Флора лучно – степових ділянок околиць с. Вікно ( Придністровське Покуття). (ID:231851)
Автор більше не продає цю роботу
?
Основні причини, чому роботи знімають з продажу:
- Автор роботи самостійно зняв її з продажу
- Автор роботи видалив свій аккаунт - і всі його роботи деактивувалися
- На роботу надійшли скарги від клієнтів - і ми її деактивували
Зміст
ЗМІСТ.
Вступ…………………………………………………………………………..3
1. Огляд літератури………………………………………………………...5
2. Методика та об’єкти досліджень……………………………………..7
3. Фізико – географічна характеристика території дослідження…...9
3.1 Географічне положення……………………………………………9
3.2 Геологічна будова………………………………………………......9
3.3 Геоморфологія……………………………………………………..10
3.4 Водні ресурси……………………………………………………..12
3.5 Ґрунти………………………………………………………………13
3.6 Клімат………………………………………………………………15
3.6.1 Загальні риси клімату…………………………………………15
3.6.2 Характеристика сезонів………………………………………17
3.6.3 Кліматичне районування……………………………………...21
3.7 Рослинний покрив………………………………………………21
3.8 Тваринний світ…………………………………………………….22
4. Флора лучно – степових ділянок околиць села Вікно (Придністровське Покуття )………………………………………..25
4.1 Конспект флори…………………………………………………...25
4.2 Аналіз флори……………………………………………………….
4.3 Практичне значення флори досліджуваної території…………...33
4.4.1. Лікарські рослини………………………………………………36
4.4.2. Отруйні рослини, що застосовують як лікувальні…………….37
4.4 Рідкісні і зникаючі види рослин……………………………….38
4.5 Еколого – біологічні особливості найбільш поширених видів досліджуваної території…………………………………..39
Висновки……………………………………………………………………..41
Література……………………………………………………………………42
Додатки………………………………………………………………………44
Зразок роботи
З. ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТЕРИТОРІЇ ДОСЛІДЖЕННЯ
3.1 Географічне положення.
Дослідні ділянки знаходяться в Івано-Франківській області, Городенківському районі. А з точки зору фізико-географічного (природного) районування вони знаходяться на території лісостепових районів Подільської височини, а саме: на Придністровському Покутті, яке являє собою дуже своєрідну фізико-географічну область. На території Покуття, крім Городенківського, знаходяться ще такі адміністративні райони як: Тлумацький, Снятинський і частково Івано-Франківський та Коломийський. Абсолютні висоти Покуття в середньому коливаються в межах 300-32Ом. Глибина розчленування не скрізь однакова: на півночі і заході вона досягає великих розмірів ( 80-150м ), а на сході незначна ( 40-60м ) [6].
В орографічному відношенні Покуття являє собою крупно-грядову височину. Гряди і пониженні рівнини, які розділяють їх, простягаються паралельно до долин Дністра і Пруту.
Щодо границь Горденківського природного району, то вони дуже невиразні за винятком східної, яка проходить по межі з Чернівецькою областю, отже є адміністративною, а не природною. Південною межею можна вважати долину річки Вікно (притока Белелуї) та пониження до верхів'їв річки Гостилів, яка утворює західну границю району.
3.2.Геологічна будова.
Територія Івано-Франківської області входить до складу двох великих геоструктурних одиниць: Карпатської геосинклінальної області і південно-західної окраїни Руської платформи (Волино-Подільська плита). Дослідна територія входить до складу останньої [6].
На території південно-західної окраїни Руської платформи найбільш древні утворення представлені кристалічними породами. Їх виходи відомі далеко за межами Івано-Франківської області в районі Шепетівки і Ямполя. Кристалічний фундамент полого (1-1.5°) занурюється в західному і південно-західному напрямах і поступово перекривається чимраз молодшими осадками рифею, кембрію, ордовика, силуру, девону, карбону і трангресивно залягаючими осадовими утвореннями крейди та неогену.
У геологічному плані та частина Подільського плато, що входить до складу Івано-Франківської області, розміщена в межах пологої сідловини, яка розділяє два палеозойські прогини: Львівський на півночі та Кишинівський на півдні. Для подільської сідловини, так як і для всієї західної окраїни Руської платформи, дуже характерним є загальне поступове занурення кристалічних порід фундаменту з північного сходу на південний захід, від Українського кристалічного масиву до каледонської геосинклінальної області, яка облямовує платформу. У цьому напрямку помітне збільшення потужностей осадочних товщ раннього і середнього палеозою.
Щодо плейстоценових відкладів, то на Подільській височині переважають алювіально-делювіальні, делювіальні та елювіальні генетичні типи порід.
Інші роботи з даної категорії:
Магістр