0 800 330 485
Працюємо без вихідних!
Гаряча лінія
Графік роботи
Пн - Пт 09:00 - 20:00
Сб - Нд 10:00 - 17:00
Пишіть в чат:
Для отримання інформації щодо існуючого замовлення - прохання використовувати наш внутрішній чат.

Щоб скористатися внутрішнім чатом:

  1. Авторизуйтеся у кабінеті клієнта
  2. Відкрийте Ваше замовлення
  3. Можете писати та надсилати файли Вашому менеджеру

Конкретне Соціологічне дослідження (КСД) тема: Взаємовідносини у колективі у якому ви навчаєтесь (ID:318234)

Тип роботи: звіт з практики
Дисципліна:Соціологія
Сторінок: 29
Рік виконання: 2019
Вартість: 299
Купити цю роботу
Зміст
ЗМІСТ Практична робота №1 Розробка КСД........................................................3 Практична робота №2 Визначення основних понять.............................8 Практична робота №3 Вибірка в соціологічному дослідженні............10 Практична робота №4 Розробка та логічний аналіз анкети................12 Практична робота №5 Проведення опитування респондентів...........14 Практична робота №6 Статистика та обробка інформації..................15 Практична робота №7 Аналіз та узагальнення результатів...............25 зв'язатися зі мною можна через email : darnax10@gmail.com або через номер телефону : +38 098 3312788
Не підійшла ця робота?
Ви можете замовити написання нової роботи "під ключ" із гарантією
Замовити нову
Зразок роботи
Зі мною можна ЗВ'ЯЗАТИСЯ по телефону : +380983312788 або по еmail : darnax10@gmail.com Практична робота №1 Розробка методологічного розділу програми конкретного соціологічного дослідження (КСД). 1.У час стрімкого наукового прогресу і величезного обсягу інформації, яку переробляємо щогодини, важливо зберегти себе, свій людський вигляд, не стати «машиною», простим виконавцем робочих функцій. Необхідно створити такі умови для процвітання того або іншого підприємства, фірми, установи, щоб люди в цій організації відчували себе «командою». Однією з ознак команди є згуртованість, взаємовиручка, підтримка і одночасно вимогливість до себе та інших. Одним з найважливіших показників, що колектив – це «команда», є хороший соціально-психологічний клімат, тобто такий стан у колективі, коли кожному його члену надаються оптимальні умови для реалізації його здібностей і схильностей. Таким чином, наявність позитивного соціально-психологічного клімату в колективі – один з показників його зрілості, результат великої та клопіткої праці керівництва. Соціально-психологічний клімат (СПК) – це не тільки проблема сьогоднішніх соціально-психологічних складнощів соціального і НТП, а й водночас і проблема для вирішення завтрашніх перспективних завдань, пов’язаних з моделюванням нових, більш досконалих, ніж раніше, людських відносин і спільнот. Проблемі соціально-психологічного клімату в колективі присвячено багато праці як у вітчизняній, так і зарубіжній науковій літературі. Значну увагу приділяли цим дослідженням Г. М. Андреєва , В. М. Мясищев,Б. А. Паригін, К. К. Платонов. Інтерес до цієї теми, перш за все, пов’язаний з результатами Хоторнських досліджень, що дали змогу виявити наявність взаємозв’язку між продуктивністю праці групи й особливостями її психологічного клімату (А. Л. Свинецький). Метою статті є дослідження соціально-психологічного клімату студентського колективу та чинників, що впливають на його формування. За визначенням, СПК – це результат сумісної діяльності людей, їх міжособистісні відносини. Він виявляється в таких групових ефектах, як настрій і колективна думка, індивідуальне самопочуття в колективі. Ці ефекти мають відображення у взаємовідносинах, пов’язаних з процесом праці та вирішенням загальних завдань колективу. Змістова характеристика психологічного клімату пов’язана, як