Зразок роботи
Актуальність дослідження. Під час вступу до Ради Європи Україна взяла до виконання низку зобов’язань, наведених у Висновку Парламентської асамблеї Ради Європи №190 (1995 р.). До кола зобов’язань входить Європейська соціальна хартія Ради Європи, яку Україна зобов’язалася вивчати, з метою подальшої ратифікації і, разом з тим, проводити політику, відповідно до принципів цієї Хартії. 2 травня 1996 року Україна підписала Європейську соціальну хартію, прийняту Радою Європи у 1961 році, а 7 травня 1999 року було підписано Європейську соціальну хартію (переглянуту), прийняту Радою Європи у 1996 році.
Європейська соціальна хартія є головним документом Ради Європи у сфері забезпечення економічних та соціальних прав людини, необхідність ратифікації якого обумовлена як членством України у цій міжнародній організації, так і намірами України набути членства у Європейському Союзі. Ратифікація Європейської соціальної хартії згідно постанови Верховної ради України «Про підготовку до ратифікації Верховною Радою України Європейської соціальної хартії» від 5 листопада 1997 року № 620/97–ВР, а також Стратегії інтеграції України до Європейського Союзу, затвердженої Указом Президента України від 11 червня 1998 року №615/98, вимагає попередньої адаптації національного законодавства до міжнародних стандартів, встановлених у Хартії. Юридичне забезпечення прав, передбачених Європейською соціальною хартією, має здійснюватися за допомогою декількох галузей національного законодавства. Серед них трудовому законодавству належить пріоритетне місце, адже переважна більшість прав людини і відповідно зобов’язань держави щодо їх забезпечення за Хартією стосуються сфери праці.
Теоретико-методологічну основу дипломної роботи становлять праці таких вчених як: Н. Б. Болотіна, С. О. Верланов, М. М. Феськов, П. Кончар, А. Ю. Денисевич, В. Я. Тацій, М. Л. Смолярова, М. Г. Александров, О. Т. Барабаш, М. Й. Бару, Я. І. Безугла, П. А. Бущенко, В. С. Венедиктов, Г. С. Гончарова, В. Я. Гоц, В. С. Дріжчана, В. В. Жернаков, П. І. Жигалкін, І. В. Зуб, С. О.Іванов, Д. О. Карпенко, І. Я. Кисельов, Р. І. Кондратьєв, І. О. Лаврінчук, Л. І. Лазор, Р. З. Лівшиць, А. Р. Мацюк, О. С. Пашков, П. Д. Пилипенко, В. І. Прокопенко, О. І. Процевський, В. Г. Ротань, О. В. Смірнов, М. П. Стадник, Б. І. Сташків, Б. С. Стичинський, Н. М. Хуторян, Г. І. Чанишева та ін. Окремі питання адаптації трудового законодавства до Європейської соціальної хартії розглядалися в роботах таких вчених як Н. Б.Болотіної, В. В.Жернакова, І. О. Лаврінчук, Є. В. Назаренко, С. Г. Приходько, О. І. Процевського, Н. М. Хуторян, Г. І. Чанишевої та ін.
У цей час відсутнє комплексне дослідження проблем адаптації вітчизняного трудового законодавства до Європейської соціальної хартії. Таке дослідження набуває особливої актуальності й в зв’язку з тим, що серед зобов’язань, які на себе взяли сторони Генеральної угоди на 2002–2003 роки, підписаної 16 січня 2002 р. між Кабінетом Міністрів України та Конфедерацією роботодавців України і всеукраїнськими профспілками та профоб’єднаннями України, є й зобов’язання розглянути питання щодо ратифікації серед інших міжнародних актів Європейської соціальної хартії (п.4.6 Генеральної угоди). Підготовка проекту нового Трудового кодексу України, у свою чергу, вимагає активізації наукових розробок, спрямованих на здійснення наукової експертизи з метою виявлення положень вітчизняного законодавства про працю, які потребують змін та удосконалення, приведення їх у відповідність до міжнародних стандартів, в тому числі й до вимог Хартії.
Мета та завдання дослідження. Метою дослідження є: встановлення відповідності трудового законодавства України вимогам обов’язкових статей Хартії, необхідних для її ратифікації, та формулювання на цій основі пропозицій щодо внесення змін та доповнень до Конституції України та законодавчих актів.
