Новгородська земля (ID:130071)

ВСТУП Новгородська земля в ХІІ – ХІV ст. була самостійним державним утворенням – Новгородським князівством. Яке відрізнялось від інших князівств досить оригінальним політичним устроєм: тут верховна влада належала не князю, а вічу, тому його ще називають Новгородською республікою; характером економіки: тут в найвищій для Русі в той час мірі були розвинені ремесло і торгівля. Загалом, Новгородська земля була однією з найбільш розвинених руських земель у ті часи. Дана тема є досить актуальною на даний час, адже вивчення особливостей розвитку Новгородської землі дозволяє пояснити багато проблем сучасності, а також показує досвід побудови в Росії демократичного суспільства. Водночас дана тема є досить проблемною і потребує подальшого вивчення, так як і досі не з’ясовано багато питань як суспільно-політичного, так і економічного характеру. Зокрема, немає спільної думки щодо назви даного державного утворення. Об’єктом даної курсової роботи є Новгородська земля. Предметом дослідження виступають суспільний та політичний устрій, економічне життя Новгородської землі. Хронологічні рамки дослідження охоплюють період з ХІІ по ХІV століття. Територіальні межі: володіння Новгорода простягались від Фінської затоки до Уралу і від Північного Льодовитого океану до верхів’їв Волги. Мета – на основі комплексного аналізу наявної історіографічної та джерельної бази вивчити особливості суспільно-політичного та економічного життя даного утворення. Для досягнення поставленої мети необхідно реалізувати наступні завдання: 1) вивчити історіографію та джерельну базу досліджуваної теми; 2) проаналізувати особливості державного устрою Новгородської республіки; 3) висвітлити економічне життя князівства, досягнення в ремеслі та торгівлі; 4) довести винятковість Новгородської республіки на російських землях; Історіографія проблеми. Значну частину свідчень про Новгородську республіку історики черпають з літописів. Цікаво відмітити, що свідчення про Новгород можна знайти в будь-якому літописі, але більш важливі літописи написані безпосередньо в Новгороді. Зокрема, це Новгородський ІV літопис [1]. Велике значення мають берестяні грамоти [2]. Різноманітність яких дозволяю проникнути в раніше невідомий дослідникам світ повсякденних турбот рядового новгородця. Перша така грамота була знайдена у 1951 році. Особливо детально Новгородська земля починає вивчатися з середини ХХ століття. ЇЇ досліджують Тихомиров М. Н. [20], Фроянов І. Я. [21]. Велику увагу Новгородській землі приділяє Ключевській у своїй 9-томному Курсі російської історії [13]. В останні десятиліття на перший план виходять джерела археологічні. Зокрема, виходять метеріали наукової конференції: «Новгород и Новгородская Земля. История и археология» [2, 4, 11].