правило, з самопочуттям людини в колективі (настроєм, задоволенням, психологічним комфортом); коли самопочуття людей переноситься на їхнє ставлення до праці та інших членів колективу, на міжособистісні відносини, на загальні відносини. Тоді складається 4 СПК. Саме в такому аспекті розглядають психологічний клімат Б. Д. Паригін, К. К. Платонов, Г. А. Моченок. Отже, змістовна характеристика відображає відносини між членами колективу. В свою чергу, ці відносини відображаються в свідомості людини та стають джерелом її настрою, самопочуття. Психічні відносини, що виникають при взаємодії людини з людиною, мають, за визначенням В. Н. Мясищева, «…двостороннійвзаємний характер» та виступають як «взаємовідносини» двох суб’єктів . Отже, через аналогію соціально-психологічних явищ з кліматом, поперше, розкривається значення групових ефектів як умови міжособистісної взаємодії в колективі, що визначає зворотний вплив міжособистісних відносин на спільну предметно-практичну діяльність людей. По-друге. За допомогою цієї аналогії соціально-психологічний клімат характеризується як стан міжособистісних відносин, що передбачує їхню здатність змінюватися. Динаміка змін СПК зумовлена, по-перше, детермінантами зовнішнього порядку (матеріально-технічними та організаційно-управлінськими умовами предметно-практичної діяльності людей) і, по-друге, відображенням та розумінням міжособистісних відносин як взаємовідносин. Чинники визначають зміст і стан СПК у кожний конкретний момент і становлять його структуру і функції. Виділяють два рівні таких чинників: а) чинники глобальної макросфери – це система суспільних відносин, соціально-психологічна атмосфера загалом, соціально-економічна ситуація в країні; б) чинники локальної мікросфери – це предметно-речова сфера діяльності та взаємодії членів кол ективу між собою. На нашу думку, найбільш доречним методом дослідження СПК у колективі є анонімне анкетне опитування, яке збільшує відвертість людини і знижує відповідальність за сказане судження. Це дає змогу більш детально вивчити ті чи інші феномени цієї проблеми, а також змоделювати цілісну картину. 2.На, сьогоднішній день, в Україні, проблема соціально психологічного клімату дуже актуальна і перспективна, оскільки зростають вимоги до психологічного включення людини в ту чи іншу діяльність. Особливо ця проблема актуальна в управлінській діяльності. Як затверджує успішні менеджери, що для створення і процвітання фірми необхідно, щоб люди-службовці в цій установі відчували себе “командою”.Однією з ознак “команди” є згуртованість, взаємовиручка, підтримка і одночасно вимогливість до себе та інших. Одним з найважливіших показників, що колектив “команда” є хороший соціально-психологічний клімат. Тобто такий стан в колективі, коли його члену видаються оптимальні умови для реалізації його здібностей і схильностей. Позитивний, злагоджений, приємний соціально-психологічний клімат у колективі організації виступає на перший план, адже від згуртованості усіх працівників залежить ефективність діяльності організації. 5 Соціально-психологічний клімат у колективі породжується міжособистісною взаємодією.Настрій однієї людини впливає на настрій іншої, позначається на різноманітних актах поведінки, діяльності, життя л.дини в тому числі, й на процесі трудової діяльності. При вирішенні більшості задач, особливо складних, рішення яких вимагає різноманітних знань, навичок і участі багатьох людей, результати колективної діяльності набагато перевищують просту суму індивідуальних досягнень. В.В. Кривіцька А.В. Слободянюк Соціологічне дослідження 2018р 3.