Зразок роботи
РОЗДІЛ 1
ВИНИКНЕННЯ ТА ІДЕОЛОГІЧНА ПЛАТФОРМА ЛІБЕРАЛЬНО-ДЕМОКРАТИЧНОЇ ПАРТІЇ
1.1. Створення Ліберально-демократичної партії Великобританії
Партійна система є складовою частиною системи політичної, вона вписана до неї своєю «головною частиною», яку складають парламентські фракції партій, що отримали довіру виборців і парламентські мандати. Партійна система відчуває сильний вплив інститутів політичної системи і сама чинить на них певний вплив. Ще Абботт Лоуелл на початку XX ст. помітив, що, по-перше, партійні системи є функціями товариств, їх виробляють, що біпартізм або мультипартізм формується в країні на основі певних традицій, рис національного характеру, історичного шляху, пройденого країною; по-друге, біпартізм набагато краще поєднується з парламентською системою правління, ніж мультипартізм, а однопартійні кабінети працюють набагато ефективніше багатопартійних (коаліційних).
До нашого часу гіпотеза Лоуелла про зв'язок між типом партійної системи і ефективністю діяльності уряду (і всієї політичної системи) і його аксіома про те, що однопартійні кабінети стійкіші, впливові і працездатні, ніж коаліційні, не тільки не ставилися під сумнів, а й були розвинені в концепції мажоритарної і консенсусної моделей демократії, які базуються відповідно на біпартійній і мультипартійній системах. При цьому двопартійна система володіє прямою і непрямою перевагою перед багатопартійною. Пряма перевага полягає: по-перше, у визначеності вибору виборця, який означає певний, без подальшого узгодження з іншими політичними силами політичного курсу; по-друге, у стримуючій дії біпартізму на суспільство, оскільки політичні позиції двох конкуруючих партій знаходяться у центральній частині політичного спектра і виключають радикалізм. Непряма перевага полягає у можливості формування стабільного і ефективного однопартійного уряду, яке реалізує «ідеал відповідального правління». Істотним недоліком біпартізму є обмеженість вибору виборців і схожість позицій двох провідних партій. Звідси випливають переваги мультипартізму, які полягають: по-перше, в можливості кожної соціальної групи і навіть кожного виборця знайти «свою» партію; по-друге, в політичному курсі, який об'єднує більшість членів суспільства, що реалізовується коаліційним урядом, який складається з представників кількох партій; по-третє, в можливості поступового встановлення суспільного консенсусу [9, 52].
РОЗДІЛ 2
ВИБОРИ ДО ПАРЛАМЕНТУ 2001 РОКУ, ДІЯЛЬНІСТЬ ЛДП В УРЯДОВІЙ КОАЛІЦІЇ (2005-2010 РОКИ)
2.1. Участь ЛДП у Парламентських виборах 2001 р.
Підготовка до Парламентських виборів, що проходили у Великобританії 7 червня 2001 р., продемонструвала певну активізацію Ліберально-демократичної партії в партійно-політичній системі країни.
Так, слід відзначити, що ліберальні демократи в своєму передвиборному маніфесті «Свобода, правосуддя, чесність» сконцентрували свою передвиборчу програму навколо питань зниження впливу бюрократії на економіку і суспільне життя, лібералізації економічного життя, заохочення дрібного бізнесу і боротьби з монополіями (перш за все газовими, водними і електричними), впровадженням нових технологій, поліпшення становища малозабезпечених і збільшення пенсій, зниження злочинності, розвитку освіти та охорони здоров'я і заохочення народжуваності. Зокрема, ліберальні демократи обіцяли боротися з регулюванням і високим оподаткуванням малого бізнесу, паралельно знижуючи вплив монополій, докладати зусиль до створення економіки знань шляхом розвитку науки та широкого впровадження її досягнень, боротися за дотримання і розширення прав споживачів, заборонити обов'язковий вихід на пенсію, надавши добровільну можливість продовження роботи, а також модернізувати транспортну мережу. Також ліберальні демократи запропонували виборцям поступово відмовитися від ядерної енергетики, в міру черпання ресурсу АЕС, розвиваючи альтернативні джерела енергії, щорічно вводячи в експлуатацію потужності в 1% енергоспоживання країни, а також обіцяли ввести податок на забруднення і заборонити на території Великобританії виробництво найбільш токсичних хімікатів. У відносинах з Євросоюзом ліберальні демократи закликали до його розширення, до лібералізації інститутів влади і до конституційного оформлення Євросоюзу. Крім того, ліберальні демократи запропонували проект політичної реформи, згідно з якою передбачалося реформувати виборчу систему, збільшити підзвітність уряду парламенту і збільшити повноваження місцевих органів влади (в тому числі на національних околицях) [24].
Як результат на загальних виборах 2001 р. ліберальним демократам вдалося збільшити своє представництво в парламенті, незважаючи на те, що ЛДП більше критикували партію влади (в рамках секретної угоди з ЛПВ), а не опозиційних консерваторів. Таким чином, ЛДП і ЛПВ знову успішно спільно вирішили завдання, що стояло перед ними - недопущення повернення торі до влади. У той же час політичні курси ліберальних демократів і лейбористів розходилися в сторони один від одного. Цей процес лише прискорили теракти в США і їх наслідки в Великобританії ─ введення закону про антитерористичну діяльність і безпеку.
Магістр