Готові роботи

Експансійна політика чеського уряду на Рахівщині у 1918-1939рр. (ID:252348)

РозділІсторія
Тип роботи курсова
Рік виконання 2018
Кількість сторінок 30
Зміст ЗМІСТ ВСТУП……………………………………………………………………………….3 РОЗДІЛ 1. Гуцульська республіка 1918-1919 рр.………………………………7 РОЗДІЛ 2. Суспільно-політичний розвиток Рахівщини у складі ЧСР….....15 РОЗДІЛ 3. Громадсько-кульурне життя Рахівщини у 1921-1939 рр. ……...21 ВИСНОВКИ………………………………………………………………………28 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………..30
Ціна(грн.) 250
Зразок роботи:
ВСТУП Актуальність теми. Нові політичні реалії в незалежній Україні,Чехії та Словаччині, нова інтелектуальна атмосфера, що поступово починає утверджуватись в посткомуністичних країнах, тривалий час відсторонених від поступу наукових ідей світової гуманістики, вимагають перегляду усталених поглядів, як на історії сусідніх держав, власну історію та локальну історію. Актуальним в цьому ракурсі бачиться дослідження спільних наукових проблем, які не мали широкого висвітлення та глибшого дослідження, зважаючи на ряд суб’єктивних факторів. Рахівщина – це історичний регіон Закарпаття, який знаходиться на межі єднання Північної, Східної та Західної Європи. Його геополітичне розташування внаслідок цього називають унікальним, оскільки край перебуває на перехресті не тільки економічних і торговельних шляхів, а й національно-культурних. Це завжди сприяло багатогранному міжнаціональному та міждержавному співробітництву. Проблемам історичного розвитку Рахівщини останнім часом приділяється значна увага дослідників. Особливого значення вони набувають у контексті вивчення різноманітних сфер регіональної історії, покликаних уникнути стереотипні помилки, закладені догматичними підходами істориків минулого, політичними замовленнями, особистим суб’єктивізмом тощо. Суспільно-політична історія Рахівщини першої половини ХХ ст., особливо період Гуцульської республіки та протекторату Чехословацької республіки (ЧСР), є не тільки своєрідною, а й у деякій мірі повчальною. Важливо, що історія доводить бажання місцевого населення впливати на перебіг тогочасних подій. Незважаючи на багату історію, закарпатці тільки у ХХ ст. отримали можливість безпосередньо залучитися до суспільно-політичних процесів у регіоні й спробувати власними силами розбудовувати майбутнє. Необхідно врахувати історичну своєрідність розвитку регіону, яка впливала на різноманітні політичні зміни за останнє століття. Тому, досліджуючи дану проблему, автори цієї праці виходили із певного аналізу окремих компонентів, які дають можливість об’єктивно змалювати комплексну картину суспільно-політичного та громадсько-культурного розвитку Рахівщини. Символізм політичної історії Закарпаття ХХ ст. в даному випадку полягає також у різкій еволюції, починаючи з відсутності політичних традицій, політичної культури і політичного лідерства, завершуючи сучасними інститутами політичної життєдіяльності. Дане наукове дослідження звичайно, що не претендує на вичерпну, детальну та всеосяжну оцінку, але є доцільним та своєчасним. Показавши місце окремого регіону в історії Закарпаття та України в цілому, ми намагається показати особливості супільно-політичного та громадсько-культурного життя Рахівщини періоду ЧСР у розвиток історії та культури України, Чехії та Словаччини, об’єктивно визначити, оцінити вплив тодішнього уряду ЧСР на розвиток регіону. Об’єкт дослідження – суспільно-політичний та громадсько-культурний розвиток Рахівщини у складі ЧСР , а предмет дослідження – весь комплекс проблем пов’язаних із розвитком Рахівщини під владою ЧСР у 1919-1939 рр. Метою даної роботи є дослідити загальні закономірності та особливості суспільно-політичного та громадсько-культурного життя Рахівщини під владою ЧСР. Виходячи з мети дослідження нами були поставлені такі завдання: – розглянути особливості Гуцульськї республіки 1918-1919 рр.; – проаналізувати суспільно-політичний розвиток Рахівщини ускладі ЧСР; – дати характеристику громадсько-культурному життю Рахівщини у 1921–1939 рр. Методологічні засади є принципи історизму, систем¬ності та об’єктивності в підході до висвітлення явищ минулого на основі комплексного використання джерел та наукової літератури. Хронологічні рамки охоплюють період від 1918 по 1939 рр. – період існування Гуцульської республіки та уряду ЧСР на Рахівщині. Вибір нижньої хронологічної межі (1918 р.) зумовлено початком існування Гуцульської республіки в регіоні після розпаду Австро-Угорської імперії, верхньої (1939 р.) – анексією Третього рейху ЧСР та захоплення Рахівщини Угорщиною. Територіальні межі дослідження стосуються території Рахівщини та Закарпаття вказаного періоду. Джерельною базою курсової роботи є опубліковані спогади учасників подій, які дають змогу глибше розкрити та зрозуміти особливості розвитку Рахівщини у складі ЧСР, прослідкувати за перебігом події історії Гуцульської республіки. Історіографія по даній проблематиці представлена