Курсова роботи Мислення молодших школярів (ID:257252)

ВСТУП На сучасному етапі розвитку наша країна зазнає значних перетворень у економічній, політичній, виробничій, культурно-освітній сферах життя. Масовий перехід до користування електронно-обчислювальною технікою, робота з різноманітними носіями інформації, впровадження нових технологій виробництва вимагають від кожного індивіда розвиненого логічного мислення, мовлення, пам’яті, уваги. Економічні зміни в країні, активізація політичних дискусій зумовлюють потребу виховувати інтелектуально розвинену особистість, здатну насамперед грамотно, аргументовано та переконливо доводити власну думку. Перетворення в сучасному суспільстві впливають передусім на навчання та виховання підростаючого покоління, тому перед школою постає завдання не тільки подати необхідні знання з різних галузей науки, а й на основі цих знань розвинути особистість школяра, виховати культуру його мислення та мовлення. У цьому аспекті особливої уваги потребує початкова ланка освіти, оскільки тут формується більшість загально навчальних умінь і навичок. Завдання початкової школи – розвинути у дітей вміння та бажання навчатися, наголошуючи при цьому на невимушеній, цікавій формі розвитку у школярів мислення, уваги, зв’язного мовлення. Таким чином, актуальність обраної проблеми дослідження пояснюється, по-перше, потребами сучасного суспільства у всебічно розвиненій особистості, здатній переконливо та аргументовано доводити власну думку; по-друге, недостатнім ступенем використання засобів розвитку пізнавальних процесів як учителями молодших класів, так і батьками школярів. Вивчення розвитку мислення дитини є великим теоретичним і практичним інтересом. Воно є одним з основних шляхів до поглибленого пізнання природи мислення і закономірностей його розвитку. Вивчення шляхів розвитку мислення дитини представляє і цілком зрозумілий практичний педагогічний інтерес. Численні спостереження педагогів показали, що якщо дитина не опановує прикладами розумової діяльності в молодших класах школи, то в середніх вона звичайно переходить в розряд неуспішних. Одним з важливих напрямків у вирішенні цієї задачі виступає створення в початкових класах умов, які забезпечують повноцінний розумовий розвиток дітей, пов'язаний з формуванням стійких пізнавальних інтересів, умінь і навичок розумової діяльності, якостей розуму, творчої ініціативи. Проте такі умови забезпечуються в початковому навчанні поки не повною мірою. Актуальність теми полягає в тому, що мислення в молодшому шкільному віці розвивається на основі засвоєних знань, і якщо немає останніх, то й немає основи для розвитку мислення, і воно не може дозріти повною мірою. Поширеним прикладом у практиці викладання є організація вчителями дій учнів за зразком: надмірно часто вчителі пропонують дітям вправи тренувального типу, що засновані на наслідуванні та не вимагають мислення. В цих умовах недостатньо розвиваються такі якості мислення, як глибина, критичність, гнучкість, які є сторонами його самостійності. Мислення - це опосередковане та узагальнене сприйняття людиною предметів та явищ об'єктивної дійсності в їхніх істотних властивостях, зв'язках та відносинах. Мислення починає свій розвиток в процесі взаємодії дитини з усім, що її оточує. Розвиток мислення створює внутрішні умови для засвоєння знань та навичок, виховання розумових та творчих здібностей. Деякі дослідники навіть доводять, що не можна розмежовувати поняття мислення й мислення творче. Бо сам процес мислення однієї людини настільки своєрідний загадковий, відмінний від мислення іншої людини, що завжди є актом творчим, не зважаючи на його результати та наслідки. Мислення відбувається за законами, загальним для всіх людей, разом з тим у мисленні виявляються вікові та індивідуальні особливості людини. Так, психолог А.А. Смирнов відзначав, що мислення молодшого школяра - це загальнене, здійснюване за допомогою слова і опосередковане наявними знаннями відображення дійсності, тісно пов'язане з чуттєвим пізнанням світу. У різні вікові періоди провідне значення для загального психічного розвитку людини набуває будь-якого одиного із психічних процесів. Так, в ранньому дитинстві основне значення має розвиток сприйняття, в дошкільному віці - пам'яті. Яка ж сторона розумового розвитку забезпечує подальше вдосконалення психіки дитини в молодшому шкільному віці? Психологічні дослідження показують, що в цей період головне значення набуває подальший розвиток мислення. Причому мислення дитини молодшого шкільного віку знаходиться на переломному етапі розвитку. У цей період відбувається перехід від мислення наочно-образного, є основним для даного віку, до словесно-логічного, понятійному мисленню. Актуальність теми обумовлена тим, що в період молодшого шкільного віку відбуваються істотні зміни в психіці дитини засвоєння нових знань, нових уявлень про навколишній світ перебудовує сформовані раніше у дітей життєві поняття, а шкільне мислення сприяє розвитку теоретичного мислення в доступних учням цього віку формах. Завдяки розвитку нового рівня мислення, відбувається перебудова всіх інших психічних процесів, тобто за словами Д. Б. Ельконіна - «пам'ять стає мислячою, а сприйняття - думаючим». Тому саме перебудова всієї пізнавальної сфери в зв'язку з розвитком теоретичного мислення становить основний зміст розумової розвитку в молодшому шкільному віці. Мета роботи: вивчити особливості мислення молодших школярів. Завдання дослідження: 1. аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми розвитку мислення у молодших школярів. 2. визначити методики, що дозволяють діагностувати і виявити проблему. 3. провести констатуючий експеримент, кількісну і якісну обробку отриманих даних. 4. провести перетворюючий експеримент, кількісну і якісну обробку отриманих даних. 5. провести порівняльний аналіз результатів констатуючого і перетворюючого експериментів. 6. дати рекомендації вчителям і батькам з розвитку мислення у молодших школярів. Об'єкт дослідження: мислення молодших школярів. Предмет дослідження: методи вивчення особливостей мислення молодших школярів. Практичне значення. Полягає в тому, що отримані результати можуть бути використані у психодіагностичній роботі психологів соціально-психологічних служб, навчально-виховній роботі викладачів ВНЗ. База дослідження. Дослідження проводиться на базі Сарненського педагогічного коледжу РДГУ. В експерименті взяли учась учні 1 – 4 класів Прислуцького НВК Структура роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури, додатків. Гіпотеза: ми припускаємо, що в учнів початкових класів домінує предметно-образне мислення; більшість дітей мають середній рівень його розвитку, але при цілеспрямованій, систематичній роботі по його розвитку більшість учнів матимуть середній і високий рівень розвитку мислення.