0 800 330 485
Працюємо без вихідних!
Гаряча лінія
Графік роботи
Пн - Пт 09:00 - 20:00
Сб - Нд 10:00 - 17:00
Пишіть в чат:
Для отримання інформації щодо існуючого замовлення - прохання використовувати наш внутрішній чат.

Щоб скористатися внутрішнім чатом:

  1. Авторизуйтеся у кабінеті клієнта
  2. Відкрийте Ваше замовлення
  3. Можете писати та надсилати файли Вашому менеджеру

Соціально-економічний розвиток Кримського ханства у XVІ – XVII ст. (ID:252344)

Тип роботи: курсова
Дисципліна:Історія
Сторінок: 30
Рік виконання: 2018
Вартість: 300
Купити цю роботу
Зміст
ЗМІСТ ВСТУП РОЗДІЛ 1. Формування соціально-політичної структури Кримського ханства……………………………………………………………………….………6 РОЗДІЛ 2. Особливості економічної моделі господарювання Кримського ханства……………...………………………………………………………………13 РОЗДІЛ 3. Соціально-економічний розвиток Кримського ханства………..18 ВИСНОВКИ………………………………………………………………………..25 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………...……………..26
Не підійшла ця робота?
Ви можете замовити написання нової роботи "під ключ" із гарантією
Замовити нову
Зразок роботи
ВСТУП Актуальність теми. Кримське ханство – неповторний державний і політичний феномен в європейській історії. Протягом декількох століть, з початку ХІІІ і аж до закінчення XVIII ст., воно відігравало помітну роль у Причорномор’ї та Центрально-Східній Європі, змушуючи рахуватись із собою наймогутніших своїх сусідів. Чи не найтісніше у цей час з Кримським ханством пов’язана Україна, маючи від цього і великі здобутки, і важкі втрати. На початку XVI ст. під владою кримських ханів знаходилось не лише степовий і передгірний Крим (південне узбережжя належало туркам), але і простори між Дніпром і Кубанню. Населяли ці регіони перекопські татари, а причорноморські степи займали орди ногайців, які визнавали верховну владу кримського хана. У другій половині XVI – поч. XVII ст. у соціально-економічному розвитку Кримського ханства відбуваються значні зміни, пов’язані, перш за все, із завершенням процесу феодалізації, який мав свої особливості. Пограбування, захоплення і продаж невільників примножував багатства татарських феодалів. У результаті поступового розвитку Кримського ханства у ньому склався досить цікавий феодальний суспільно-політичний лад та сформувалась відповідна соціальна структура. Колишні масові набіги на українські землі, уже в другій половині XVI ст., поступово припинялись та замінювались на економічні зв’язки та політичні відносини. На сьогоднішньому етапі, Крим, у силу низки причин, був анексований Російською Федерацією під умовами псевдовиборів, захисту кримчан від громадянської війни та насильства. Однак, Крим доволі міцно зв’язаний і Україною та її історією, що дає підстави для подальшого його дослідження, а особливо – соціально-економічного розвитку та зв’язків з Україною. Об’єкт дослідження соціально-економічний розвиток Кримське ханства, а предмет дослідження – виступає соціальна та економічна історія Кримського ханства у XVI–XVII ст. Метою даної роботи є дослідити загальні закономірності та особливості соціально-економічного розвитку Кримського ханства протягом XVІ-XVII ст. Виходячи з мети дослідження нами були поставлені такі завдання: – розглянути формування соціально-політичної структури Кримського ханства; – проаналізувати особливості економічної моделі господарювання Кримського ханства; – дати характеристику соціально-економічному розвитку Кримського ханства. Методологічні засади є принципи історизму, систем¬ності та об’єктивності в підході до висвітлення явищ минулого на основі комплексного використання джерел та наукової літератури. Хронологічні рамки охоплюють XVІ-XVII ст. – період піднесення соціально-економічного розвитку Кримського ханства, як державного утворення. Вибір нижньої хронологічної межі (XVІ ст.) зумовлено початком завершення процесу феодалізації та змінами у соціальній структурі, верхньої (XVII ст.) – початок занепаду. Територіальні межі дослідження стосуються земель, що належали Кримському ханству та території з якими їх зв’язували