищому та найнижчому рівнях діяльності (Б) 4. Графічний підхід до визначення функції витрат, при якому аналітик візуально проводить пряму лінію, беручи до уваги всі точки витрат (В) 5. Метод, який дає змогу розрахувати елементи функції витрат а і b так, що сума квадратів відстані від усіх точок сукупності, що вивчається, до лінії регресії є найменшою (Г) А. а-2, б-3, в-4, г-5, д-1 Б. а-2, б-5, в-4, г-1, д-3 В. а-5, б-3, в-4, г-1, д-2 Г. а-3, б-5, в-1, г-4, д-2 Д. а-4, б-5, в-3, г-1, д-2 13. Поняття: а. Калькулювання; б. Собівартість; в. Технологічна собівартість; г. Виробнича собівартість; д. Калькуляція. Характеристика: 1. Технологічна собівартість, збільшена на суму витрат, пов’язаних з управлінням виробничими підрозділами, що випускають продукцію (Г) 2. Собівартість, яка включає прямі витрати на робочому місці, характеризує рівень витрат на здійснення окремих технологічних операцій, виготовлення окремих деталей тощо (В) 3. Форма внутрішнього документу, в якій проводиться калькулювання та подаються його результати (Д) 4. Процес узагальнення витрат усіх процесів господарської діяльності для вартісної оцінки активів з метою оперативного управління ними (А) 5. Грошове вираження витрат підприємства, пов’язане з виробництвом та збутом продукції, виконанням робіт, наданням послуг (Б) А. а-4, б-5, в-2, г-1, д-3 Б. а-2, б-5, в-4, г-1, д-3 В. а-5, б-3, в-4, г-1, д-2 Г. а-3, б-5, в-1, г-4, д-2 Д. а-4, б-5, в-3, г-1, д-2 14. Залежно від способів включення до собівартості окремих видів продукції витрати класифікують на (два варіанти відповіді): А) прямі; Б) змінні; В) постійні; Г) основні; Д) непрямі. 15. Ціна продажу одиниці продукції становить 25 грн., обсяг продажу – 3 000 од., змінні витрати на одиницю – 17 грн., а оперативний прибуток 4 000 грн. Чому дорівнюють постійні витрати підприємства? А) 24 000 Б) 20 000 В) 51 000 Г) 75 000 Д) 71 000 3000*(25-17 ) – постійні витрати = 4000 Постійні витрати = 20000 2. РОЗВ’ЯЗАТИ ЗАВДАННЯ Завдання 1 Визначити загальні нормативні витрати на 1 продукції для компанії, використовуючи наступну інформацію: основні виробничі матеріали: дозволяється використання 1 кг порошку на 1 продукції за ціною 2,00 грн. за кг. Праця основних робітників: дозволяється використання 0,35 людино-години на 1 продукції за ціною 7,00 грн. за 1 людино-годину. Змінні виробничі витрати: визначено з розрахунку 0,25 машино-години на виробництво 1 продукції, нормативні витрати на одну машино- годину становлять 10 грн. Завдання 2 Витрати на обслуговування виробничого обладнання є змішаними витратами, сума яких залежить від машино-годин роботи обладнання. Відділ бухгалтерського обліку зібрав наступну інформацію за минулий рік, що подана в таблиці. Місяць Кількість машино-годин, що були відпрацьовані Витрати, грн. 1 3820 436186 2 2720 398600 3 2840 402560 4 2500 375400 5 3100 420750 6 3250 418950 Визначити загальні витрати на обслуговування обладнання за умови його роботи 3200 машино-годин. Завдання 3 Виробниче підприємство використовує планову ставку розподілу виробничих накладних витрат (ВНВ), яка дорівнює 12 грн. на 1 маш.-год., що була розрахована із розрахунку 50 000 маш. - год. Фактично було відпрацьовано 55 000 маш.-год. і фактичні ВНВ становили 620 000 грн. Сума недо(перерозподілених) ВНВ складе:
Не підійшла ця робота?
