Зразок роботи
Актуальність дослідження. В даний час особливий інтерес до проблеми адаптації військовослужбовців строкової служби випливає з військового конфлікту, який розвивається в Україні, а також специфіки та високої соціальної значущості діяльності людей щодо захисту державних інтересів і безпеки країни. Спостерігається суттєве збільшення чисельності військовослужбовців, розвиток фінансового забезпечення, матеріально-технічної бази та зростання престижу служби в армії.
Окрім цього, значення та роль виховної роботи обумовлюється загальними вимогами суспільства та органів влади щодо удосконалення соціальної політики в армії, підвищення ролі психології та педагогіки. Практична діяльність командирів частин, їх заступників з морально-психологічного забезпечення, інших офіцерів свідчить, що цілеспрямоване і грамотне використання виховних можливостей військової служби активно впливає на формування громадської зрілості та відповідальності, моральної позиції особистості.
Призов громадян України на військову службу здійснюється на підставі Закону "Про військовий обов’язок і військову службу" № 2232-ХІI — 1992 року зі змінами [9]. Отже, впродовж року лави Збройних Сил поповнюють юнаки: колишні учні, студенти, робітники та безробітні, вони приймають Присягу на вірність народу України, стають військовослужбовцями, захисниками своєї Батьківщини. До призову на військову службу вони займалися певною діяльністю, сповідували певні ідеали, мали своєрідне соціальне оточення, цінності та інтереси.
Зазвичай, після призову на військову службу, відбувається черга кардинальних змін у житті призовника: побутові умови, вид діяльності, нова соціальна роль. Первинне включення в середовище армії вимагає від цих юнаків пристосування систем організму і психіки відповідно до нових регламентованих вимог і умов військової служби. Він тепер не може за власним бажанням кардинально змінити коло спілкування, розірвати стосунки з керівництвом, змінити одноманітність зовнішнього вигляду, форм звертання, розпорядку дня колективного життя, режиму сну, харчування тощо. До цього треба пристосуватися, адаптуватися.
Аналізуючи ситуацію у військовій частині, в якій проводилося дослідження, можна сказати, що ефективність професійної діяльності солдат, що проходять військову службу за призовом, багато в чому визначається саме тим, як успішно вони пройшли період адаптації до нових умов життя.
Адаптація до військової сфери – непроста і динамічна процедура – здатна проходити практично без труднощів для одних призовників, так і болючіше, негативно і довго – для інших. Одним із пом’якшуючих факторів її проходження виступає спрямована робота педагогів та психологів. В цьому випадку адаптації надається більш контрольований характер.
Але процедура педагогічного забезпечення військових призведе до позитивних результатів тільки тоді, коли заходи даного забезпечення проявлятимуть науковий, організований, спрямований, систематичний вид і будуть проводитися з впровадженням спеціалізованих засобів і методів. До цього часу здійснення зазначених вимог мало в деякій мірі обмежений характер, а розвиток у солдат психологічної підготовленості до служби часто мав ненауковий характер, був не коректним, не точним.
Соціально-педагогічне забезпечення військовослужбовців відібраних для проходження військової служби за призовом, є актуальною проблемою соціальної та військової психології, військової педагогіки. Її вирішенню присвячені роботи цивільних та військових вчених: О. Карабецька [17], Н. Олексюк [24-28], І. Пєша [35], С. Подоляк [37], Ж. Сенокосов [44] та інші. Вони розглядали психологічні та педагогічні методи підготовки до адаптації людини в нових умовах існування. Загалом адаптацію вивчали такі вчені: Г. Андрєєва [2], Л. Мардахаєв [45], А. Мудрик [22], П. Павленко [31] та інші. Опису діяльності соціального педагога присвятили свої праці науковці: О. Безпалько [5-7], А. Капська [16, 48, 53], Т. Шанскова [58] та інші.
Аналіз наукових джерел відображає незавершеність теоретичних основ і практичних доробок, присвячених даній проблемі; недостатньо вивчені суперечності між соціальними інститутами та призовником. З’являється необхідність не тільки в наданні характеристики діючим факторам характерним для військово-професійної діяльності, а й виявити сукупність психофізіологічних характеристик військовослужбовців, які в кращій ситуації ведуть до адаптації, а в гіршій - до дезадаптації.
Тому, основним принципом вивчення проблеми і реалізації соціально-педагогічного проходження адаптаційного етапу у військових, мусить стати підхід який буде включати цілісність свідомості (передусім моральної свідомості та психіки), соціальних взаємин та адаптаційних якостей (спільно з психологічною складовою). І разом з тим сьогодення вимагає негайного втручання психологів, офіцерів відділу з морально-психологічного забезпечення, соціальних працівників та педагогів у процес виховання військовослужбовців строкової служби.
Отже, актуальність проблеми, об’єктивна потреба впровадження соціально-педагогічної роботи у діяльність армії, зумовили вибір теми дослідження: «Соціально-педагогічні умови успішної адаптації військовослужбовців строкової служби».
Об’єкт дослідження – процес адаптації військовослужбовців строкової служби.
Предмет дослідження – соціально-педагогічні умови успішної адаптації військовослужбовців під час проходження строкової служби у військовій частині.
Мета дослідження – теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність соціально-педагогічних умов успішної адаптації солдат під час проходження строкової служби.
Завдання дослідження:
1. Розкрити суть проблеми адаптації військовослужбовців у психолого-педагогічній теорії.
2. Проаналізувати особливості виховної роботи з військовослужбовцями строкової служби, виокремити соціально-педагогічні умови успішної адаптації військовослужбовців.
3. Визначити критерії, показники та рівні адаптованості військовослужбовців строкової служби.
4. Обґрунтувати, апробувати та виявити ефективність дії соціально-педагогічних умов успішної адаптації військовослужбовців строкової служби.
Для розв’язання поставлених завдань використано комплекс методів дослідження: теоретичні – порівняння положень психологічної, педагогічної та соціологічної науки з метою вирішення поставленої проблеми; емпіричні – діагностичні (анкетування, спостереження, тестування, бесіди), що дозволить виявити реальний стан ситуації у військовій частині; експеримент – дозволив перевірити ефективність соціально-педагогічних умов успішної адаптації військовослужбовців строкової служби до умов армії; обробки та інтерпретації матеріалів дослідження.
Магістр