Примусове лікування за чинним КК України (ID:173174)

Вступ Актуальність теми полягає у тому, що питання застосування примусового лікування у кримінальному праві України вважаються одними з найбільш складних і комплексних, що зумовлюється, передусім, багатогранністю цього інституту – він перебуває на перехресті юридичної і медичної наук та поєднує в собі елементи як правових галузей знань (кримінального, кримінально-виконавчого, кримінально-процесуального, адміністративного права тощо), так і соціологічних та медичних (психіатрію, психологію, галузі клінічної медицини тощо). Водночас із примусовим лікуванням пов’язано багато сфер життя будь-якого цивілізованого суспільства. Даний інститут кримінального права покликаний захистити суспільство від небезпечних посягань осіб, які страждають на психічні розлади, та від осередків захворювань, небезпечних для здоров’я людей; вплинути на покращання здоров’я всього населення; сприяти його епідемічному, а отже, і соціально-економічному благополуччю й, у кінцевому підсумку, забезпечити підтримання належного рівня безпеки в соціумі. Відтак існує необхідність подальшого здійснення теоретичних розробок інституту примусових заходів медичного характеру та примусового лікування в кримінально-правовому аспекті. На жаль, статистичні дані свідчать, що в умовах сьогодення забезпечення психічного здоров’я населення та протидія поширенню небезпечних хвороб в Україні залишаються незадовільними, тому дана тема є надзвичайно актуальною. Підґрунтя вирішення багатьох правових аспектів примусового лікування заклали фахівці у сфері медицини, психології та психіатрії (зокрема, І.М. Боброва, І.М. Введенський, Г.І. Войтюк, Т.М. Дмітрієва, Г.М. Зільберблат, А.В. Каніщев, Я.М. Калашнік, Д.Р. Лунц, М.М. Мальцева, Г.В. Морозов, В.Б. Первомайський, В.П. Сербський, Б.В. Шостакович). Науково-теоретичні дослідження зазначених питань з позиції кримінального, кримінально-виконавчого, кримінально-процесуального права та кримінології здійснювали: Ю.М. Антонян, Ю.В. Баулін, С.В. Бородін, В.М. Бурдін, С.Е. Віцин, П.А. Воробей, А.О. Габіані, О.П. Горох, В.І. Горобцов, А.Я. Гришко, С.О. Достовалов, О.М. Джужа, А.П. Закалюк, М.М. Книга, П.О. Колмаков, В.П. Котов, Л.М. Кривоченко, В.В. Лень, М.І. Мельник, П.П. Михайленко, Н.А. Мірошниченко, А.А. Музика, І.В. Жук , А.П. Овчиннікова, В.І. Осадчий, М.М. Пальцева, М.І. Панов, В.Б. Первозванський, Б.А. Протченко, Б.А. Спасенніков, В.М. Смітієнко, В.В. Сташис, В.Я. Тацій, Ю.М. Ткачевський, А.Н. Трайнін, С.Л. Шаренко, С.М. Шишков, С.Я. Улицький, Є.В. Фесенко, О.В. Юношев, С.С. Яценко та ін. У порівняльно-правовому аспекті положення щодо примусових заходів медичного характеру та примусового лікування у кримінальному праві досліджували І.М. Горбачова, Н.В. Лясс, О.О. Малиновський, Р.І. Міхєєв, А.А. Нерсесян, А.В. Савченко, М.І. Хавронюк та ін. Проте, незважаючи на вагомі доктринальні розробки цих питань, а також на законодавче закріплення положень щодо примусового лікування, вони й дотепер не набули свого остаточного вирішення, що підтверджується наявністю низки неузгоджених і спірних моментів у кримінально-правовій доктрині, а також недоліками й прогалинами правозастосовної практики. Об'єктом дослідження виступають суспільні відносини у сфері застосування законодавства про примусове лікування. Предметом дослідження є теоретико-методологічні засади та норма чинного КК України. Метою дослідження є комплексне та системне вивчення положень щодо примусового лікування у кримінальному праві України. Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких ключових завдань: 1. Розкрити правову природу, поняття та сутність примусового лікування. 2. Вивчити підстави та умови застосування примусового лікування за чинним КК України. 3. З‘ясувати основні види соціально небезпечних захворювань,які підлягають примусовому лікуванню за кримінальним законом України. Методи дослідження. Під час написання курсової роботи я використовувала низку правових та загальнонаукових методів.Примусове лікування детально описане в чинному законодавстві, тому основним методом я обрала метод дослідження законодавчої бази. Проте лише нормативної бази виявилося недостатньо, тому я застосувала метод дослідження науково-практичної літератури з кримінального права. Порівняльний метод застосовувався при розмежуванні понять примусових заходів медичного характеру і примусового лікування. Для впорядкування матеріалу, отриманого з джерел та літератури, я використовувала аналітичний метод та метод систематизації. Структура роботи. Дана робота складається зі вступу, трьох розділів, двох підрозділів, висновку та списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи -30 сторінок.