0 800 330 485
Працюємо без вихідних!
Гаряча лінія
Графік роботи
Пн - Пт 09:00 - 20:00
Сб - Нд 10:00 - 17:00
Пишіть в чат:
Для отримання інформації щодо існуючого замовлення - прохання використовувати наш внутрішній чат.

Щоб скористатися внутрішнім чатом:

  1. Авторизуйтеся у кабінеті клієнта
  2. Відкрийте Ваше замовлення
  3. Можете писати та надсилати файли Вашому менеджеру

Ономастичні елементи у фразеологізмах (ID:128031)

Тип роботи: курсова
Дисципліна:Філологія
Сторінок: 40
Рік виконання: 2008
Вартість: 500 грн
Купити цю роботу
Зміст
Вступ.......................................................................................................................1 1. Фразеологія як галузь мовознавства………………………………………...4 1.1. Перші дослідження фразеології………………………………………4 1.2. Порівняння слова та фразеологізму………………………………….5 2. Огляд фразеологізмів, що містять у своєму складі ономастичний елемент………………………………………………………………………..7 2.1. Загальний огляд………………………………………………..............7 2.2. Основні структурні типи фразеологізмів з власнтми назвами у складі…………………………………………………………………...9 2.3. Основні групи фразеологізмів з ономастичним компонентом……..9 2.4. Стилі використання усталених зворотів з власними назвами…….10 3. Ономастичні елементи в українських фразеологізмах…………………...12 3.1. Поділ за семантикою………………………………………………...12 3.2. Поділ за граматичною структурою…………………………………13 3.3. Ономастичний елемент – назва населеного пункту……………….14 3.4. Ономастичний елемент – назва гір та рік…………………………..15 3.5. Ономастичний елемент – імена людей……………………………..15 3.6. Ономастичний елемент – прізвиська тварин……………………….16 3.7. Фразеологізми з псевдовласними назвами…………………………17 3.8. Фразеологізми з ономастичними елементами, що пов’язані з історичними подіями………………………………………………...17 4. Синонімія, антонімія у фразеологізмах з ономастичним елементом…..20 5. Джерела українських фразеологізмів з власними назвами у складі…….23 6. Зіставлення українських та польських фразеологізмів з ономастичним елементом……………………………………………………………………28 7. Порівняння українських та російських фразеологізмів з ономастичним елементом……………………………………………………………………33 Висновки…………………………………………………………………….36 Література…………………………………………………………………...39
Не підійшла ця робота?
Ви можете замовити написання нової роботи "під ключ" із гарантією
Замовити нову
Зразок роботи
1.1.Перші дослідження фразеології. Термін «фразеологія» походить від грецького phrases- «вираз» і logos – «слово, вчення». Становленню фразеології як галузі лінгвістики сприяло здійснене у працях відомих мовознавців (М.В.Ломоносова, Ф.І.Буслаєва,О.О.Потебні, І.І.Срезневського, Ф.Ф.Фуртунатова, О.О.Шахматова) ґрунтовне дослідження синтаксичної природи словосполучень, а також висвітлення семантико-стилістичних особливостей стійких комплексів слів. Розробка й обґрунтування теоретичних основ фразеологіі тісно пов’язані з іменами Є.Д.Поливанова, В.В.Виноградова, Б.О.Ларіна, С.І.Ожегова, О.І.Єфімова, Н.М. Амосової. Праці цих мовознавців стимулювали дослідницьку роботу відомих сьогодні фразеологів: М.М.Шанського, О.М.Бабкіна, О.В.Куніна, І.К.Білодіда, П.Й.Горецького, М.А.Жовтобрюха, В.С.Ващенка, Л.С.Паламарчука, Л.Г.Скрипник, А.П.Коваль та ін. У лінгвістиці відомі понад двадцять визначень фразеологічної одиниці, але жодне з них не знайшло загального визнання. Деякі вчені вважають, що визначення фразеологічної одиниці таке ж складне, як і визначення слова. Ця складність полягає насамперед у тому, що для слова і стійких сполук слів не характерні властивості, які були б віднесені до кожного з них без винятку. Однак, сьогодні термін фразеологія прийнято вживати у двох значеннях:1) – розділ мовознавства, що вивчає усталені мовні звороти. Об’єктом дослідження фразеології як розділу мовознавства є стійкі вислови, їх семантика, структура, походження, роль