Клімат, води та життя Атлантичного океану (ID:257741)

Атлантичний океан — найбільш вивчений і освоєний людьми зі всіх океанів. Свою назву він отримав по імені титана Атланта. В різний час його називали по-різному: "Море за Геракловими стовпами", "Атлантік", "Західний океан" і т. д. Назва "Атлантичний океан" вперше з'явилася в 1507 році на карті Вальдземюллера, з того часу назва затвердилася в географії. Межі Атлантичного океану проходять по берегам 4-х материків (Євразії, Африки и Північної та Південної Америки) — природні, з океанами — умовні: на півночі з Північним Льодовитим океаном, на заході і сході, звичайно, з Тихим та Індійським океанами. Принцип проведення меж у авторів відрізняється. Так, А. В. Гембель вважає, що найбільш репрезентативними є межі, які проведені за гідрологічними даними (водному балансу, солоності, температурі та динаміці вод). Однак відсутність достатньої кількості даних в цілому ряді регіонів не дозволяє враховувати ці фактори і проводити по ним межі. Тому, частіше всього межі проводять по орографічних одиницях: підводних плато, хребтах, островах. Межа з Північним Льодовитим океаном проводиться по паралелі 70° пн. ш. Баффінова Земля — острів Диско, мис Брустер (Гренландія) — 61° пн. ш. на Скандинавському півострові. Межа з Тихим океаном: від острова Осте (Вогняна Земля) до мису Штернек (Антарктида). Межа з Індійським океаном — мис Голковий, і по меридіану 20° сх. д. до Антарктиди. Всі інші межі – сухопутні і проходять по береговій лінії материків.