СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ ТА ЕТНОКУЛЬТУРНІ ПРОЦЕСИ НА ТИСМЕНИЧЧИНІ (КІНЕЦЬ ХІХ СТ. – 1919 р.) (ID:252321)

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ГУР – Головна Українська Рада ЗО УНР – Західна Область Української Народної Республіки ЗУНР – Західно-Українська Народна Республіка КРНС – Католицько-Руський Народний Союз НТШ – Наукове Товариство ім. Шевченка РТП – Руське Товариство Педагогічне РУРП – Русько-Українська Радикальна Партія СРС – Селянсько-Робітничий Союз УГА – Українська Галицька Армія УНДП – Українська Народно-Демократична Партія УНДП – Українська Націонал-Демократична Партія УНТП – Українська Народно-Трудова Партія УНР – Українська Народна Республіка УНРада – Українська Національна Рада УПТ – Українське Педагогічне Товариство УРП – Українська Радикальна Партія УСДП – Українська Соціал-Демократична партія УСС – Українські Січові Стрільці ХСС – Християнсько-Суспільний Союз ЦДІАЛ України – Центральний Державний Історичний Архів України, м. Львів ЧУГА – Червона Українська Галицька Армія арк. – аркуш м. – місто оп. – опис р. – рік р. – ріка рр. – роки С.; с. – сторінка с. – село спр. – справа Т.; т. – том Ф.; ф. – фонд Ч. – число ВСТУП Актуальність теми дослідження. Розбудова суверенної демократичної Української держави, становлення нової багатопартійної системи та формування громадянського суспільства актуалізували дослідження національно-політичних процесів минулого. Саме тепер з’явилася можливість відтворити в усій повноті історичну правду, збагнути і дослідити ті сторінки минулого, про які наше суспільство або не знало, або мало викривлене уявлення. Тому значний науковий, громадсько-політичний та пізнавальний інтерес становить історичний досвід українського суспільно-політичного та національно-культурного руху на Тисмениччині кінця ХІХ – початку ХХ ст. Саме в цей час працею і боротьбою кількох поколінь тут була створена мережа політичних, культурно-освітніх та руханкових організацій, діяльність яких відіграла помітну роль у формуванні національної свідомості місцевого українства. Особливо спричинилися до цього культурно-освітнє товариство «Просвіта» та пожежно-гімнастичні товариства «Січ», «Сокіл». У них об’єдналася значна частина молоді, яка з часом стала силою, що позитивно вплинула на розвиток політичної думки та наклала відбиток на формування національної психології. На досліджуваний нами період припадають й події однієї з найтрагічніших сторінок історії України початку ХХ ст. – Першої світової війни 1914–1918 рр. та проголошення й утворення, після майже 600-літнього періоду бездержавності, Західно-Української Народної Республіки – Української Республіки галичан, формування і функціонування її представницьких та виконавчих органів влади на теренах Тисмениччини і Східної Галичини в цілому. Одна з причин актуалізації цієї наукової проблеми визначається сучасною парадигмою національної історіографії – необхідністю переосмислення нашого минулого, висвітлення його на основі нових методологічних підходів. Тільки завдяки появі низки спеціальних наукових досліджень зможе викристалізуватися всебічне й об’єктивне розуміння цього процесу. Дана тема потребує здійснення спеціального комплексного аналізу історіографічного доробку та джерелознавчого вивчення, визначення головних здобутків, прогалин і перспектив подальшого вивчення суспільно-політичних та етнокультурних процесів Тисмениччини досліджуваного періоду. Об’єктом дослідження виступають суспільно-політичні та етнокультурні процеси на Тисмениччині (кінець ХІХ ст. – 1919 р.). Предметом дослідження є основні тенденції, закономірності, особливості розвитку суспільних процесів, політичного і національно-культурного становища українців Тисмениччини досліджуваного періоду. Метою даної роботи є об’єктивне висвітлення суспільно-політичних та етнокультурних процесів на Тисмениччині зазначеного періоду. Реалізація мети передбачає вирішення таких завдань: - виявити, систематизувати та класифікувати основну джерельну базу та визначити ступінь наукової розробки досліджуваної