Зразок роботи
Залученню в інвестиційну сферу приватного національного та іноземного капіталу перешкоджають політична нестабільність, інфляція, недосконалість законодавства, нерозвиненість виробничої та соціальної інфраструктури, недостатнє інформаційне забезпечення. Слабке залучення прямих іноземних інвестицій в українську економіку зумовлюється розбіжностями між виконавчою і законодавчою гілками влади, соціальною напруженістю (страйки, невдоволення широких верств населення ходом реформ), рівнем злочинності і безсиллям влади, недосконалим законодавством, інфляцією, спадом виробництва, безупинним падінням курсу гривні, її не-конвертованістю.
Український уряд в останні роки виявив до зарубіжних компаній скоріше подвійне ставлення, ніж звичайну привітність. Офіційна політика на словах прагне надавати підтримку прямим іноземним інвестиціям, але на практиці зарубіжні фірми стикаються з неймовірними труднощами, намагаючись вкласти капітал в українську економіку.
Українське законодавство нестабільне, а тому комерційна діяльність має долати безліч бюрократичних перепон. Крім того, складається враження, що більшість українських політиків просто бояться прямих іноземних інвестицій. Деякі з них переконані, що іноземні інвестиції є засобом "обдурювання", що зарубіжні компанії просто експлуатують українську економіку, не забезпечуючи її розвиток.
Усі ці фактори перекреслюють такі привабливі якості України, як її природні ресурси, могутній, хоча й технічно застарілий і хронічно недовантажений виробничий апарат, наявність дешевої і достатньої кваліфікованої робочої сили, високий науково-технічний потенціал. У ринковій економіці сукупність політичних, соціально-економічних, фінансових, соціокультурних, організаційно правових і географічних факторів, властивих тій чи іншій країні, прийнято називати інвестиційним кліматом.
Розподіл країн світового співтовариства за індексом інвестиційного клімату чи зворотним йому показнику індексом ризику слугує узагальнюючим показником інвестиційної привабливості країни і "барометром" для іноземних інвесторів. Залежність потоку іноземних інвестицій від індексу інвестиційного клімату носить майже лінійний характер.
Україна географічно розташована між найбільшими газо видобувними регіонами та основними споживачами газу. Тому Україна стала найбільшою транзитною країною світу. Через неї щороку перекачується 120-140 млрд. куб. м газу, у тому числі до країн Центральної та Західної Європи й Туреччини — 110-120 млрд. куб. м.
Головним фактором залучення інвесторів є приватизація об'єктів ТЕК-обленерго. Необхідно провести їх приватизацію таким чином, щоб світова громадськість переконалась, що в Україні діють стабільні і прозорі ринкові механізми. На сьогоднішній день вирішені майже всі питання, що турбують потенційних інвесторів, у тому числі пов'язані з реструктуризацією колишніх боргів, дисципліною оплати за електроенергію, методологією визначення тарифів на електроенергію.
Передбачаються заходи: надати податкові "відпустки", звільнити підприємства з іноземними інвестиціями від сплати податків та імпортного мита на необхідні виробничі компоненти, а головне, що найважливіше для іноземних інвесторів, — надати їм право власності на землю при створенні нових підприємств.
В Україні відсутня своя система оцінювання інвестиційного клімату загалом та окремих регіонів. Зазвичай іноземні інвестори орієнтуються на оцінки численних фірм, що регулярно відслідковують інвестиційний клімат у багатьох країнах світу, у тому числі й в Україні.
Магістр