Зразок роботи
В силу своїх вікових особливостей підлітки відрізняються не лише дезадаптованістю, але і психологічною незахищеністю в соціальному середовищі. Їм властиві такі полярні якості, як невпевненість і імпульсивність, безпечність і тривожність, товариськість і замкнутість, конформність і конфліктність, залежність і самостійність (Г.М. Прихожан, А.О. Реан). В результаті міжособові стосунки підлітків характеризуються у ряді випадків напруженістю, непередбачуваністю і конфліктністю, а одним з найбільш гострих відчуттів стає почуття самотності.
Враховуючи те, що підлітковий вік має принципове значення для розвитку особистості в цілому, є сензитивним в плані соціалізації, проблема переживання самотності підлітками вимагає особливої уваги.
Окреслені фактори і обумовлюють актуальність обраної теми дослідження «Психологічні чинники суб’єктивного переживання самотності в підлітковому віці».
Теоретико-методологічну основу дослідження склали концептуальні положення, що склалися в рамках філософії та психології особистості ідей про взаємодію людини з оточуючим світом, суспільством, культурою (Л.С. Виготський, А.Н. Леонтьєв, А.Маслоу, К.Роджерс, Корчагина С.Г.); положення сучасної психології про вікові особливості процесу розвитку, соціалізації особистості (Б.Г. Ананьев, Л.И. Божович, Л.С., Выготский, И.С. Кон); положення про сутність, особливості перебігу, психічного розвитку підліткового періоду (Л.С. Выготский, С.Л. Рубінштейн, Ф.Дольто, А.О. Реан, І.М. Слободчиков );
Об’єкт дослідження − суб’єктивне переживання самотності в підлітковому віці.
Предмет дослідження − тривожність, самооцінка, комунікабельність, агресивність як чинники суб’єктивного переживання самотності.
Мета − теоретично обгрунтувати та емпірично виявити психологічні чинники суб’єктивного переживання самотності в підлітковому віці.
Для досягнення мети, були поставлені такі завдання:
− проаналізувати теоретичні джерела з метою загальної характеристики та визначення психологічних чинників підліткового віку;
− висвітлити суть такого феномену, як «самотність»; окреслити основні підходи до вивчення проблеми самотності;
− з’ясувати дефініцію самотності в підлітковому віці, враховуючи змістовні характеристики та закономірності даного періоду розвитку.
− розробити рекомендації, щодо подолання переживання самотності в підлітковому віці.
Для розв’язання поставлених завдань застосовувався комплекс таких методів дослідження:
теоретичні: системний аналіз наукових джерел з досліджуваної проблеми; описовий, порівняльний, метод синтезу, аналізу та спостереження;
емпіричні: тестування (методика діагностики рівня суб’єктивного відчуття самотності Д.Рассела і М.Фергюсона; шкала особової і ситуативної тривожності Ч.Спілберга, опитувальник Басса-Дарки, опитувальник Г.Н. Казанцевої, тест на оцінку рівня товариськості Ряховського), метод математичної статистики (кореляційний аналіз Ч. Спірмена).
База дослідження: учні 9-го класу київської середньої загальноосвітньої школи №259 у віці 13-15 років, в кількості 35 осіб, з них 19 хлопчиків і 16 дівчат.
Структура роботи: дипломна робота складається з вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу загальних висновків, списку використаних джерел (64 найменування), 1 таблиці, 5 рисунків, 6 додатків. Зміст викладено на 87 сторінках.
Магістр