Грунти Чернігівської області (ID:268459)

ВСТУП Актуальність теми: сучасний стан та основні тенденції змін еколого-агрохімічних показників якості ґрунтів Чернігівщини. Об’єктом дослідження є ґрунтово – кліматична зона Бахмацького району Чернігівської області. Предметом дослідження є ґрунти, їх будова, класифікація та оцінка екологічного стану. Метою роботи є виявити закономірності зв'язку між типологічними особливостями ґрунтоутворення в зоні Чернігівській області та дослідити гранулометричний склад ґрунтів адмінрайону їх назву та класифікацію. Завданнями роботи є: 1. опрацювати ґрунтово-кліматичну зону Чернігівської області; 2. провести аналіз природно – сільськогосподарського районування Бахмацького району; 3. дослідити величину щільності складення ґрунту; 4. ознайомитись з бонітуванням ґрунтів та їх якісною оцінкою; 5. розкрити оцінку екологічного стану ґрунтів за видами техногенного забруднення; 6. виявити ступінь насичення ґрунту; 7. проаналізувати класифікацію ґрунтів. 1.1 ГРУНТОВО – КЛІМАТИЧНА ЗОНА ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ Чернігівська область розташована на півночі лівобережної України в басейні річки Десна. Площа її складає 31,9 тис.км2. Дві треті загальної території області припадає на Поліську зону, одна третина - на Лісостепову. В адміністративно-територіальному відношенні область розділена на 22 райони, 3 міста обласного підпорядкування, 12 міст районного підпорядкування, 30 селищ міського типу та 1498 сільських населених пунктів. Земельний фонд Чернігівської області станом на 1 січня 2010 року складає 3190,3 тис. га. Структура земельного фонду свідчить, що 2069,8 тис. га (64,9 %) зайнято сільськогосподарськими угіддями; ліси та інші лісовкриті площі по області становлять 738,1 тис. га (23,1 %.); забудовані землі – 99,6 тис. га (3,1 %); заболочені землі – 130,2 тис. га (4,1%); відкриті землі без рослинного покриву складають 28,2 тис. га (0,9%); води – 68,0 тис. га (2,1 %); інших земель – 56,4 тис. га (1,8 %). Структура земель в порівнянні з 2008 роком майже не змінилася і використання земель за цільовим призначенням свідчить про високе антропогенне навантаження на земельні ресурси.[1] До основних земельних угідь від стану яких в значній мірі залежить екологічна ситуація в області, відносяться сільськогосподарські угіддя, землі лісового та природно-заповідного фонду. Питома вага площ сільськогосподарських угідь відносно до площі суші в різних адміністративних районах області становить від 46 до 83 відсотків. Розораність території області в 2009 році складала 44,0 % (відсотки до загальної площі області), частка ріллі до площі сільськогосподарських угідь по області в 2009 році складає 67,9%.