НЕЙРОННІ МЕРЕЖІ В ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЯХ (ID:297892)

І. Постановка проблеми І.І. Загальні положення про нейронні мережі. Штучні нейронні мережі, подібно до біологічних, є обчислювальною системою з величезним числом паралельно функціонуючих простих процесорів з множиною зв'язків. Незважаючи на те що при побудові таких мереж зазвичай робиться ряд допущень і значних спрощень, що відрізняють їх від біологічних аналогів, штучні нейронні мережі демонструють дивовижне число властивостей, властивих мозку, це навчання на основі досвіду, узагальнення, витягання істотних даних з надмірної інформації. Нейронні мережі можуть міняти свою поведінку залежно від стану середовища, що оточує їх. Після аналізу вхідних сигналів (можливо, разом з необхідними вихідними сигналами) вони само налаштовуються і навчаються, щоб забезпечити правильну реакцію. Навчена мережа може бути стійкою до деяких відхилень вхідних даних, що дозволяє їй правильно "бачити" образ, що містить різні перешкоди і спотворення. І.ІІ Актуальність нейронних мереж. Актуальність досліджень пов'язаних з нейронними мережами обумовлюється тим, що обробка інформації, що поступає в людський мозок, відрізняється від методів цифрової обробки. Людський мозок працює як дуже складний, нелінійний, паралельний обчислювальний пристрій. Науково доведено - мозок складається з величезного числа нервових клітин (нейронів). Кількість структурних зв'язків в людському мозку, що створюються тільки одним нейроном, варіюється від десятка до ста тисяч. Таким чином, створюється нейронна мережа, по якій проходять нервові сигнали. Ці сигнали виступають причиною змін стану нейронів і їх з'єднань. Від кількості нервових сигналів залежить активність мозку. Завдяки, таким чином організованій нейронній мережі, з множиною зв'язків, мозок здатний виконувати конкретні завдання за дуже короткі проміжки часу. Так, людині, на зорове розпізнавання об'єкту вистачає 100 - 200 м/с. Навіть на найпотужнішому і швидкодіючому сучасному комп'ютері на цей же процес розпізнавання може піти значно більше часу. Не кажучи вже про те, щоб створювати уявлення про довкілля так, щоб забезпечити можливість актуальної взаємодії зі світом.