Зміст
1. Філософія і світогляд. Структура світогляду.
2. Основні історичні форми світогляду та їх специфіка: міфологічний, релігійний, філософський.
3. Філософія як специфічна форма суспільної свідомості. Основне коло філософських проблем. Предмет та функції філософії.
4. Основне питання філософії як філософська проблема. Історія і сучасність.
5. Основні методи філософського пізнання. Діалектика і метафізика.
6. Основні способи і форми буття філософії. Філософія і філософування. Західна та східна парадигми філософії та філософування.
7. Морально-етичний характер філософської думки Стародавньої Індії. Ортодоксальні і неортодоксальні течії і школи.
8. Соціально-етичний характер філософської думки Стародавнього Китаю: конфуціанство і даосизм.
9. Етичний раціоналізм Сократа. Основні Сократівські школи (кініки, кіренаїки).
10. Система об’єктивного ідеалізму Платона.
11. Філософська система Аристотеля.
12. Атомістичний матеріалізм (Левкіпп, Демокріт, Епікур, Лукрецій Кар).
13. Суперечки про природу універсалій в Середньовічній філософії: номіналізм і реалізм.
14. Фома Аквінський як систематизатор схоластичної філософії. Принцип гармонії віри та розуму.
15. Провідні ідеї, основні проблеми і специфічні риси філософської думки Київської Русі (Іларіон, Нестор, Володимир Мономах, Кирило Туровський, Клим Смолятич, Даниїл Заточник).
16. Характерні риси і основні течії натурфілософії епохи відродження (М. Кузанський, Дж. Бруно).
17. Проблема методу пізнання у філософії Нового часу. Емпіризм та раціоналізм (Ф. Бекон, Р. Декарт).
18. Проблема субстанції у філософії Нового часу (Р. Декарт, Б. Спіноза, Г. Лейбніц).
19. Матеріалістичний сенсуалізм Дж. Локка та ідеалістичний сенсуалізм Дж. Берклі у філософії Нового часу.
20. Провідні ідеї, основні проблеми і характерні риси філософії Просвітництва (деїсти Монтеск’є, Вольтер, Руссо; матеріалісти Ламетрі, Дідро, Гольбах, Гельвецій).
21. І. Кант – засновник німецької класичної філософії. Основні проблеми та характерні риси гносеології та етики Канта. Категоричний імператив.
22. Діяльнотворча основа буття у філософії Й. Г. Фіхте. Сутність його діалектики.
23. Філософія тотожності Ф. В. Й. Шеллінга. Метод інтелектуальної інтуїції.
24. Філософська система і метод Г. В. Ф. Гегеля.
25. Соціокультурні передумови, джерела виникнення і становлення марксистської філософії. Історична доля марксизму.
26. Провідні ідеї, характерні риси, основні проблеми діалектико-матеріалістичної філософії.
27. Провідні ідеї, специфічні риси і основні проблеми філософії ірраціоналізму (А. Шопенгауер, Ф. Ніцше): порівняльний аналіз.
28. Виникнення позитивізму, основні етапи його розвитку. Вчення О. Конта про три стадії у розвитку пізнання. Класифікація наук за Контом.
29. Проблема буття людини у філософії екзистенціалізму.
30. Ідея несвідомого у класичному психоаналізі З. Фрейда. Структура психіки людини за Фрейдом. Еволюція ідеї несвідомого у неофрейдизмі (К. Юнг, Е. Фромм).
31. Провідні ідеї, специфічні риси і основні проблеми філософської концепції Г. Сковороди.
32. Теософська та антропологічна проблематика в українській та російській релігійній філософії (П. Юркевич, В. Соловйов, М. Бердяєв).
33. Еволюція сучасної релігійної філософії: неотомізм, персоналізм, тейярдизм.
34. Основні методологічні концепції мови науки і природної мови у неопозитивізмі: логічний позитивізм, лінгвістичний позитивізм.
35. Концепція розвитку наукового знання за К. Поппером і теорія наукових революцій за Т. Куном у філософії постпозитивізму.
36. Культурологічні концепції філософії історії (М. Данилевський, О. Шпенглер, А. Тойнбі, П. Сорокін).
37. Специфічні риси і коло проблем сучасної герменевтики як теорії розуміння, методу гуманітарних наук, мистецтва тлумачення текстів та інших досягнень культури людства (Х.-Г. Гадамер).
38. Ідея суспільного прогресу: історія і сучасність. Проблема критеріїв суспільного прогресу.
39. Походження людини як філософська проблема. Специфіка та основні проблеми людського буття.
40. Поняття методу і методології. Класифікація методів.
41. Рівні, форми і методи наукового пізнання.
42. Чуттєве та раціональне пізнання, співвідношення їх форм.
43. Основні проблеми сучасної гносеології. Основні види і принципи пізнання.
44. Наука як феномен культури і об’єкт філософського дослідження. Специфіка і основні функції науки.
45. Проблема істини у філософії. Співвідношення абсолютної та відносної істини в процесі пізнання. Конкретність істини.
46. Суб’єкт, об’єкт і предмет пізнання.
47. Практика як критерій істини. Структура та основні форми практики.
48. Поняття закону. Класифікація законів.
49. Філософський зміст категорії буття. Основні форми буття.
50. Матерія як філософська категорія. Основні форми руху матерії.
51. Спосіб і форми існування матерії (рух, простір і час)
52. Генеза свідомості як філософська і наукова проблема. Відображення та його форми.
53. Сутність і структура свідомості. Мислення і мова.
54. Суспільна свідомість та її структура: рівні і форми.
55. Сутність і значення творчості у житті людини. Основні форми творчості.
56. Зміст, методологічне значення і світоглядний аспект основних законів діалектики.
57. Специфічні риси та методологічне значення категорій діалектики у процесі пізнання.
Магістр