Готові роботи

Риси інтелектуальності у романі О. Вайльда Портрет Доріана Грея (ID:130244)

РозділЛітература
Тип роботи курсова
Рік виконання 2016
Кількість сторінок 30
Зміст ВСТУП РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТВОРЧОСТІ О, ВАЙЛЬДА НА ПРИКЛАДІ ТВОРУ «ПОРТРЕТ ДОРІАНА ГРЕЯ» 1.1. Творчість О. Вайльда та його значення у світовій літературі 1.2. Особливості функціонування інтелектуальності у світовій художній літературі 1.3. Жанрові та стильові особливості твору «Портрет Доріана Грея» РОЗДІЛ 2. ВІДОБРАЖЕННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОСТІ У ТВОРІ «ПОРТРЕТ ДОРІАНА ГРЕЯ» 2.1. Аналіз твору «Портрет Доріана Грея» з точки зору зображення інтелектуальності ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Ціна(грн.) 100
Зразок роботи:
Незважаючи на загальну тенденцію загостреної потреби в інтерпретації життя, в стиранні граней між філософією та мистецтвом, «інтелектуальний роман» - явище неоднорідне. Різноманітність форм «інтелектуального роману» розкривається при зіставленні творчості Т. Манна, Г. Гессе і Р. Музіля. Для німецького «інтелектуального роману» характерна продумана концепція космічного устрою. Т. Манн писав: «Задоволення, яке можна знайти в метафізичній системі, задоволення, яке доставляє духовна організація світу в логічно замкнутій, гармонійній, самодостатній логічній побудові, завжди має переважно естетичні властивості». Подібне світосприйняття обумовлено впливом неоплатонічної філософії, зокрема філософії Шопенгауера, який стверджував, що «дійсність, тобто світ історичного часу, є лише відблиск суті ідей». Шопенгауер називав дійсність «маєй», використовуючи термін буддистської філософії, тобто привид, міраж. Суть світу - в дистильованій духовності. Звідси і шопенгауерівський двосвіт: світ долини (світ тіней) і світ гори (світ істини). Основні закони побудови німецького «інтелектуального роману» засновані на використанні шопенгауерівського подвійного світу: в «Чарівній горі», в «Степовий вовк», в «Грі в бісер» дійсність багатошарова: це світ долини - світ історичного часу і світ гори - світ справжньої сутності. Подібна побудова мала на увазі відмежування розповіді від побутових, соціально-історичних реалій, що обумовлювало ще одну особливість німецького «інтелектуального роману» - його герметичність. Герметичність «інтелектуального роману» Т. Манна і Г. Гессе породжує особливі взаємини між часом історичним і часом особистісним, дистильованим від соціально-історичних бурь. Цей справжній час існує в розрідженому гірському повітрі санаторію «Бергхоф» ( «Чарівна гора»), в «Магічному театрі» ( «Степовий вовк»), в суворій замкнутості Касталії ( «Гра в бісер») [29, с. 194]. Про час історичний Г. Гессе писав: «Дійсність є те, чим ні за яких обставин не варто задовольнятися і що не слід обожнювати, бо вона являє собою випадковість, тобто покидьок життя» [6, с. 266]. «Інтелектуальний роман» Р. Музіля «Людина без властивостей» відрізняється від герметичної форми романів Т. Манна і Г. Гессе. У творі австрійського письменника присутня точність історичних характеристик і конкретних прийомів реального часу. Розглядаючи сучасний роман як «суб'єктивну формулу життя», Музиль використовує історичну панораму подій як фон, на якому розігруються битви свідомості. «Людина без властивостей» являє собою сплав об'єктивної і суб'єктивної оповідних стихій. На відміну від закінченої замкнутої концепції світобудови в романах Т. Манна і Г. Гессе роман Р. Музіля обумовлений концепцією нескінченної видозмінюваності та відносності понять. Отже, інтелектуальний роман є досить цікавим для розгляду та має свої особливості залежно від його автора, саме ці особливості слід розглянути в практичній частині даного дослідження.

Замовлення

Замовлення