Ви можете замовити написання нової роботи "під ключ" із гарантією
Замовити нову
Зразок роботи
1. За рівнем охоплення витрат собівартість класифікується на: А) Планову та фактичну Б) Виробничу та повну В) Технологічну, виробничу, повну Г) Пряму та непряму. 2. Метод розподілу витрат допоміжних виробництв, що передбачає ігнорування взаємних послуг між цими виробництвами – це метод: А) Прямого розподілу Б) Послідовного розподілу В) Одночасного розподілу Г) Врахування взаємних послуг. 3. Не є завданням управлінського обліку: А. Інформаційне забезпечення процесу прийняття управлінських рішень Б. Перевірка показників фінансової звітності В. Збереження майна власника Г. Максимізація вартості підприємства Д. Усунення асиметрії інформації 4. З метою оцінки запасів та визначення фінансового результату витрати класифікують на: А. Спожиті, неспожиті Б. Релевантні, нерелевантні В. Прямі, непрямі Г. Постійні, змінні Д. Правильна відповідь а і в 5. У спрощеному вигляді функцію витрат можна описати за формулою (де У – загальні витрати; а – загальні постійні витрати; b – змінні витрати на одиницю діяльності (факора); х – значення фактора витрат): А. У = а + bх Б. У = а - bх В. У = аbх Г. У = а + b + х Д. У = а - b – х 6. До виробничої собівартості не включаються: А. Прямі матеріальні витрати Б. Прямі витрати на оплату праці В. Інші прямі витрати Г. Вартість зворотних відходів Д. Змінні ЗВВ 7. Визначити неправильне твердження щодо методу середньозваженої при попроцесному калькулюванні: А) Одиниці продукції, що залишилися у незавершеному виробництві, оцінюються за середніми витратами; Б) При розрахунку умовних (еквівалентних) одиниць продукції, одиниці продукції які знаходяться у незавершеному виробництві на початок періоду, обліковуються так, ніби вони були розпочаті і завершені обробкою протягом звітного періоду; В) При розрахунку умовних (еквівалентних) одиниць продукції до уваги приймаються лише витрати поточного періоду; 8. Метод вищої-нижчої точки вивчення поведінки витрат передбачає визначення функції витрат на основі припущення, що: А) Змінні витрати  це середнє значення витрат при різних видах діяльності; Б) Змінні витрати – це різниця між загальними витратами при найвищому та найнижчому рівнях діяльності; В) Постійні витрати дорівнюють маржинальним витратам; Г) Змінні витрати – це витрати при найнижчому рівні діяльності. 9. Підрозділ, який характеризується інтенсивним використанням обладнання, вірогідніше за все при розрахунку нормативної ставки накладних виробничих витрат за базу розподілу обере: А) Години прямої праці робітників; Б) Витрати на оплату прямої праці; В) Машино – години; 10. Правильним щодо змінних і постійних витрат є твердження: А) Змінні витрати на одиницю змінюються, а постійні витрати на одиницю залишаються без зміни; Б) Змінні витрати на одиницю не змінюються в межах релевантної області, а постійні витрати на одиницю змінюються; В) Загальні змінні витрати міняються в межах релевантної області й зафіксовані в довгостроковому періоді, а постійні витрати ніколи не міняються Г) Змінні витрати на одиницю збільшуються нерівномірними збільшеннями, у той час як постійний витрати збільшуються рівномірними збільшеннями 11. Встановити відповідність термінів: 1. Релевантні витрати – Г А. Сукупність прямих витрат на виробництво продукції (робіт, послуг) 2. Основні витрати - А Б. Вигоди, які втрачаються, коли вибір одного напряму дії вимагає відмовитися від альтернативного рішення 3. Альтернативні витрати - Б В. Витрати на виробництво додаткової одиниці продукції 4. Маржинальні витрати - В Г. Витрати, що можуть бути змінені внаслідок прийняття певного рішення А) А-1, Б-3, В-4, Г-2 Б) А-2, Б-1, В-4, Г-3 В) А-2, Б-3, В-4, Г-1 Г) А-3, Б-1, В-4, Г-2 Д) А-3, Б-2, В-3, Г-4. 