Зразок роботи
РОЗДІЛ ІІ
ТЕРМІНОЛОГІЧНЕ РЕДАГУВАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
2.1. Особливості термінологічного редагування
Термінологічне редагування – складова частина спеціального редагування, редакторський аналіз, оцінка та вдосконалення термінологічної складової спеціального тексту. Завдання термінологічного редагування - досягнення правильного використання термінів і слів , які їх замінюють :
- з погляду їх ролі в конкретному тексті;
- з погляду їх місця всередині даної терміносистеми;
- з точки зору місця терміна серед інших термінів даної галузі науки або техніки.
Принципи термінологічного редагування значною мірою визначаються стилем і жанром редагованого тексту.
Для контролю термінів використовують ті ж методи, що й для контролю слів, - когнітивні. Використовують і той самий критерій точності для оцінки відповідності значення терміна у повідомленні його значенню в термінологічному словнику. Крім того, словниковий склад повідомлення контролюють комбінованим списко-компаративним методом, тобто порівнюють слова, що є у повідомленні, з тими, які є в словнику реципієнта. Норма редагування встановлює, що в повідомленні можна використовувати будь-яке слово лише тоді, коли воно є в словнику реципієнта. Загалом можна виділити такі методи:
- приведення термінів у тексті у відповідність із затвердженими нормативними документами (стандарти, збірники рекомендованих термінів);
- пояснення (тлумачення) термінів у тексті.
Структура термінологічного редагування включає такі етапи:
1. Редакторський аналіз;
2. Редакторська правка;
3. Створення і введення глосаріїв і термінологічних баз;
4. Культурна адаптація перекладу термінів.
Редакторський аналіз передбачає знайомство з текстом, виявлення його переваг і недоліків у використанні термінології. Редакторська правка включає перевірку термінології, усунення порушень норм терміновживання, вдосконалення термінологічної композиції тексту. Науковий виклад вимагає однозначного і точного визначення термінів, саме тому доцільним є створення глосарію. Також для наукового тексту важливо забезпечити адекватний переклад всіх термінів із врахуванням їх використання в іншомовному середовищі. Тому останній етап термінологічного редагування саме адаптація перекладу – обробка перекладу, орієнтована на цільову аудиторію і конкретні завдання публікації.
До функцій редактора входить контроль та регулювання гармонійності співвідношення термінів і загальновживаної лексики з метою забезпечення доступності матеріалу та його відповідності читацькій аудиторії.
Отже, термінологічне редагування становить собою складову спеціального редагування. Основна його мета та методи спрямовані на досягнення правильного використання термінів у навчальній літературі.
2.2. Вимоги до вживання термінів у навчальній літературі
Підручник – видання, у якому системно викладено інформацію з певної галузі знань і яку використовують в системі освіти на різних рівнях, а також для самостійного навчання. Різновид навчального видання.
Особливістю підручників є їх наповненість термінами. Сучасна українська мова висуває до вживання термінів певні вимоги. Однією з них є точність. Термін повинен бути співвіднесений з позначуваним ним поняттям. «Неточний термін, як правило, частково перекривається іншим, суміжним терміном, а це викликає розпливчатість меж, двоплановість або двозначність, побічні асоціації та ін. [19, 170]. Наприклад: «Багато ліній, що вивчаються в математиці, мають ряд цікавих властивостей і настільки естетичні, що їм присвоєно власні імена: а) коло; б) еліпс; в) парабола; г) спіраль...» [22, 289]. Імена можуть мати люди, а предмети, явища, об’єкти – назви.
Неточність можуть також створювати неправильно вжиті терміни-пароніми, наприклад: гарантійний - гарантований; помістити - розмістити; проводити - виробляти; оплатити – заплатити.
«Неточність у слововживанні, неправильне вживання слова
призводять до неточності у відображенні дійсності, недостатньо повного
пояснення понять, спотворення його суті» [14, 81].
Другою вимогою до терміна є його повнота. Термін повинен розкривати поняття, але при цьому не перевантажувати його надлишковою інформацією. Дуже часто у підручниках з’являються довгі, громіздкі назви, що наближаються до термінів-описів. Зазвичай надлишкову інформацію містять терміни-словосполучення. Наприклад: «Хуанхе – «жовта річка», яка протікає на сході Китаю; жовтий колір воді надають зважені наноси, за кількістю яких річка займає перше місце у світі» [31, 41].
Магістр