Формування базових лінгвістичних понять у дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ (ID:212622)

ВСТУП У науці існувало й існує багато різних напрямів і шкіл, що різняться підходом до розв’язання часткових проблем, пов’язаних зі специфікою мови, описом різноманітних мовних явищ. Не всі напрями і школи є однаково цінними й продуктивними. Реалізація положень Концепції мовної освіти, Базового компонента дошкільної освіти в Україні зумовлює пошук нових освітніх стратегій, зокрема створення методики формування базових лінгвістичних понять, як передумови вдосконалення мовної компетенції дітей з порушеннями мовлення. Аналіз програмно-методичної літератури в галузі спеціальної дошкільної освіти засвідчив, що в дошкільних навчальних закладах не враховуються відмінності в навчанні дітей рідної мови: розвитку мовлення й практичному ознайомленню з мовними поняттями. Актуальність дослідження. Численні дослідження (А.С.Винокур, О.М.Гопіченко, Е.А.Данілавічюте, В.О.Кондратенко, Ю.В.Коломієць, Р.І.Лалаєва, Р. Є. Лєвіна, І. В. Прищепова, О.М.Російська, О.В.Ревуцька, І. М. Садовнікова, В. В. Тарасун, А. А. Хохлова, Н.В.Чередніченко, М. В. Шевченко, М.К.Шеремет та ін.) засвідчують, що діти з мовленнєвою патологією зі значними труднощами опановують програму з рідної мови і допускають велику кількість помилок на письмі. Це обумовлено недостатнім рівнем сформованості у них мовленнєвої функції: обмеженим обсягом словника, нечіткістю уявлень про звуковий та морфологічний склад слова, низьким рівнем сформованості мовних узагальнень і різних видів мовного аналізу, а також недостатньою спрямованістю уваги на формальні одиниці мови. Науковці довели, що попередження й подолання порушень письма й читання у цієї категорії дітей можливе за умов заповнення прогалин не лише фонетико-фонематичного розвитку, а й засвоєння лексико-граматичних засобів мови (А.С.Винокур, М.С.Грушевська, Р.Є.Лєвіна, В.Кондратенко, І.Марченко, О.Ревуцька, В.Тищенко, М.Шеремет ін.). Дослідження мовленнєвого розвитку дітей 3-6 років із ЗНМ здебільшого були спрямовані на висвітлення питань корекції та розвитку усного мовлення дошкільників. Лише в останні роки дослідники звернули увагу до проблеми формування в дітей 5-7 років мовних знань та понять (С.Д.Дем’яненко, Г.О. Фомічова О.М. Хорошковська., Л.О. Калмикова та ін.). На думку психологів (Д.Б. Ельконін, П. Я. Гальперін, О.Р. Лурія, О О Леонтьєв.), діти дошкільного віку із ЗНМ здатні усвідомлювати поняття за умови застосування спеціальних методик. Використання спеціальних корекційно-розвивальних вправ, спрямованих на формування у дітей мовних понять, має забезпечити успішне оволодіння знаннями, уміннями і навичками з рідної мови та попередити виникнення труднощів під час оволодіння грамотою. Однак у діючих базових програмах («Малятко», «Мовленнєвий компонент дошкільної освіти») ознайомлення з базовими мовними поняттями традиційно не виокремлюється як спеціальне завдання, а обмежується складовим змістовим компонентом розділу «Розвиток усного мовлення». Отже, об’єднуються в єдине ціле два самостійних і різних за методичною сутністю напрями, а саме: лінгвістичний (ознайомлення дітей з мовними явищами), і комунікативний (розвиток мовленнєвих навичок, які формуються на рівні використання мови у процесі говоріння). Це, в свою чергу, потребує різних за змістом методичних підходів. Зважаючи на важливість даної проблеми та недостатню її розробленість у спеціальній педагогіці та психології, тема, яку ми обрали « Формування базових лінгвістичних понять у старших дошкільників із ЗНМ» , є актуальною. Мета дослідження полягає у розробці методики формування лінгвістичних понять у дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ, спрямовану на підвищення рівня їх мовних знань та мовленнєвих умінь. Об’єктом дослідження є мовленнєво-мисленнєва діяльність старших дошкільників із ЗНМ. Предмет дослідження – формування лінгвістичних понять у дітей із ЗНМ. Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких завдань: 1. На основі аналізу лінгвістичної, психолого-педагогічної та логопедичної літератури розкрити суть базових лінгвістичних понять, визначити їх роль у формуванні навичок читання та письма і у засвоєнні предмету «Українська мова». 2. Дослідити рівень сформованості лінгвістичних понять у старших дошкільників із ЗНМ. 3. Розробити і експериментально перевірити комплекс корекційно-розвивальних вправ, спрямованих на формування мовних понять у старших дошкільників із ЗНМ. Методи дослідження. Для розв’язання окреслених завдань дослідження та досягнення поставленої мети були використані такі методи дослідження: - теоретичні: аналіз та узагальнення даних науково-теоретичної педагогічної, лінгвістичної, психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження; аналіз програм; - емпіричні: спостереження за мовленнєвою та навчальною діяльністю дошкільників із ЗНМ; бесіди із дітьми, їхніми батьками та педагогами; психолого-педагогічний експеримент констатувального та формувального характеру; кількісний та якісний аналіз експериментальних даних. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що на основі спеціально розробленої методики проведено комплексне дослідження стану сформованості мовних понять у дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ та розроблені методичні рекомендації щодо їх формування. Практичне значення дослідження. Розроблений комплекс вправ та завдань сприятиме комплексній мовній підготовці дітей старшого дошкільного віку з ЗНМ з метою засвоєння ними грамоти, граматики та правопису в школі. Представлені методики можуть бути використані логопедами для виявлення рівня оволодіння дитиною відповідними практичними мовними знаннями, що забезпечують засвоєння письма, з метою своєчасного прийняття відповідних профілактичних заходів, а також для з'ясування причин труднощів на початковому етапі навчання учнів у школі. Апробація впровадження результатів дослідження відбувалася у процесі експериментальної роботи в ДНЗ комбінованого типу №170 за безпосередньою участю автора. Структура роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел – 65 назв. У тексті роботи містяться таблиці, діаграми. Загальний обсяг магістерської роботи - 75 сторінок.