0 800 330 485
Працюємо без вихідних!
Гаряча лінія
Графік роботи
Пн - Пт 09:00 - 20:00
Сб - Нд 10:00 - 17:00
Пишіть в чат:
Для отримання інформації щодо існуючого замовлення - прохання використовувати наш внутрішній чат.

Щоб скористатися внутрішнім чатом:

  1. Авторизуйтеся у кабінеті клієнта
  2. Відкрийте Ваше замовлення
  3. Можете писати та надсилати файли Вашому менеджеру

Аналіз принципів діяльності сучасних аналітичних центрів та визначення їх ролі в політичних системах (ID:105826)

Тип роботи: курсова
Сторінок: 61
Рік виконання: 2015
Вартість: 200
Купити цю роботу
Зміст
ВСТУП РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ АНАЛІТИЧНИХ ЦЕНТРІВ 1.1. Зміст поняття та класифікація аналітичних центрів 1.2. Призначення та функції аналітичних центрів в сучасній політичній системі 1.3. Методи впливу аналітичних центрів на політичний процес РОЗДІЛ 2. РОЛЬ АНАЛІТИЧНИХ ЦЕНТРІВ ПОЛІТИЦІ ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН 2.1. Загальна характеристика та основні напрями діяльності світових аналітичних центрів 2.2. Особливості функціонування аналітичних центрів в політичній системі США 2.3. Роль аналітичних центрів в розробці політичних рішень у країнах Європейського Союзу РОЗДІЛ 3. СУЧАСНИЙ СТАН, ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ АНАЛІТИЧНИХ ЦЕНТРІВ В УКРАЇНІ 3.1. Аналіз ефективності діяльності сучасних аналітичних центрів в Україні 3.2. Проблеми та перспективи подальшого розвитку вітчизняних аналітичних центрів ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ДОДАТКИ
Не підійшла ця робота?
Ви можете замовити написання нової роботи "під ключ" із гарантією
Замовити нову
Зразок роботи
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДІЯЛЬНОСТІ АНАЛІТИЧНИХ ЦЕНТРІВ 1.1. Зміст поняття та класифікація аналітичних центрів Як інститут сучасної політичної системи аналітичні центри сформувались у США на початку ХХ ст. Вперше вони з’явились у період політики реформізму 1900–1917 рр., яку проводили президенти Т. Рузвельт та В. Вільсон, в рамках руху за професіоналізацію влади. Їх завданнями були: суспільні інтереси, консультації державних посадовців з питань, пов’язаних з політикою. Аналітичні центри виникли із університетських лабораторій, які працювали над політичними рекомендаціями та програмами уряду: Інститут Брукінгса (1916 р.) та Інститут Гувера (1919 р.) при Стенфордському університеті. Нові організації займалися вдосконаленням роботи органів управління, тому держава розширила сферу своїх зобов’язань [32, с. 310]. Друга світова війна виявила важливість дослідження і розвитку техніки для успіху на воєнному фронті, продемонструвала значну роль цивільних фахівців і науково-технічних кадрів та їх розробок для досягнення військової переваги. Вони зіграли вирішальну роль у військовій перемозі, створюючи досконалі види зброї та інформаційних технологій. По закінченні війни виникла загроза втрати цього величезного потенціалу. У той же час, ставало актуальним протистояння із СРСР. Інституційна наука виявилася неефективною в питаннях прикладних досліджень, тому приватним корпораціям і великим державним структурам стали потрібні незалежні аналітичні центри, здатні динамічно перебудовувати свою структуру і оперативно налагоджувати дослідження, на яке є попит на ринку. Після Другої світової війни в США поширюються дослідницькі центри – інтелектуальні корпорації, що об’єднують рішення власне наукових завдань із логістикою та політикою [3, с. 24]. Сучасні аналітичні центри поряд із такими інститутами громадянського суспільства як громадські організації та рухи, групи лобіювання бізнесу, профспілки та ін. є впливовими політичними акторами сучасного демократичного політичного процесу. З’явились аналітичні центри нового покоління – мережеві віртуальні спільноти високоспеціалізованих професіоналів з проблем розвитку. Розширені масштаби співпраці між аналітичними організаціями та дослідниками. Двосторонні та багатосторонні обміни відбуваються сьогодні щодня, оскільки технологічний прогрес дозволяє співробітникам аналітичних центрів ефективніше взаємодіяти і працювати на міжнародному рівні [2, с. 342]. В науковій літературі існує значна кількість назв, що ототожнюються із поняттям „аналітичний центр”. Власне термін походить від англ. „think tanks”, що дослівно перекладається як „сховище думок”. Вперше термін „think tank” використали у 1950-ті рр. для позначення контрактних дослідних організацій (таких як Корпорація РЕНД), що були створені американськими військовими після війни. У 1960-ті рр. він увійшов у повсякденний лексикон, але цей термін уживається щодо багатьох видів дослідних груп [8, с. 13].