проблеми; - проаналізувати суспільно-політичне життя українців Тисмениччини (1880-і рр. – 1914 р.); - охарактеризувати культурно-просвітницьке пробудження краю досліджуваного періоду; - висвітлити перебіг трагічних подій періоду Першої світової війни (1914–1917 рр.) на Тисмениччині; - проаналізувати становлення та функціонування органів української влади періоду ЗУНР (осінь1918 р. – літо 1919 р.); - розкрити діяльність найвідомішого краянина, уродженця м. Тисмениці, державного діяча Костя Левицького. Хронологічні рамки роботи охоплюють період 1880-х рр. – 1919 р. Нижня межа пов’язана з початком політизації українського національного відродження на території краю, яка була зумовлена створенням низки політичних, культурно-просвітницьких і молодіжних товариств, що боролись за національні і соціальні права українців. Верхня – поразкою національно-визвольних змагань українців Покуття, зокрема Тисмениччини, в ході національно-демократичної революції на західноукраїнських землях, початком окупації краю польськими військами (осінь 1919 р.), що зумовили зміну суспільно-політичного і національно-культурного укладу краю протягом наступних 1920–1930-х рр. Територіальні межі дослідження охоплюють частину історико-географічного регіону Східної Галичини і загалом українських земель – Покуття. Згідно тогочасного адміністративно-територіального поділу Австро-Угорської імперії (не враховуючи події національно-визвольних змагань західних українців періоду ЗУНР 1918–1919 рр.), населені пункти сучасної Тисмениччини входили до складу тодішніх Товмацького (м. Тисмениця, с. Вільшаниця, с. Довге, с. Клубівці, с. Красилівка, с. Ляцьке-Шляхецьке (тепер с. Липівка Тисменицького району Івано-Франківської обл. – І. Ф.), с. Марківці, с. Милування, с. Нові Кривотули, с. Одаї, с. Підпечери, с. Погоня, с. Пшеничники, с. Рошнів, с. Слобідка, с. Слобода (тепер включено до складу м. Тисмениці. – І. Ф.), с. Старі Кривотули, с. Стриганці, с. Хом’яківка, с. Чорнолізці, с. Юрківка (тепер присілок с. Рошнів Тисменицького району Івано-Франківської обл. – І. Ф.)), Станиславівського (с. Бранівка (тепер присілок с. Побережжя Тисменицького району Івано-Франківської обл. – І.Ф.), с. Братківці, с. Ганусівка, с. Добровляни, с. Драгомирчани, містечко Єзупіль, с. Загвіздя, с. Клузів, с. Колодіївка, с. Козина, с. Майдан, с. Павелче (тепер с. Павлівка Тисменицького району Івано-Франківської обл. – І. Ф.), с. Пациків (тепер с. Підлісся Тисменицького району Івано-Франківської обл. – І. Ф.), с. Підлужжя, с. Побережжя, с. Радча, с. Рибне, с. Сілець, с. Тязів, с. Угринів Горішній і Угринів Долішній (тепер одне село Угринів), с. Узин, с. Хом’яків (тепер с. Березівка Тисменицького району Івано-Франківської обл. – І. Ф.), с. Ценжів (тепер у складі с. Майдан Тисменицького району Івано-Франківської обл. – І. Ф.), с. Черніїв, с. Чукалівка, с. Ямниця, с. Яструбець (тепер присілок с. Ганусівка – І. Ф.)) та Богородчанського (містечко Лисець, с. Посіч, с. Старий Лисець, с. Стебник) повітів. Методологічну основу дослідження становить комплекс методів і прийомів, які використовувались у написанні магістерської роботи. Її написання забезпечувалось шляхом творчого використання і поєднання загальнонаукових та спеціальних історичних методів аналізу та синтезу, класифікації, періодизації і проблемного підходів. Концептуальному викладу матеріалу та формулюванню положень і висновків слугувало використання проблемно-хронологічного, історико-порівняльного, біографічного методів. Наукова новизна отриманих результатів визначається тим, що ця проблема раніше практично не розроблялася в українській історіографії. Вперше здійснено спробу комплексного наукового дослідження суспільно-політичних та культурних процесів на Тисмениччині кінця ХІХ – початку ХХ ст. На основі широкого кола історичних джерел сформульовано ряд важливих положень і висновків, що стосуються партійно-політичного руху, діяльності УРП в краї наприкінці ХІХ – початку ХХ ст., передумов зародження просвітянського, січового та сокільського руху та його місця в національному розвитку українців на