Зразок роботи
Вступ
Актуальність дослідження. Сучасна кримінальна політика України зорієнтована на посилення протидії тяжким і особливо тяжким злочинам при одночасному пом’якшенні кримінальної відповідальності за злочини невеликої і середньої тяжкості. Демократичні перетворення в Україні зумовили кардинальні зміни деяких принципових положень кримінальної політики. Серед її основоположних ідей стали визнаватися, в першу чергу, гуманізм і лібералізм, що є не важливим і тоді, коли призначаються покарання.
Призначення покарання є важливою та відповідальною частиною діяльності суду щодо розгляду і вирішення кримінальних справ, від якої залежить законне і справедливе покарання.
Увага до загальних правил призначення покарання, а також до їх нормативного виразу, не послаблюється з розвитком кримінальної науки та законодавства, тим більше що чинний кримінальний закон України лише перераховує обставини, що підлягають врахуванню при застосуванні покарання, не даючи дефініції загальних засад призначення покарання, не вказуючи на співвідношення їх з принципами призначення покарання та не вирішуючи інших питань, які мають зв’язок із досліджуваною категорією та стоять перед теорією і практикою кримінального права.
Проблемні питання призначення покарання завжди вважалися актуальними і були об’єктом дослідження таких вчених як: О. Євдокімова, М. Бажанова, В. Навроцького, М. Хавронюка, О. Дудорова, Г. Жаровської, І. Митрофанова, В. Полтавець, С. Сухонос, Ш. Давлатова, Н. Сторчак, А. Хильченко, О. Панчак тощо.
В юридичній літературі дослідженню загальних засад призначення покарання присвячена досить велика кількість публікацій, однак, не дивлячись на це, слід відмітити відсутність робіт які б були спрямовані на цілісне, всебічне та комплексне вивчення даної теми.
Мета і завдання дослідження. Мета роботи полягає у проведенні комплексного теоретико-правового дослідження та системного аналізу загальних засад призначення покарання, передбачених кримінальним законодавством України, а також у визначенні їх поняття, принципів, видів та співвідношення із спеціальними засадами. Мета дослідження обумовлює його завдання, які можна сформулювати наступним чином:
- дослідити загальні принципи призначення покарання у кримінальному праві;
- розкрити суть поняття загальних засад призначення покарання та охарактеризувати їх основні ознаки;
- з’ясувати види загальних засад призначення покарання та дати їм характеристику;
- визначити співвідношення загальних та спеціальних засад призначення покарання;
- дослідити питання реалізації правил призначення покарання у судовій практиці.
Об’єктом дослідження є загальні засади призначення покарання.
Предметом дослідження є норми кримінального законодавства України, що закріплюють основні положення та регулюють основні аспекти щодо загальних засад призначення покарання. А також інші матеріали (матеріали судової практики, наукова та учбова література, періодика) що стосується досліджуваної проблеми
Методи дослідження. Методологічне підґрунтя дослідження становлять принципи, методи і способи, що забезпечують комплексність, всебічність дослідження поставленої проблеми. При дослідженні використана сукупність загальнонаукових і спеціально-наукових методів пізнання, які забезпечили об’єктивний аналіз досліджуваного предмета.
Структура та обсяг курсової роботи обумовлені метою і завданнями дослідження. Курсова робота складається із вступу, основної частини (три розділи), висновків та списку використаних джерел та літератури.
РОЗДІЛ 1.
ПРИНЦИПИ ТА ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ ПРИЗНАЧЕННЯ ПОКАРАННЯ В КРИМІНАЛЬНОМУ ПРАВІ
Для розбудови правової держави важливим є забезпечення дієвості всіх механізмів її правової системи, зокрема встановлення механізму кримінально-правових заходів реагування на вчинення злочинів, панівне місце серед яких посідає призначення покарання, правильність застосування якого відіграє значну роль у протидії злочинності [18; с. 187].
Призначення покарання це врегульовані кримінальним законом процедури вибору судом виду і розміру (строку) покарання за злочин, який було вчинено, з урахуванням його суспільної небезпечності, особи винного, розмірів заподіяної шкоди та інших передбачених законодавством обставин.
Інститут призначення покарання формується завдяки значної кількості норм, на підставі яких суддею здійснюється вибір виду й міри покарання. Без з’ясування їх змісту і системи неможливе формування комплексного уявлення про інститут призначення покарання та питання кримінальної відповідальності загалом, а також подальше вдосконалення їх законодавчої регламентації та практики реалізації [20; с. 75].
Аналіз кримінального законодавства, судової практики та юридичної літератури свідчить, що вимоги щодо призначення покарання поділяються на три групи: принципи призначення покарання, загальні засади призначення покарання і спеціальні правила призначення покарання.
Вивчаючи нормативну основу всіх зазначених вимог, можна говорити про те, що в Кримінальному кодексі України (далі – КК України) опосередковано закріплено деякі принципи призначення покарання, загальні засади комплексно відображаються лише в одній статті КК України, а спеціальні правила розосереджені в різних нормах кримінального закону [2].
Особливо важливим є дослідження таких питань, як поняття принципів призначення покарання, та їх відмежування від загальних засад призначення покарання.
1.1. Загальні принципи призначення покарання
Неможливо повноцінно провести дослідження інституту призначення покарання попереднього не розглянувши принципи призначення покарання. Проблематика принципів того чи іншого кримінально-правового інституту лежить в основі вирішення питань щодо його змісту і цільового призначення, є основою з’ясування його суті, ознак, практичного значення та співвідношення з іншими кримінально-правовими інститутами. Справедливим є те, що в науці кримінального права даній проблемі приділялось і приділяється досить багато уваги. Не є винятком, в даній ситуації, і інститут призначення покарання [9; с. 6].
Проблемні питання принципів призначення покарання є дискусійною темою у сучасному кримінальному праві. І незважаючи на те, що даній проблематиці присвячено чимало праць науковців, до теперішнього часу все ще не з’ясовані питання щодо системи даних принципів, формулювання окремих принципів, питання про їх співвідношення із загальними засадами [16; с. 176].
Щоб досягти законодавчо визначену мету покарання, підвищити його ефективність протидії злочинним проявам, у цілях максимальної диференціації та індивідуалізації покарання судді мають к
Магістр