12. Методи вивчення поведінки витрат: а. Технологічний аналіз; б. Метод вищої- нижчої точки; в. Метод візуального пристосування; г. Метод найменших квадратів; д. Метод аналізу облікових даних. Характеристика: 1. Метод визначення функції витрат на основі розподілу витрат на змінні та постійні (Д) 2. Системний аналіз функції діяльності для визначення технологічного взаємозв’язку між витратами ресурсів та результатом діяльності (А) 3. Передбачає побудову функції витрат на основі припущення, що змінні витрати – це різниця між загальними витратами при найвищому та найнижчому рівнях діяльності (Б) 4. Графічний підхід до визначення функції витрат, при якому аналітик візуально проводить пряму лінію, беручи до уваги всі точки витрат (В) 5. Метод, який дає змогу розрахувати елементи функції витрат а і b так, що сума квадратів відстані від усіх точок сукупності, що вивчається, до лінії регресії є найменшою (Г) А. а-2, б-3, в-4, г-5, д-1 Б. а-2, б-5, в-4, г-1, д-3 В. а-5, б-3, в-4, г-1, д-2 Г. а-3, б-5, в-1, г-4, д-2 Д. а-4, б-5, в-3, г-1, д-2 13. Поняття: а. Калькулювання; б. Собівартість; в. Технологічна собівартість; г. Виробнича собівартість; д. Калькуляція. Характеристика: 1. Технологічна собівартість, збільшена на суму витрат, пов’язаних з управлінням виробничими підрозділами, що випускають продукцію (Г) 2. Собівартість, яка включає прямі витрати на робочому місці, характеризує рівень витрат на здійснення окремих технологічних операцій, виготовлення окремих деталей тощо (В) 3. Форма внутрішнього документу, в якій проводиться калькулювання та подаються його результати (Д) 4. Процес узагальнення витрат усіх процесів господарської діяльності для вартісної оцінки активів з метою оперативного управління ними (А) 5. Грошове вираження витрат підприємства, пов’язане з виробництвом та збутом продукції, виконанням робіт, наданням послуг (Б) А. а-4, б-5, в-2, г-1, д-3 Б. а-2, б-5, в-4, г-1, д-3 В. а-5, б-3, в-4, г-1, д-2 Г. а-3, б-5, в-1, г-4, д-2 Д. а-4, б-5, в-3, г-1, д-2 14. Залежно від способів включення до собівартості окремих видів продукції витрати класифікують на (два варіанти відповіді): А) прямі; Б) змінні; В) постійні; Г) основні; Д) непрямі. 15. Ціна продажу одиниці продукції становить 25 грн., обсяг продажу – 3 000 од., змінні витрати на одиницю – 17 грн., а оперативний прибуток 4 000 грн. Чому дорівнюють постійні витрати підприємства? А) 24 000 Б) 20 000 В) 51 000 Г) 75 000 Д) 71 000 3000*(25-17 ) – постійні витрати = 4000 Постійні витрати = 20000 2. РОЗВ’ЯЗАТИ ЗАВДАННЯ Завдання 1 Визначити загальні нормативні витрати на 1 продукції для компанії, використовуючи наступну інформацію: основні виробничі матеріали: дозволяється використання 1 кг порошку на 1 продукції за ціною 2,00 грн. за кг. Праця основних робітників: дозволяється використання 0,35 людино-години на 1 продукції за ціною 7,00 грн. за 1 людино-годину. Змінні виробничі витрати: визначено з розрахунку 0,25 машино-години на виробництво 1 продукції, нормативні витрати на одну машино- годину становлять 10 грн. Завдання 2 Витрати на обслуговування виробничого обладнання є змішаними витратами, сума яких залежить від машино-годин роботи обладнання. Відділ бухгалтерського обліку зібрав наступну інформацію за минулий рік, що подана в таблиці. Місяць Кількість машино-годин, що були відпрацьовані Витрати, грн. 1 3820 436186 2 2720 398600 3 2840 402560 4 2500 375400 5 3100 420750 6 3250 418950 Визначити загальні витрати на обслуговування обладнання за умови його роботи 3200 машино-годин. Завдання 3 Виробниче підприємство використовує планову ставку розподілу виробничих накладних витрат (ВНВ), яка дорівнює 12 грн. на 1 маш.-год., що була розрахована із розрахунку 50 000 маш. - год. Фактично було відпрацьовано 55 000 маш.-год. і фактичні ВНВ становили 620 000 грн. Сума недо(перерозподілених) ВНВ складе: