Зразок роботи
Сучасний світ заходиться у процесі постійних змін в будь-якій сфері людської життєдіяльності, включаючи ринок праці, який має відповідати сучасним тенденціям та бути відкритим до змін. Конструктивний розвиток ринку праці значно залежний від ступені розвитку соціально-економічного різноманіття. А отже, антидискримінаційна політика, або, в ідеалі, відсутність дискримінації на ринку праці взагалі, має стати невід’ємним структурним елементом світу майбутнього.
Тому актуальність досліджуваної теми полягає у необхідності вивчення такого питання, як дискримінація на ринку праці з метою глибшого розуміння даного явища то розробки механізмів та методів його подолання.
Ринок праці є надзвичайно важливим елементом економіки, який здатен задати тон подальшим економічним процесам, що формуватимуть картину світу. Об’єктом дослідження даної роботи є ринок праці як структурний елемент економіки.
Предметом дослідження є саме дискримінація на ринку праці як фактор формування економіки, як світової, так і національної, оскільки вплив та наслідки дискримінації на ринку праці – питання, яке вивчене недостатньо.
Метою дослідження даної роботи є вивчення явища дискримінації на ринку праці та обґрунтування необхідності глибшого дослідження цього історичного феномену з метою подолання та викорінення з сучасної світової економічної системи.
Гіпотеза дослідження полягає у тому, що дискримінація на ринку праці є деструктивним фактором економіки, як світової, так і національної, тому її потрібно викорінювати з метою соціально-економічного процвітання світової системи.
У відповідності з метою і гіпотезою дослідження ставимо такі завдання:
• дослідити поняття дискримінації на ринку праці, її можливі витоки та джерела, а також, систематизувати види дискримінації за різними критеріями;
• проаналізувати можливі впливи дискримінації у сфері трудових відносин на економіку, а також описати прояви дискримінації на українському ринку праці;
• описати можливі методи боротьби із дискримінацією на ринку праці з огляду вже існуючого досвіту держав світу, а також запропонувати універсальні методи боротьби із дискримінацією на ринку праці, які можуть бути застосовані як для світової економіки взагалі, так і для національних економік зокрема.
Важливим аспектом дослідження є методологічна основа роботи. Під час роботи були застосовані такі методи дослідження: метод спостереження та порівняння, метод абстрагування і конкретизації, аналізу, метод дедукції та індукції, історичного аналізу, а також метод синтезу
Наукова новизна дослідження полягає у систематизації теоретичних питань такого явища, як дискримінація на ринку праці, розгляді даного питання як фактору розвитку економіки з універсальної точки зору, та у використанні опису досвіду боротьби із дискримінаціє у сфері трудових відносин різних країн світу.
Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає у можливості використання даної роботи у процесі наукового пізнання, також результати даної роботи можуть бути використані під час аналізу явища дискримінації на ринку праці в освітніх та професійних сферах, та з метою врахування при вдосконаленні антидискримінаційної політики трудових відносин в Україні.
Логіка дослідження зумовила структуру курсової роботи: вступ, три розділи (теоретичні аспекти досліджуваної теми, дискримінація у сфері купівлі та продажу трудових послуг у практичному аспекті, подолання дискримінації на ринку праці в умовах сьогодення), висновки, список використаних джерел із 25 найменувань, два додатки. Загальний обсяг роботи – 38 сторінок (без титульної сторінки, змісту, джерел та додатків).
3.2. Досвід боротьби з дискримінацією на ринку праці деяких країн
Міжнародна конвенція про ліквідацію всіх форм расової дискримінації передбачає (у статті 2.2), що країни, які ратифікували конвенцію, мають впроваджувати дій з метою усунення систематичної дискримінації, включно з програмами позитивної дискримінації [22]. Проте такі програми не мають тягнути за собою збереження нерівних або окремих прав для різних расових груп після досягнення цілей, заради яких вони були впроваджені.
Комітет ООН з прав людини зазначає, що принцип рівності іноді вимагає від держав-учасниць позитивної дискримінації з метою зменшення або усунення умов, які спричиняють або сприяють увічненню дискримінації, забороненою вищезазначеною Конвенцією [25]. Розглянемо деякі конкретні приклади боротьби з дискримінацією на ринку праці з боку конкретних держав. Дії держави у боротьбі проти дискримінації можуть варіюватися від реалізації конституційних норм до активного вдосконалення законодавства, цільових програм та механізмів примусового виконання.
Індія та Малайзія, наприклад, є двома країнами, де квоти на групи населення (кількості працівників на робочий колектив), що знаходяться під ризиком бути дискримінованими під час працевлаштування, закріплені у конституції та відповідних законодавчих актах [22]. Обидві країни показали, що квоти працюють дуже добре, проте сильно політизуються. Квоти також показали значні результати у боротьбі з дискримінацією на ринку праці в конкретних соціальних програмах.
Магістр