0 800 330 485
Працюємо без вихідних!
Гаряча лінія
Графік роботи
Пн - Пт 09:00 - 20:00
Сб - Нд 10:00 - 17:00
Пишіть в чат:
Для отримання інформації щодо існуючого замовлення - прохання використовувати наш внутрішній чат.

Щоб скористатися внутрішнім чатом:

  1. Авторизуйтеся у кабінеті клієнта
  2. Відкрийте Ваше замовлення
  3. Можете писати та надсилати файли Вашому менеджеру

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ СОБІВАРТІСТЮ ПРОДУКЦІЇ ТВАРИННИЦТВА ТА РОСЛИННИЦТВА: ОБЛІКОВИЙ АСПЕКТ (ID:179977)

Тип роботи: реферат
Сторінок: 37
Рік виконання: 2017
Вартість: 200
Купити цю роботу
Зміст
ВСТУП РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ СОБІВАРТІСТЮ ПРОДУКЦІЇ ТВАРИННИЦТВА ТА РОСЛИННИЦТВА: ОБЛІКОВИЙ АСПЕКТ 1.1. Економічний зміст та основні завдання управління собівартістю продукції тваринництва і рослинництва 1.2. Нормативна й інформаційна база облікового забезпечення управління собівартістю продукції тваринництва та рослинництва 1.3. Методологічні підходи до обліку та калькулювання собівартості продукції тваринництва і рослинництва: вітчизняний та міжнародний досвід СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ДОДАТКИ
Не підійшла ця робота?
Ви можете замовити написання нової роботи "під ключ" із гарантією
Замовити нову
Зразок роботи
1.1. Економічний зміст та основні завдання управління собівартістю продукції тваринництва і рослинництва Сільське господарство є другою важливою галуззю матеріального виробництва України, в структурі якого виділяють дві основні галузі – це рослинництво та тваринництво. На відміну від багатьох інших галузей, сільське господарство має певні особливості, які суттєво впливають на виробничі відносини й економічні показники діяльності працівників, зайнятих у цій галузі. На думку В.К. Збарського, В.І. Мацибора та А.А. Чалого найважливішими з них є такі: − сільське господарство дуже відчутно залежить від кліматичних та погодних умов. Проте якщо кліматичні умови для якоїсь території є відносно незмінними, то фактор погоди є надзвичайно рухливим і малопередбачуваним для відносно значних періодів часу. Це робить важкопрогнозованим визначення кінцевих результатів тих робіт, які виконуються у сільському господарстві; − в якості найважливішого засобу виробництва виступає земля. Процес створення нових земель практично неможливий, тому сільськогосподарське виробництво завжди обмежене в можливостях екстенсивного розширення цього фактора; − ефективність виробництва в сільському господарстві, окрім кліматичних та погодних умов, залежить від якості самої землі. Адже навіть у межах відносно невеликих територій завжди мають місце як кращі, так і гірші за своєю родючістю, рельєфом та розташуванням землі; − важливою особливістю сільськогосподарського виробництва є те, що тут виробництво пов’язане з біологічними процесами. Це суттєво обмежує виробничий процес межами певного періоду; − сільськогосподарське виробництво характеризує і такий чинник, як сезонний характер, що призводить до суттєвого коливання цін на сільськогосподарську продукцію, а також до нерівномірності процесів формування доходів. Здебільшого вони прив’язані до моменту реалізації продукції сільського господарства;