торгівельні відносини. Джерельною базою курсової роботи є опубліковані видання збірки джерел, які дають змогу більш глибше розкрити дану проблему та зрозуміти особливості соціально-економічного розвитку Кримського ханства у XVI–XVII ст. Особливо слід відмітити “Історія Криму. Кримське ханство” під ред. В. Крисаченка та описи О. Литвина “О нравах татар, литовцев и москвитян”. Історіографія по даній проблематиці представлена колом наукових статей і монографічних видань. Основні дослідження, можна поділити за розділами. Щодо першого розділу, де розглядається формування соціальної структури Кримського ханства слід відзначити праці В. Васильєва “Державний устрій Кримського ханства”, A. Герценa “Крымское ханство в XVI-XVIII вв.” та А. Шубина “История Крыма”. У другому і третьому розділах розглядається економічна модель господарства та соціально-економічний розвитк Кримського ханства. Слід відзначити праці Г. Абдулаєва “Экономика Крымского ханства” та “Сельское хазяйство Кримского ханства”, Г. Саніна “Некоторые проблемы истории Крымского ханства”, А. Непомнящогo “История и этнография народов Крыма” та Д. Беляєва “Россия. Крым. История”. Наукова новизна курсової роботи визначається у комплексному досліджені соціально-економічного розвитку Кримського ханства у XVI–XVII ст. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що його фактологічний матеріал, основні положення, результати і висновки можуть залучатися при читанні загальних та спеціальних лекційних курсів у вищих навчальних закладах. Структура роботи визначена завданням, характером та метою дослідження. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Розділ 1. Формування соціально-політичної структури Кримського ханства Кримське ханство – феодальна держава кримськотатарської династії Гіреїв, що існувала у 1449-1783 рр. і займала територію в межиріччі Дніпра й Дону, степи Причорномор’я, землі північної Кубані й, насамперед, Кримське Ханство було засноване Хаджі І Гіреєм під назвою Кримський юрт в наслідок розпаду Золотої Орди. Характерною рисою соціально-політичної структури Кримського ханства було збереження протягом багатьох століть родоплемінних традицій. Цілий ряд додаткових факторів, що супроводжували історію Кримського ханства, також надавав значний вплив на всі сфери життя держави і, зокрема, на систему управління. Перебувати на кримському троні, тим більше управляти уявлялося далеко не простим завданням. Кожному хану доводилося ретельно зважувати свою як внутрішню, так і зовнішню політику, враховуючи при цьому численні нюанси. Необхідно було глибоко знати давні традиції свого народу, серед яких надзвичайно суттєвими були родоплемінні відносини [27]. Ще в XVII і навіть у XVIII ст. татари – як кримські, так і ногайські – ділилися на племена, член на пологи. На чолі пологів стояли беї – вища татарська знать, яка зосередила в своїх руках значні багатства (худобу, землі, пасовища), захоплені або подаровані ханами, і, разом з тим, більшу владу. Великі юрти – уділи (Бейлик) цих пологів, що стали їх вотчинними володіннями, перетворилися в феодальні князівства, майже не залежні від влади хана, зі своєю адміністрацією і судом, зі своїм військом [21, c. 55]. Сходинкою нижче на соціальній драбині стояли васали беїв і ханів – мурзи (татарське дворянство). Особливу групу становило мусульманське духовенство. Наступний щабель займало татарське “просте” (без титулів) населення улусів, сходинкою нижче – залежне місцеве населення, і на нижній сходинці соціальної драбини знаходилися невільники [16, c. 26]. Таким чином, родова організація татар була оболонкою відносин, типовою для багатьох кочових народів, що зберігали традиції своїх предків. Номінально татарські пологи на чолі з беями і мурзами були у васальній залежності від ханів, зокрема, вони були зобов’язані виставляти військо в період військових походів, але фактично вища татарська знать була повноправною господинею по суті в усіх сферах життя ханства. Панування беїв, мурз було характерною рисою політичного ладу Кримського ханства.