Для досягнення мети дослідження визначено наступні завдання:
- проаналізувати генезис Європейської соціальної хартії як джерела міжнародних стандартів прав людини;
- охарактеризувати поняття та зміст адаптації законодавства про працю України до законодавства Європейського союзу;
- встановити відповідність законодавства України про працю положенням Хартії щодо забезпечення права людини на працю і зайнятість;
- розкрити правові аспекти забезпечення рівних можливостей щодо працевлаштування;
- відокремити особливості правового регулювання захисту трудових прав молоді та жінок відповідно до положень Європейської соціальної хартії;
- відобразити конституційно – правові гарантії трудових прав іноземців та осіб без громадянства та їх регламентація з Європейською соціальною хартією;
- провести аналіз процесу адаптації трудового законодавства України в сфері охорони праці до європейських стандартів;
- визначити основні проблеми реалізації Україною окремих положень Європейської соціальної хартії.
Об’єктом дипломного дослідження є відносини у сфері адаптації чинного національного законодавства до Європейської соціальної хартії (переглянутої).
Предметом дипломного дослідження є актуальні теоретичні та практичні аспекти адаптації трудового законодавства України до положень Європейської соціальної хартії (переглянутої).
Методологічною основою дослідження є загальнонаукові та спеціальні методи наукового пізнання. Діалектичний метод пізнання дозволив провести дослідження питань адаптації національного законодавства щодо захисту прав людини у сфері праці до Європейської соціальної хартії у єдності, взаємозв’язку та розвитку загально-соціальних і юридичних чинників. За допомогою історичного та системно-структурного методів проведено класифікацію прав людини, передбачених Хартією; простежено розширення переліку прав, зміну їх змісту та зобов’язань держави щодо їх забезпечення у Європейській соціальній хартії (переглянутій). В роботі використовувалися й соціологічний та статистичний методи, зокрема при аналізі рівності забезпечення прав, рівня безробіття в Україні тощо. Порівняльно–правовий і формально–логічний методи застосовувалися у процесі аналізу юридичних норм з метою встановлення відповідності трудового законодавства міжнародним соціальним стандартам у сфері праці. Ці та інші методи наукового дослідження використовувалися в їхньому взаємозв’язку.
Емпіричну базу дослідження склали міжнародно-правові акти універсального та європейського рівня, Європейська соціальна хартія, Європейська соціальна хартія (переглянута), Конституція України, Кодекс законів про працю України та інші нормативно-правові акти.
Наукова новизна та практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що:
1. Вперше, запропоновано визначення поняття «адаптація трудового законодавства України до законодавства Європейського Союзу», зокрема під адаптацією трудового законодавства України до законодавства Європейського Союзу слід розуміти діяльність компетентних державних органів щодо окремого дослідження, з одного боку, нормативної бази Європейського Союзу у сфері правового регулювання трудової діяльності, з іншого - національного законодавства про працю, їх порівняльної оцінки на відповідність рівню правового регулювання зазначених відносин, формування висновків та пропозицій щодо деталізації їх прийняття шляхом нормотворчої діяльності, впровадження її результатів у правозастосовну практику.
2. Встановлено юридичні особливості положень Європейської соціальної хартії (переглянутої), зокрема її диспозитивних норм, а також проаналізовано правове значення роз’яснень, рекомендацій та попереджень контролюючих органів Ради Європи щодо застосування Хартії.
3. Проведено наукове обґрунтування дискримінаційних ознак, таких як: майновий стан, мова, членство у професійній спілці чи іншому об’єднанні громадян, рід і характер занять, місце проживання. Обгрунтовано недоцільність доповнення проекту трудового кодексу дискримінаційними ознаками, оскільки воно позбавляє поняття «дискримінація в сфері праці» своєї визначеності і дає можливість необгрунтованого широкого тлумачення. Це, в свою чергу, сприятиме неоднозначному та суперечливому застосуванню ст. 3 нового ТКУ на практиці. Томузапропоновано щоб перелік ознак дискримінації в сфері праці повинен бути вичерпним та конкретно визначеним у вітчизняному законодавстві.
4. Обґрунтовано низку пропозицій щодо адаптації трудового законодавства України до Європейської соціальної хартії (переглянутої) шляхом унесення змін та доповнень у Конституцію України [1] та нормативно правові акти щодо:
– підвищення рівня захисту права людини на працю та зайнятість;
– особливого захисту прав підлітків, жінок та трудящих-мігрантів;
– забезпечення рівності прав і можливостей особи незалежно від статі у сфері праці;
– удосконалення гарантій прав працівників і роботодавців на свободу об’єднання в організації для захисту своїх економічних і соціальних інтересів та укладення колективних договорів.
5. Результати дослідження можуть бути використані в навчальному процесі, зокрема при підготовці курсу лекцій з дисципліни «Право Європейського Союзу», «Трудове право» тощо.
Структура та обсяг дипломної роботи. Структура обумовлена метою та завданнями дослідження. Диплом складається з вступу, трьох розділів, які містять 9 підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дипломної роботи становить 97 сторінки.
Магістр