Готові роботи
Експлуатація електроривода в машинобудівному виробництві

Експлуатація електроривода в машинобудівному виробництві (ID:147264)

ПредметЕнергетика
Тип роботи курсова
Рік виконання 2016
Кількість сторінок 28
Зміст Вступ 5 1. Регулювання швидкості ДПС зміною напруги на якірному ланцюзі 8 2. Розрахункова частина 11 2.1 Характеристика асинхронного двигуна 4А100S2У3 20 3. Опис схеми керування асинхронного двигуна з короткозамкненим ротором за допомогою оптосимісторів 22 4. Висновок 26 Список використаної літератури 28
Ціна(грн.) 150
Зразок роботи:
Регулювання частоти обертання двигуна зміною напруги живлення застосовується лише при IB = const. При роздільному живленні ланцюгів обмотки якоря і обмотки збудження при незалежному збудженні. Частота обертання в режимі Х.Х. n0 пропорційна напрузі а від напруги не залежить тому механічні характеристики двигуна при зміні напруги не змінюють кута нахилу до осі абсцис, а зміщуються по висоті залишаючись паралельними один одному. Для здійснення цього способу регулювання необхідно ланцюг якоря двигуна підключити до джерела живлення з регульованою напругою. Для управління двигунами малої і середньої потужності в якості такого джерела можна застосувати регульований випрямляч в якому напруга постійного струму змінюється регулювальним автотрансформатором (АТ) включеним на вході випрямляча. Для управління двигунами великої потужності доцільно застосовувати генератор постійного струму незалежного збудження; привід здійснюється за допомогою приводного двигуна (ПД) в якості якого зазвичай використовують трифазний двигун змінного струму. Для живлення постійним струмом ланцюгів збудження генератора Г і двигуна Д використовується збудник В - генератор постійного струму напруга на виході якого підтримується незмінним. Описана схема управління двигуном постійного струму відома під назвою системи «генератор - двигун» (Г-Д). Механічні характеристики зміщуються вздовж осі ординат залишаючись паралельними один одному. Це створює найбільш сприятливі умови при регулюванні частоти обертання двигунів шляхом зміни напруги U що підводиться до ланцюга якоря. Такий метод регулювання частоти обертання набув найбільшого поширення ще й завдяки розробці і широкому застосуванню регульованих тиристорних перетворювачів напруги. Двигуна постійного струму зміною опору в ланцюзі якоря призводить до зміни жорсткості характеристик в широких межах а тому при швидкостях менше половини номінальної стабільність роботи двигуна різко погіршується. З цієї причини діапазон регулювання швидкості обмежений. Швидкість можна регулювати в сторону зменшення від номінальної (про це свідчать електромеханічні і механічні характеристики). Високу плавність регулювання забезпечити важко. Також недоліком є і наявність значних втрат потужності в процесі регулювання. [5] Початкові глибини різання на переходах Таблиця 3.1 № з/п Операція Примітка 1 2 3 4 5 6 7 Алюміній 11 60 2 1 4 1 2,5 60 Щоб число проходів було цілим і парним необхідно в процесі розрахунку провести коректування глибини різання Операцію 1,7 виконуємо прохідним різцем тому приймаємо глибину різання 60 мм. У загальному випадку кількість проходів визначається по формулі: m=h/R де h – перевищення розміру заготівки над розміром готової деталі; в даному випадку діаметр заготовки буде складати 125 мм згідно стандартам по сортименту ГОСТ2590 R – глибина різання мм. (табл.3.1) h1=125 m=125/(55 )=2 Приймаємо m1 = 2; Коригована глибина різання : t_1=h_1/m_1 = 125/2= 62,5 мм. Аналогічно для усіх інших операцій: h2=5 m2=4 t2=2,5 h3=30 m3=30 t3=1 h4=30 m4=8 t4=3,75 h5=30 m5=30 t5=1 h6=0 m6=0 t6= 0 h7=120 m7=2 t7=60 Операцію 6 я виключаю оскільки глибина різання на ній буде складати 0 мм. тобто її обробляти не потрібно під час першої операції знімається шар металу 5 мм по всій довжині заготовки. Для кожного переходу визначається швидкість зусилля і потужність різання. Швидкість різання V_i=(C_v/(T^m∙t_i^(x_v )∙S^Yv ))∙Kv де: Cv = коефіцієнт що характеризує матеріал різця матеріал оброблюваної деталі вид токарського верстата. для 1,7 поверхонь 240; для 2 поверхні 200 для 3,5 поверхні 290 для 4 поверхні 215 Дані були взяті із довідника Ю.В.Барановського режими різання матеріалів (табл.8) T - непохитність різця; (T = 60 хв) m xv,yv - показники ступеня що залежить від властивості оброблюваного матеріалу матеріал різця і виду обробки. Kv = загальний коефіцієнт на швидкість різання при сталі 45 і непохитності різця 60 хв Kv = 1.2(табл.8) t – відкорегована глибина різання; S – подача супорта. S = 0,8 мм/об. Приймаємо: m = 0.2; xv = 0.18; yv = 0.5; V_1=(240/(〖60〗^0,2∙〖62,5〗^0,18∙〖0,8〗^0,5 ))∙1.2=(240/(2,26∙2,1∙0,89))63,2 м/хв V_2=(200/(〖60〗^0,2∙〖2,5〗^0,18∙〖0,8〗^0,5 ))∙1.2=(200/(2,26∙1,17∙0,89))108,5 м/хв V_3=(290/(〖60〗^0,2∙1^0,18∙〖0,8〗^0,5 ))∙1.2=(290/(2,26∙1∙0,89))174 м/хв V_4=(215/(〖60〗^0,2∙〖3,75〗^0,18∙〖08〗^0,5 ))∙1.2=(215/(2,26∙1,26∙0,89))110,4 м/хв V_5=(290/(〖60〗^0,2∙1^0,18∙〖0,8〗^0,5 ))∙1.2=(290/(2,26∙1∙0,89))174 м/хв V_6=0 V_7=(240/(〖60〗^0,2∙〖60〗^0,18∙〖0,8〗^0,5 ))∙1.2=(240/(2,26∙2∙0,89))72 м/хв

Замовлення

Замовлення

Мы №1 в Реф-рейтинге
Добавить отзыв
Хочу такой виджет