у мові, взаємозв’язок з іншими мовними одиницями, зокрема словом і реченням,тому 2) – фразеологією називають також сукупність усталених зворотів певної мови. Фразеологія кожної мови - це скарбниця народу, здобуток його мудрості й культури, що містить багатий матеріал про його історію, боротьбу з гнобителями й нападниками, про звичаї, ідеали, мрії й сподівання . Так, в усталених зворотах пропав, як швед під Полтавою; висипався хміль із міха та й наробив ляхам лиха звучить відгомін боротьби з чужинцями. У сталих словах казав пан - кожух дам, та слово його тепле; богу слава, а попові дай сала – ненависть і зневага до гнобителів, а історія виникнення усталених словосполучень перемивати кісточки, сім п’ятниць на тижден, ні пуха ні пера та інші піднімає завісу над звичаями, віруваннями, обрядами наших предків. Тому-то фразеологія привертає увагу мовознавців , істориків ,етнографів, філософів. Стійке сполучення, що являє собою змістову цілісність і відтворюється в процесі мовлення, називається фразеологізмом. Наприклад: покласти зуби на полицю; повісити носа; як рак свисне; з вогню та в полум’я. 1.2. Порівняння слова і фразеологізму. Фразеологізми, з одного боку, мають ознаки, спільні з словами, словосполученнями і реченнями, а з другого - відрізняються від них. Як і слова, фразеологізми: 1) не користуються щоразу,а відтворюються як готові, наявні в мові одиниці з певним значенням; 2) відзначаються стійкістю складу і сталістю структури; 3) часто позначають одне поняття і вступають у синонімічні зв’язки з словами; 4) виконують ту ж функцію, що й слова. Наприклад: накивати п’ятами - втекти; пасти задніх - відставати. На відміну від слів, фразеологізми: 1) складаються із самостійних одиниць мови – слів, які найчастіше функціонують окремо та мають відповідні форми; 2) відрізняються більшою точністю значення, яке частіше, ніж у словах, супроводжується образною характеристикою. Наприклад: пройти вогонь і воду; чужими руками жар загрібати. Фразеологізми мають сталу конструкцію, одні й ті ж компоненти, заміна чи доповнення руйнує їх. Фразеологія тієї чи іншої мови становить певну систему мови, яка перебуває у тісному взаємозв’язку з системою мови в цілому. Фразеологічний склад мови має системний характер, не є простою сумою ізольованих один від одного фразеологізмів. Отже, між різними типами фразеологічних одиниць існує закономірний зв’язок. Вони вступають у взаємодію один з одним, виконують спільну функцію. Являючи собою єдність змісту і форми, фразеологізм розглядається як самостійна одиниця мови, здатна, як і інші мовні одиниці, виражати свою семантику, вступати з іншими одиницями мови в смислові та граматичні зв’язки, а значить мати граматичні категорії, тобто виконувати самостійну синтаксичну функцію. Таким чином, наявність у фразеологічної одиниці граматичних категорій є однією з її диференційних ознак. Фразеологічна одиниця виступає в кожному випадкові як готова формула. Деякі мовознавці не відносять відтворюваність фразеологізмів до основних ознак, на підставі, що властивість відтворюватися зумовлюється не тільки лінгвістичними, а й психологічними факторами. Дійсно, якщо відтворюваність у широкому плані, то слід віднести її до суттєвих ознак мови взагалі, бо відтворюватися можуть слова, словосполучення, речення, тобто все, що пов’язане з мовною практикою її носіїв. Однак фразеологічна відтворюваність має свою специфіку, яка зумовлюється певними закономірностями фразеологізації, шляхами перетворення вільного словосполучення у фразеологізм. Отже, під фразеологізмом розуміємо окрему самостійну одиницю мови, що характеризується фразеологічним значенням, компонентним складом, граматичними категоріями, відтворюваністю. Сукупність мовних одиниць, яким властиві ці риси, буде становити обсяг фразеології будь-якої мови.