Зразок роботи
Світова валютна система, по своїй суті, є сукупністю певних правил і законів, які регулюють діяльність центральних емісійних банків на зовнішніх валютних ринках. В процесі їх практичного застосування світова валютна система повинна забезпечити стабільний фундамент для довгострокового планування міжнародних торговельних відносин і всіляко сприяти викоріненню різного роду валютних обмежень та протекціоністських заходів з боку окремих країн та їх урядових органів. Валютну систему можна розглядати з двох сторін. З одного боку, вона є об'єктивною реальністю, яка виникає з поглибленням економічних зв'язків між країнами. З іншого боку, ця об'єктивна реальність усвідомлюється і закріплюється в правових нормах, інститутах, міжнародних угодах. Іншими словами, валютна система є сукупність економічних відносин, пов'язаних з функціонуванням валюти, і форм їх організації [2, с. 2].
Розглянемо детальніше деякі наукові підходи до визначення сутності досліджуваного поняття [1, с. 104-105]. Так, С. Терещенко обґрунтовує, що сучасні наукові підходи до визначення сутності поняття «світова (міжнародна) валютна система» дозволяють розглядати її з позицій: інтернаціоналізації господарських зв’язків; міжнародних договорів як форми організації валютних відносин; організації грошового обігу та порядку розрахунків.
З. Луцишин трактує валютну систему як «сукупність економічних відносин, пов’язаних із функціонуванням валюти, що історично сформувалися на основі інтернаціоналізації господарських зв’язків, з державно-правовою організацією валютних відносин». Водночас, автор обґрунтовує, що міжнародна валютна площина характеризується такими складовими, як національні та резервні валюти, міжнародні грошові одиниці, умови взаємної конвертованості, валютний паритет, валютний курс і національні та міжнародні механізми його регулювання.
За словами С. Лукашенко, світова (міжнародна) валютна система за своєю сутністю є організаційною системою управління валютно-фінансовими відносинами між суб’єктами світового господарства. Науковець ототожнює суб’єкти світового господарства та суб’єкти глобальної валютної системи, стверджуючи, що до них належать: держави та інститути, що здійснюють регулювання валютних відносин на глобальному, регіональному і національному рівнях; суб’єкти господарської діяльності – юридичні особи, фізичні особи (домогосподарства).