Згідно результатів проведеного раніше соціального дослідження на тему «Причини виникнення конфліктів у колективі», яке проводилось професійною соціологічною організацією «SOCIS» - центру соціальних маркетингових досліджень у 2016 році ми можемо навести такі дані: На питання «Ваше ставлення до конфліктів у колективі» 12,7% відповіли що позитивне, 12,3% відповіли що скоріше позитивне, 18,6% важко сказати відповідь на дане запитання, 21,9% скоріше негативно відносяться до конфліктів у колективі, 34,7% негативно відносяться до конфліктів у колективі. Це дає нам можливість зробити висновок - більшість респондентів негативно ставляться до конфліктів у колективі. На питання «Який тип поведінки в конфліктній ситуації вам близький?» - 25% респондентів обрали конкуренція і співробітництво, 31,25% - вибрали варіант уникнення, 15,5% - вибрали варіант пристосування, 3,3% - обрали варіант компроміс. Аналізуючи інформацію отриману з відповідей на дане питання можна сказати, що більшості респондентів при виникненні конфліктної ситуації близький тип поведінки, уникнення. На питання: «Чи можливо, на вашу думку, попередити конфлікти в колективі?» - 50% респондентів відповіли - так, 50% відповіли ні. Отже відповіді респондентів розділилися на дві рівні частини. Це свідчить, що не всі респонденти знають передумови виникнення конфлікту. На думку респондентів частіше ініціатором конфлікту є жіноча стать [4]. Об’єктом дослідження є студенти ВНТУ, 1 курсу факультет менеджменту віком від 18 до 22 років. Об’єкт складається з 31 особа, серед яких 26 осіб (%) – представники чоловічої статі і 6 осіб (%) – представники жіночої статі. Предметом дослідження є ставлення студентів ВНТУ до виникнення конфліктів у колективі. Метою даного соціологічного дослідження є з’ясувати як ставляться студенти ВНТУ, які навчаються на факультеті менеджменту та інформаційної безпеки до виникнення конфліктів у колективі. В результаті має сформуватися загальна картина проблеми та на основі отриманих результатів розробити практичні рекомендації щодо можливих шляхів вирішення проблеми. 6 А.В. Слободянюк Т.С.Костюк Соціологічне дослідження 2017 р Для вивчення проблеми конфліктів у колективі було проведене соціологічне дослідження, в ході якого було опитано 47 осіб. Серед них 32 особи(68,09%) – представники жіночої статі і 15(31,91%) – представники чоловічої статі. Віком 18 р. – 1 особа(2,13%), 19 років – 15 осіб(31,91%), 20 років – 31 особа(65,96%). На питання «Як ви розумієте поняття «конфлікт»?» переважна більшість, а саме 33 особи(70,21%) відповіли, що це протиріччя поглядів; 7 осіб(14,89%) відповіли, що це сварка двох і більше людей, таку ж саму кількість голосів набрала відповідь – зіткнення протилежних цілей. Це свідчить, що більшість осіб конфліктують саме через погляди. На питання «Чи трапляються у вашому колективі конфлікти?» більша половина опитуваних, а саме 25 осіб(53,19%) відповіли, що часто; трішки менша кількість – 18 осіб(38,3%) відповіли, що дуже рідко; лише 4 опитуваних(8,51) відповіли, що постійно. З відповідей видно, що існує багато суперечностей у колективах. Із таблиці двомірного розподілу ознак ми отримали таку інформацію, що на питання «На скільки ви задоволені стосунками з колегами?» 3 жінок відповіли, що задоволені повністю, таку ж відповідь дав 1 чоловік; 20 жінок відповіли : скоріше «так», ніж «ні», 8 чоловіків мають таку саму думку; однакова кількість осіб обох статей(по 3 особи), відповіли, що скоріше «ні», ніж «так»; 1 жінка і 1 чоловік зовсім не задоволені стосунками; 2 чоловікам і 5 жінкам було важко відповісти на це запитання. Робимо висновок, що жінки більше задоволені стосунками в колективі, ніж чоловіки. Із таблиці двомірного розподілу ознак з такими запитаннями : «Чи часто ви потрапляєте у конфліктні ситуації?» і «Чи здатні ви на поступки у конфліктній ситуації?» ми отримали таку інформацію, що 1 людина потрапляє часто в такі ситуації і здатна на поступки. Троє опитуваних постійно потрапляють у конфлікти, але не йдуть на поступки. Одна особа, яка постійно потрапляє у конфлікти вирішує їх залежно від ситуації. Четверо осіб часто потрапляють у конфлікти, але 2 здатні на поступки, а 2 - ні. Ще 9 осіб часто бувають у конфліктних ситуаціях, в 6 – все залежить від ситуації, в а 3 – від настрою. 