початку ХХ ст., розгортання перебігу подій у краї в роки Першої світової війни, становлення і функціонування органів української влади періоду ЗУНР тощо. До наукового обігу залучено значну кількість маловідомих архівних документів. Достовірність висновків, зроблених у даній роботі, ґрунтується на широкому обсязі й комплексному характері фактичного матеріалу, на критичному підборі і зіставленні різнопланових джерел, на виборі відповідних методів і прийомів наукового дослідження. Практичне значення отриманих результатів полягає у тому, що основні положення дослідження, нагромаджений в ньому фактичний і теоретичний матеріал та висновки, можуть бути використані для написання досліджень з історичного краєзнавства, зокрема наукової праці з історії Тисмениччини, в навчальному процесі, а також при підготовці до практичних занять з історії України, історичного краєзнавства, музеєзнавства. Матеріали роботи можуть бути використані в громадській роботі: для формування експозиції музейних установ (закладів) Тисменицького району; проведення виховних заходів, присвячених історії товариств, відомих діячів краю. Апробація результатів дослідження. Основні положення магістерської роботи виносилися на обговорення Всеукраїнської наукової конференції «Етнокультурна спадщина Прикарпаття» (на пошану Михайла Паньківа з нагоди його 75-річчя) (м. Івано-Франківськ, 4 грудня 2015 р.), щорічних наукових конференцій професорсько-викладацького складу, аспірантів та студентів ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника» (м. Івано-Франківськ, 2015 р., 2016 р.) Публікації. Основні положення і висновки магістерської роботи викладені в одній публікації збірника матеріалів Всеукраїнської наукової конференції «Етнокультурна спадщина Прикарпаття» (м. Івано-Франківськ. 2016 р.) Структура роботи. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів, поділених на вісім підрозділів, висновків, списку використаних джерел (114 позицій) та трьох додатків, поділених на 20 піддодатків. Основний обсяг магістерської роботи становить 115 сторінок, загальний – 147 сторінок. РОЗДІЛ 1. ДЖЕРЕЛА ТА ІСТОРІОГРАФІЯ ПРОБЛЕМИ 1.1 Аналіз джерел Предмет, об’єкт і завдання магістерського дослідження зумовили використання різноманітної джерельної бази. Так, в даній роботі було використано такі групи первинного корпусу джерел: архівні неопубліковані документи, документи вищих органів влади, тогочасна газетна періодика, мемуарна спадщина. Архівні документи зосереджені в фондах одного центрального [1–6] і одного місцевого архіву [7]. Їхню основу становлять матеріали з діяльності товариств досліджуваного періоду («Просвіта», «Січ», «Сокіл», «Рідна школа») та органів влади періоду ЗУНР. Також використано опубліковані матеріали, свідчення тогочасних очевидців суспільно-політичних та етнокультурних процесів. Головний масив джерел зосереджений у ЦДІАЛ України. Нами були опрацьовані документи 5 фондів [1; 3–6], які стосуються суспільно-політичного життя Тисмениччини. У ф. 146 «Галицьке намісництво» вміщено інформацію про установчі комітети окремих громад краю, в яких відкривалися товариства, прізвища їх засновників, що є важливим фактологічним елементом під час дослідження історії окремих населених пунктів Тисмениччини. У справах цього фонду містяться донесення, таємне листування, звіти та інші документи товариств. Певні труднощі систематизації та використання даного підвиду архівних справ полягають у відсутності єдиного принципу їх формування. Цікавими виявилися документи про нагляд офіційної влади за українським національно-культурним. Тут зберігаються списки товариств, які діяли на території Тисмениччини, донесення, звіти та інші документи таємного діловодства президійного відділу Галицького намісництва, що безпосередньо стосуються діяльності «Січей» [2]. Матеріали підібрані достатньо фахово, в аналітичних оглядах показано мету, завдання і головні напрямки діяльності різних товариств та організацій. Слабкою стороною цього виду документів є значно перебільшені дані про кількість «Січей» та чисельність їх членів у окремих повітах.