колом наукових статей і монографічних видань. У радянській історіографії ця проблематика не була пріорітетною для дослідження. В українській діаспорній історичній літературі показ розвитку Рахівщини у складі ЧСР можна побачити у спогадах та загальних дослідженнях учасників подій. Зокрема слід згадати праці С. Клочуряк “До волі : спомини” та В. Гренджа-Донського “Українська культура на Закарпатті початку нового століття і за першої Чехословаччини”. У сучасній українській історіографії тематика розвитку Рахівщини у складі ЧСР є актуальною і розглядається у комплексі історії Закарпаття в цілому. Дослідженню Гуцульської республіки у 1918–1919рр. присвячені праці науковців А. Королька “Гуцульська Народна Рада у Ясіні : структура, ідеологія, практична діяльність”, Б. Ринажевського “Гуцульська республіка 1918–1919 рр. і її правовий статус” та І. Гранчака “Гуцульська республіка 1919 року”. Поряд із цим, була проведена конференція у с. Ясіння 2012 р. – “Ясіння – столиця Гуцульської республіки… і не тільки”, де поряд із матеріальною та духовною культурою краю розглядається існування Гуцульської республіки на Рахівщині. Важливим дослідженням історії Закарпаття в цілому – праця “Закарпаття 1919–2009 років: історія, політика, культура” під ред. М. Вегеша, підготовлена науковцями Закарпаття, де детально прослідковується розвиток регіонувказаного періоду. Хотілось, ще відзначити праці, що стосуються окремих тем історії краю, але досить ґрунтовні та вичерпні. Відзначимо дослідження М. Болдижара “Закарпаття між двома світовими війнами: Матеріали до історії суспільно-політичних відносин”, M. Вегешa “Карпатська Україна на шляху державотворення”, М. Токаря “Політичні партії Закарпаття в умовах багатопартійності (1919–1939)” та П. Федака “Нарис історії товариства “Просвіта” Карпатської Русі”. Наукова новизна курсової роботи визначається у комплексному досліджені розвитку Рахівщини у складі ЧСР.. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що його фактологічний матеріал, основні положення, результати і висновки можуть залучатися при читанні загальних та спеціальних лекційних курсів у вищих навчальних закладах. Структура роботи визначена завданням, характером та метою дослідження. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Розділ 1. Гуцульська республіка 1918-1919 рр. У політичних подіях краю кінця 1918 – початку 1919 рр. важливе місце посідає Гуцульська республіка, проголошена 8 січня 1919 р. в с. Ясіня. Влада її поширювалася на східні регіони Закарпаття. Серед населення цього гірського регіону, яке мало значно ширші зв’язки з Галичиною, ніж, приміром, з низинними районами Закарпаття, панували найрадикальніші настрої. Причини появи нового державно-правового об’єднання – Гуцульської Республіки – саме на сході Закарпаття, на наш погляд, можна пояснити передусім такими чинниками: вищим рівнем національної свідомості населення цієї частини Закарпаття. Адже більшість населення цього краю становили гуцули, які ще здавна підтримували зв’язки зі своїми братами за Яблунецьким перевалом і ясно усвідомлювали свою приналежність до українського народу, привозили з Галичини книги, часописи, що сприяли розумінню політичної ситуації [8, c. 33]. Волелюбністю населення регіону, що грунтувалося на давніх опришківських традиціях (у роки Першої світової війни, наприклад, на околицях Ясині діяв опришківський загін М. Фішерюка-Маріщука). Через Закарпатську Гуцульщину у роки війни чотири рази проходив фронт, при цьому населення потерпало від терору обох воюючих сторін. Це формувало природне прагнення самостійно визначити власну долю [11, c. 69]. Колоніальна політика та національний гніт (а в роки війни долучився ще й релігійний), зневажливе ставлення до місцевого населення з боку Австро-Угорщини та угорського уряду Карольї спонукало до відокремлення від Угорщини. Віддаленість від центральних районів Угорщини, військова та моральна допомога Західно–Української Народної Республіки. Висунення народом талановитих провідників національно-визвольного руху з середовища місцевого населення та ін. [6, c. 23] У свою чергу дослідник сучасний дослідник Б. Ринажевський пояснює причини появи нового державно-правового об’єднання саме на сході Закарпаття такими факторами: “вищим рівнем національної свідомості цієї частини краю; збереженням давніх, ще з доби опришківства, традицій; через цю частину краю у роки війни чотири рази проходив фронт, внаслідок чого населення страждало від терору воюючих сторін, що сформувало природне бажання самостійно визначати власну долю; колоніальна політика та порушення національних прав, зневажливе ставлення до місцевого населення Австро-Угорщини та угорського уряду Карольї спричинили бажання відділитися від Угорщини; …військова та моральна допомога Західноукраїнської Народної Республіки; наявність у місцевому середовищі талановитих провідників національно-визвольного руху” [23, c. 123–124].

Замовлення

Замовлення