28 осіб дуже рідко потрапляють у конфлікті ситуації, з них 10 – здатні на поступки, 3 – не знатні, в 11 людей – все залежить від ситуації і в 4 – все залежить від настрою. І лише 1 людина ніколи не потрапляє у конфліктні ситуації і здатна на поступки. Аналізуючи питання «Назвіть, будь ласка, найбільш поширені соціально-психологічні причини виникнення конфліктів у колективі», можна побачити, що 6 осіб (20%) вважають основною причиною виникнення конфліктів – порушення норм культури спілкування; 7 опитаних (23,3%) – непорозуміння між людьми з огляду на вияв сильних емоцій; 10 студентів (33,4%) обрали варіант – надмірне прагнення до влади; 7 респондентів (23,3%) – психологічна 7 несумісність людей. Отже, можна зробити висновок, що більшість респондентів вважають найбільш поширеною причиною виникнення конфліктів у колективі – надмірне прагнення до влади. Виходячи із проведеного соціологічного дослідження, можна сказати, що більшість студентів задоволені стосунками в колективі, що підтверджує відповідну гіпотезу приблизно на 67-70%. Молодь прагне до покращення стосунків різними комунікативними способами. Чи може особистість здобути в колективі статус, що не відповідає критеріям її реальної цінності як члена групи? Таким чином існує проблемна ситуація, яка полягає в тому, що між людьми виникає боротьба за владу у колективі і через це виникає більшість конфліктів. Список використаних джерел 1.А.В. Слободянюк Т.С.Костюк “Причини виникнення конфліктів у колективі”. 2.В.В. Кривіцька А.В. Слободянюк Соціологічне дослідження 2018р. 3.2013 р. “Українська наука: минуле, сучасне, майбутнє” Пушкар З., Войтович Г. “СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ КЛІМАТ У КОЛЕКТИВІ ТА ЧИННИКИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ЙОГО ФОРМУВАННЯ” . www.irbis-nbuv.gov.ua › cgi-bin › irbis_nbuv › cgiirbis_64 › Un_msm_2... 8 Практична робота №2 Визначення основних понять програми за темою дослідження. А. С. Горбачов А. В. Слободянюк с. д. 2018 р. Обєкт дослідження є студенти 1 курсу ФМІБ ВНТУ групи МФК19-Б МВКД-19Б МЛ-19Б. Об’єкт складається з 31 осіб, з яких 26 чоловічої статі та 5 жіночої, віком від 16 до 19 років. Предметом даного соціологічного дослідження є думка представників молоді ВНТУ про причину утворення та ставленя до конфлікту Метою даного соціологічного дослідження є з'ясувати, як ставиться сучасна молодь представлена молоддю ВНТУ до конфлікту та еа основі отриманих рузультатів розробити практичні рекомендації щодо можливих шляхів вирішення проблеми. Завданя 1.Дослідити чи вважаєте проблему конфліктів актуалбною? 2.З'ясувати наскільки ви задоволені стосунками з Вашими колегами? 3.Д0слідити Як розуміють поняття конфлікт? 4.Дослідити як ви ставитеся до винекнення конфліктів у колективі ? 5.Дослідити чи намагаються люди уникати конфліктів ? 6.Дослідити як ви поводитесь у конфлікті? 7.З'ясувати у якому віці люди найбільш конфліктні? Терміни Конфлі́кт(лат.conflictus— зіткнення, сутичка)— зіткнення протилежнихінтересівіпоглядів, напруження і крайнє загостреннясуперечностей, що приводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями; ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію несумісну з інтересами іншої сторони. 9