Готові роботи
МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ЕКСКУРСІЙ ІЗ КУРСУ ЗАГАЛЬНОЇ БІОЛОГІЯ

МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ЕКСКУРСІЙ ІЗ КУРСУ ЗАГАЛЬНОЇ БІОЛОГІЯ (ID:223807)

РозділІнше
Тип роботи курсова
Рік виконання 2016
Кількість сторінок 44
Зміст Зміст ВСТУП 3 РОЗДІЛ І. ЕКСКУРСІЯ ЯК ФОРМА РГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ БІОЛОГІЇ 7 1.1 Місце і значення екскурсії в навчально-виховному процесі з біології 7 1.2 Класифікація екскурсій з біології 10 1.3 Основні етапи проведення біологічної екскурсії 14 1.4 Підготовка до біологічної екскурсії 20 РОЗДІЛ ІІ. МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ЕКСКУРСІЙ ІЗ КУРСУ ЗАГАЛЬНОЇ БІОЛОГІЯ 25 2.1 Місце і значення екскурсії в шкільному курсі загальної біології 25 2.2 Методика проведення екскурсії із загальної біології у природу 28 2.3 Організація екскурсії в природничий музей 31 2.4 Особливості проведення екскурсії на селекційну станцію 35 ВИСНОВКИ 37 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 39 ДОДАТКИ 41
Ціна(грн.) 300
Зразок роботи:
ВСТУП Актуальність. Біологічна екскурсія – це одна з форм організації навчального процесу, яка потребує застосування активних методів навчання. Екскурсія має тісний логічний зв’язок з попередніми та наступними уроками, але проводиться в іншій зовнішній та емоційній обстановці, ніж звичайний урок. Екскурсії мають велике навчально-виховне значення. Один із засновників педагогічної науки, К. Д. Ушинський, підкреслював, що чудовий краєвид має такий ве¬ликий виховний вплив на розвиток молодої душі, з яким важко змагатися впливові педагога, що день, проведений дитиною серед гаїв і полів, вартий багатьох тижнів, про¬ведених на навчальній лаві. Екскурсії цінні тим, що на відміну від уроків у класі учні можуть сприймати природу безпосередньо різними орга¬нами чуттів. Діти спостерігають об’єкти в природному середовищі, спостерігають взаємозв’язок рослин і ґрунту, тварин і рос¬лин. Це дає можливість сформувати уявлення про природу як єдине ціле, в якому всі елементи перебувають у тісному взаємозв’язку, утворюючи природний ланцюг. Ще К. П. Ягодовський писав: «Основна ціль будь-якої біологічної екскурсії повинна заключатися не в тому, щоб показати учням і заставити їх запам’ятати вид назву декількох десятків живих організмів, і не в тому, щоб навчити їх відшукувати і описувати морфологічні і біологічні особливості окремого тваринного чи рослинного організму, а в тому, щоб показати їм і навчити їх бачити життя природи, підштовхнути учнів до розуміння біологічних процесів» [25]. Не на окремий організм потрібно звертати увагу екскурсантів, а на явища загального характеру, причому окремі організми є тільки прикладами, що ілюструють певне явище. Лише за цієї неодмінної умови ми можемо досягти того, що наші учні будуть уявляти собі життя навколишньої природи у вигляді низки тісно пов’язаних явищ, а не у вигляді окремих істот. «Ми втрачаємо вірних друзів природи, подавлюємо в людях звання, якщо не відкриваємо молоді очі на «красу навколишнього світу», – писав академік Н. П. Анучін [1]. Проте, в методиці проведення екскурсій завжди були недоліки, які необхідно корегувати. Наприклад, Г. М. Заровний зазначає такі недоліки методики проведення екскурсій [12]: – учитель виявляє ініціативу (визначення теми, завдань, часу й місця проведення екскурсії, організація підготовки учнів і контроль за нею, проведення екскурсії, контроль за самостійною роботою учнів з виконання завдань); – учні, в основному, є виконавцями плану, запропонованого вчителем, часто без особливого ентузіазму беруть участь у його реалізації; – наявний прямий зв’язок «учитель-учень» і майже відсутній зворотний зв’язок «учень-учитель», необхідний для збудження ініціативи й самостійності школярів; – наявна низька пізнавальна активність і недостатня відповідальність за виконання самостійних завдань; – основні зусилля вчителя спрямовані на регулювання поведінки учнів. Практичне й методичне обґрунтування біологічних екскурсій роз¬робив О. Я. Герд. Він указував на необхідність взаємозв’язку уроку з екскурсією. Ідеї О. Я. Герда розвивали вчені-методисти В. В. Половцов, Б. Є. Райков, М. М. Верзілін, В. М. Корсунська, Ю. І. Полянський, І. М. Пономарьова, І. Т. Суравегіна. За Б. Є. Райковим, екскурсійна справа в школі тільки тоді найбільше виявить свою виховну й освітню силу, коли екскурсія буде не випадковою й довільною ініціативою особливо сумлінного викладача, а невід’ємною складовою частиною навчального плану школи [19]. Звідси і випливає актуальність даної роботи. Адже екскурсії розширюють кругозір учнів, розвивають спо¬стережливість, уміння бачити те, що раніше відбувалося поза їх увагою, виробляють практичні навички і вміння – орієнтування в просторі, визначення швидкості і напрямку течії ріки, видів ґрунтів, рослин, комах, птахів, формують уявлення про їх життя, харчування, значення та ін. Об’єкт дослідження – екскурсія як організаційна форма навчання. Предмет дослідження – організація і методика проведення екскурсій з загальної біології. Мета даного дослідження – з’ясувати особливості організації та методику проведення екскурсій з шкільного курсу «Загальна біологія». Для досягнення визначеної мети перед нами постає певне коло завдань: – з’ясувати місце і значення біологічної екскурсії; – розглянути сутність та види біологічних екскурсій; – визначити основні педагогічні цілі біологічних екскурсій; – проаналізувати основні етапи проведення біологічої екскурсії; – дослідити місце і значення екскурсій в шкільному курсі загальної біології; – проаналізувати шляхи удосконалення методики проведення уроку-екскурсії з загальної біології. В ході виконання курсової роботи нами були використані такі наукові методи: – аналіз та синтез, – порівняння, – аналіз літератури та передового досвіду вчителів. Структура та об’єм роботи. Курсова робота виконана на 37 сторінках машинописного тексту і складається зi вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел, що налічує 25 найменуваннь та 3-х додатків. Робота містить 1 таблицю.

Замовлення

Замовлення