Готові роботи
Дослідження транспортних коридорів України та перспектив їх розвитку

Дослідження транспортних коридорів України та перспектив їх розвитку (ID:275228)

РозділЛогістика
Тип роботи магістерська
Рік виконання 2019
Кількість сторінок 87
Зміст ВСТУП 6 1 ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ МІЖНАРОДНИХ ТРАНСПОРТНИХ КОРИДОРІВ 8 1.1 Поняття міжнародного транспортного коридору 8 1.2 Розвиток міжнародних транспортних коридорів 9 1.3 Значення МТК для країни 10 2 УЧАСТЬ УКРАЇНИ В МТК 23 2.1 Міжнародні транспортні коридори на території України 23 2.2 Пан-європейський транспортний коридор №3 25 2.3 Пан-європейський транспортний коридор №5 27 2.4 Пан-європейський транспортний коридор №7 31 2.5 Пан-європейський транспортний коридор №9 34 2.6 Міжнародний транспортний коридор Гданськ-Одеса (Балтійське море—Чорне море) (Ягодин-Одеса) 36 2.7 Транспортний коридор Європа – Кавказ – Азія (ТRАСЕСА) 37 3 СТАНОВЛЕННЯ, РОЗВИТОК ТА ІНТЕГРАЦІЯ ТРАНСПОРТНИХ МЕРЕЖ УКРАЇНИ 41 3.1 Формування та розвиток національної мережі міжнародних транспортних коридорів 41 3.3 Нормативно правова база щодо розвитку міжнародних транспортних коридорів та системи пунктів пропуску через державний кордон 55 3.4 Аналіз транзитних вантажопотоків у перспективних напрямках 59 4 ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ТРАНСПОРТНИХ КОРИДОРІВ В УКРАЇНІ 69 ВИСНОВКИ 80 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 83 ДОДАТОК А 87
Ціна(грн.) 500
Зразок роботи:
В роботі було розглянуто теоретичні засади міжнародних транспортних коридорів: визначено поняття МТК, проаналізовано його розвиток та виділено значення для країни. Відзначено, що під міжнародним транспортним коридором розуміють комплекс наземних та водних транспортних магістралей з відповідною інфраструктурою на визначеному напрямку, включаючи допоміжні споруди, під'їзні шляхи, прикордонні переходи, сервісні пункти, вантажні та пасажирські термінали, устаткування для управління рухом, організаційно-технічних заходів, законодавчих та нормативних актів, які забезпечують перевезення вантажів та пасажирів. Створення транспортних коридорів та входження їх до міжнародної транспортної системи визнано пріоритетним загальнодержавним напрямом розвитку транспортно-дорожнього комплексу України. В роботі зазначено основну характеристику міжнародних транспортних коридорів, в яких бере участь Україна: Пан-європейський №3, Пан-європейський №5, Пан-європейський №7 Дунайський (водний), Пан-європейський №9, Гданськ – Одеса (Балтійське море – Чорне море), Європа – Кавказ – Азія (ТРАСЕКА). Робота містить дослідження становлення, розвитку та інтеграції транспортних мереж, прогнозування об’єму вантажних перевезень через транспортний коридор. З метою прогнозування було проаналізовано часові ряди статистичних даних за останні 14 років по транспортному коридору Європа-Азія на стаціонарність. Для цього було проведено обчислення математичного сподівання і дисперсію. Оскільки критерієм стаціонарності є рівність математичного сподівання і дисперсії протягом усього ряду, то було досліджено різні ділянки ряду і порівняно їх. Для наочності порівняння було побудовано графіки. Як видно з наведених графіків, на кожному з них присутній певний тренд, що дозволяє стверджувати, що дані ряди не є стаціонарними. Для приведення даних часових рядів до стаціонарного вигляду для подальшого дослідження було використано метод кінцевих різниць, перейшовши від значень рядів до їх приростів по рокам. Зв'язок між результуючим параметром та факторами є досить високим у всіх трьох факторів. Проте, з метою подальшого дослідження, було виключено один з факторів (ВВП – ΔХ2t) для того, щоб позбавитись мультиколлінеарності між факторами. Таким чином, було проведено роботу для того, щоб можна було перейти до регресійного аналізу. Було проведено регресійний аналіз для ΔYt, ΔX1t, ΔX3t. Оскільки для прогнозування зростання вантажообігу необхідно спрогнозувати зростання найбільш значущих факторів X2t і X3t, то для цього було проведено регресійний аналіз факторів і їх лагових змінних. В даному випадку доцільним є використання прогнозування на основі авторегресії. Для цього було створено нові ряди, зміщені на один рік і проведено їх регресійний аналіз. Оскільки при аналізі вантажопотоку обраного коридору було побудовано модель на основі не самих даних, а їх кінцевих різниць, то і прогноз було проведено на основі збільшень. Тобто, було спрогнозовано прирости на 2017-2018 роки, а потім їх було додано до попередніх значень по роках, як це видно в таблиці 3.15 та на рисунку 3.6. Отже, завдяки проведеним розрахункам та побудованим графікам можна наочно побачити, що обсяги транзитних вантажопотоків будуть продовжувати зростати. В останньому розділі зазначено проблеми та перспективи розвитку транспортних коридорів України: наявні потужності національної транспортної системи характеризуються спроможністю щороку перевозити залізницями понад 1 млрд. т вантажів, переробляти в портах понад 160 млн. т вантажів та доставляти трубопровідним транспортом близько 200 млн. т транзитних вантажів. Але ці можливості використовуються не повністю, обсяг транзиту становить лише 70% від транзитного потенціалу України, а на транспорті загального користування (без трубопроводів) – тільки 50%. Створення МТК не тільки сприяє поліпшенню транспортного обслуговування, але й справляє значний безпосередній вплив на соціально-економічний розвиток смуги прилеглої території шириною 80-130 км. Спорудження автомагістралей та створення сучасної сервісної інфраструктури вздовж них забезпечить роботою сотні тисяч чоловік як на будівництві, так і при експлуатації траси. Програми замовлень на дорожньо-будівельні матеріали, машини і механізми сприятиме піднесенню і зростанню окремих секторів економіки. Створення національної мережі МТК має значно зменшити негативний вплив автотранспорту на навколишні території. Забезпечення сприятливих умов руху на магістралях, більш рівномірна швидкість, усунення затримок і необгрунтованих змін режиму руху істотно зменшать шкідливі викиди в повітря. Більше того, МТК вимагатимуть істотного поліпшення якості двигунів і використання тільки високоякісного палива для них. Створення і функціонування мережі транспортних коридорів регулюється у міжнародній практиці кількома сотнями різноманітних нормативно-правових актів, технічних документів, конвенцій, вимог, стандартів тощо. Україна погодила тільки частину із цих документів (близько 25 з 50 головних).

Замовлення

Замовлення