0 800 330 485
Працюємо без вихідних!
Гаряча лінія
Графік роботи
Пн - Пт 09:00 - 20:00
Сб - Нд 10:00 - 17:00
Пишіть в чат:
Для отримання інформації щодо існуючого замовлення - прохання використовувати наш внутрішній чат.

Щоб скористатися внутрішнім чатом:

  1. Авторизуйтеся у кабінеті клієнта
  2. Відкрийте Ваше замовлення
  3. Можете писати та надсилати файли Вашому менеджеру

Французький розмовний дискурс: прагматичний аспект (ID:157997)

Тип роботи: курсова
Дисципліна:Іноземна мова
Сторінок: 41
Рік виконання: 2014
Вартість: 250
Купити цю роботу
Зміст
Вступ РОЗДІЛ 1. Поняття «дискурс» у лінгвістиці 1.1. Визначення терміну «дискурс» 1.2. Типи дискурсу 1.3. Розмовний французький дискурс і його характеристики РОЗДІЛ 2. Прагматичні особливості французького розмовного дискурсу 2.1. Прагматика і французький розмовний дискурс 2.2. Ситуативно-прагматичне використання розмовних одиниць 2.3. Адресно-прагматичне використання розмовних одиниць Висновки Список використаної літератури
Не підійшла ця робота?
Ви можете замовити написання нової роботи "під ключ" із гарантією
Замовити нову
Зразок роботи
У сфері мовознавства у основі теорії дискурсу стоїть твердження про недостатність аналізу мови як системи. Розширення проблематики дискурсу здійснив французький філософ М.Фуко. Він зв'язав лінгвістичні аспекти дискурсу з проблематикою створюваною різними дискурсами понятійної і логічної структури, яка ними починається, розгортається, чи видозмінюється або усувається. Теорія дискурсу визначає різні типи: дискурс політичний, правовий, філософський, художньо-літературний і ін. У межах окремих дискурсів іноді визначають так звані архітексти, або конститутивні дискурси, які окреслюють і визначають дискурси, похідні і вторинні. У курсовій роботі увагу буде приділено характеристиці розмовного дискурсу сучасної французької мови. Отже, сучасний розмовний дискурс – це в першу чергу, миттєвість, спонтанність, непідготовленість, до певної міри вигуковість та емоційність, мовні уподобання. Розмовному дискурсу (мова йде як про розмовний дискурс в загальному, так і про французький розмовний дискурс, зокрема) також властива інформативність самої ситуації і, як наслідок, компресія мовної форми: контамінація, метонімія, еліпсис, граматичні експресиви, семантичні конденсати. Особливістю розмовного дискурсу є думка про адресата, ввічливість. Мета розмовного дискурсу – забезпечити розуміння змісту висловлення (використання гіпербол, епітетів, метафор і порівнянь, словотворчість, цитація, створення нових фразеологізмів). Розвиваються в розмовній стихії актуальні для особистості ціннісні моделі: мистецтво компліменту, розширення етикетних кліше, закріплення мовної евристики (генеративних висловлювань).