Безробiття як вияв макроекономiчноi нестабiльностi (ID:325268)
Автор більше не продає цю роботу
?
Основні причини, чому роботи знімають з продажу:
- Автор роботи самостійно зняв її з продажу
- Автор роботи видалив свій аккаунт - і всі його роботи деактивувалися
- На роботу надійшли скарги від клієнтів - і ми її деактивували
Шукати схожі готові роботиЗміст
ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. Економічна сутність та причини безробіття 4
1.1. Еконоімчна сутність безробіття 4
1.2. Причини виникнення безробіття 6
1.3. Форми та види безробіття 8
РОЗДІЛ 2. Аналіз сучасного рівня безробіття в Україні та шляхи його подолання 11
2.1. Аналіз рівня безробіття вУкраїні 11
2.2. Шляхи подолання безробіття в Україні 13
РОЗДІЛ 3. Державне регулювання безробіття 18
3.1. Способи та методи державного регулювання безробіття 18
3.2. Міжнародний досвід боротьби з безробіттям 20
ВИСНОВКИ 23
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 24
Зразок роботи
У ринковій економіці безробіття — показник економічної доцільності використання трудових ресурсів. Можливість регулювання безробіття залежить від наукового обгрунтування теорії, що розкриває його сутність, структуру видів і форм (табл. 1.3.1.).
Таблиця 1.3.1
Критерії визначення форм та видів безробіття
........
В Україні безробіття склалося під дією цілого комплексу чинників: скорочення реальних обсягів виробництва, зменшення платоспроможного попиту населення, структурної перебудови економіки, банкрутства ряду підприємств, зниження інвестиційної активності, трансформації відносин власності. Не менш важливими факторами є істотне погіршенні якості трудових ресурсів, неконкурентоспроможність багатьох професій за нових умов, незорієнтованість вищої школи на потреби ринку праці, зменшення продуктивності праці робочої сили та ін [6, c. 60].
Для більш детального розуміння ситуації варто проаналізувати дані державної служби статистики [4] (табл. 2.1.1).
Таблиця 2.1.1
....
З вище наведених даних, бачимо, що кількість зареєстрованих безробітних впроводж року мала тенденцію до зменшення. Найбільшу питому вагу безробітних складають саме робітники з обслуговування, експлуатації та контролювання за роботою технологічного устаткування, складання устаткування та машин (70,4 тис. осіб), законодавці, вищі державні службовці, керівники, менеджери (управителі) (64,5 тис. осіб) та працівники сфери торгівлі та послуг (54,9 тис. осіб). Такий стан речей свдчить про недостатню інтелектуалізацію вітчизняної економіки та слабкий рівень розвитку сфери послуг, інформації та нацукомісткого виробництва.
Інші роботи з даної категорії: