Зразок роботи
РОЗДІЛ 1. Поняття суб’єктів охоронної діяльності в Україні.
Суб’єкти охоронної діяльності – суб’єкт господарювання будь-якої форми власності, створений та зареєстрований на території України, що здійснює охоронну діяльність на підставі отриманої у власному порядку ліцензії.
Сучасна наукова та навчальна спеціальна література пропонує дещо обмежене коло таких суб’єктів, характеризуючи їх лише як сторону договору про надання охоронних послуг.
На думку Ю. П. Косміна, сторонами договору на охорону вважає лише підрозділи Державної служби охорони при органах внутрішніх справ, з одного боку, та підприємства, установи, організації, з другого [12]. Проте Державна служба охорони є не єдиним суб’єктом, що здійснює охоронну діяльність.
Варто погодитися з думкою В. І. Курила, який зазначає, що коло сторін договору на охорону є лише частиною повного кола суб’єктів охоронної діяльності. З одного боку, послуги з охорони власності та громадян надаються різними за своїм юридичним статусом особами. Це можуть бути як юридичні, так і фізичні особи, зареєстровані в установленому законом порядку як приватні підприємці. І підрозділи Державної служби охорони при органах міліції є лише їх частиною, хоча на сьогодні досить значною. З другого боку, стороною договору на охорону можуть виступати не лише підприємства, організації, установи, чиє майно охороняється, а й фізичні особи – приватні підприємці, громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, чиє майно або персона охороняються. Відповідно, звужено і поняття предмета й об’єктів договору [14].
Тим самим суб’єкти господарювання, що здійснюють охоронну діяльність, можуть бути класифіковані на державні та приватні (залежно від форми власності), за організаційно-правовою формою – на фізичну особу–підприємця, товариство з обмеженою відповідальністю, приватне акціонерне товариство тощо.
Розглянемо органи Державної служби охорони при МВС України та підприємства недержавної форми власності, що надають послуги охорони на Рис.1.1.
Рис.1.1. Схема суб’єктів охоронної діяльності в Україні.
Також науковці розмежовують функції сил суб’єктів державної та приватної охорони.
Функції Державної служба охорони України:
• здійснення охорони особливо важливих об'єктів за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України, та інших об'єктів незалежно від форм власності;
• розроблення та здійснення єдиної концепції охорони об'єктів,
• розроблення основних вимог до захисту об'єктів та громадян, вимог до технічної укріпленості та оснащення засобами охоронної сигналізації об'єктів, документів, що регулюють виконання охоронних функцій;
• забезпечення проведення єдиної технічної політики з розроблення систем охоронної сигналізації, їх промислового освоєння і виробництва, здійснення контролю за їх якістю;
• контроль, за діяльністю суб’єктів, шо налають послуги охорони, та служб охорони підприємств.
Функції приватних сил охорони:
• здійснення охорони об'єктів усіх форм власності;
• розроблення нормативно-правових документів підприємств з питань охорони;
• підготовка фахівців для виконання завдань охорони об'єктів;
• проведення роботи з працівниками об'єктів, що охороняються, щодо дотримання ними встановлених режимів охорони;
• забезпечення взаємодії з Державною службою охорони, правоохоронними органами щодо попередження та припинення протиправних посягань на об'єкти, що охороняються. [13]
Магістр